«Історії сильних жінок»: у Чернігові відкрилася виставка фотопортретів волонтерок і професіоналок до Дня міста

10 яскравих фотопортретів — 10 історій сміливих жінок. Побачити та познайомитися можемо в приміщенні Агенції регіонального розвитку. До Дня міста тут відкрилася фотовиставка. Це нібито підсумок інформаційно-просвітницької кампанії «Історії сильних жінок у період війни». У липні-серпні-вересні міська газета «Сім днів» і сайт «0462» розповідали про чернігівок, яких без перебільшення можна назвати сучасними героїнями. Кожна з них зробила та продовжує робити внесок у нашу перемогу. Знайти публікації можна за хештегом #ІсторіїСильних #ІсторіїСильнихЖінок #Чернігівки_під_час_війни Це волонтерки та підприємниці, серед яких ріелторка та директорка шоуруму, студентка та лікарка, жінка-бджоляр, журналістка, керівниці підприємств, громадських організацій, релігійних громад. Їх глибину та щирість зуміла вловити й передати на світлинах чернігівська фотомайстриня Ірина Власова. Це її перша персональна виставка. Мета проекту – розказати про жінок, які під час активних бойових дій навколо Чернігова проявили свої найкращі якості – чуйність і турботу, сміливість і небайдужість, щирий патріотизм і професіоналізм. «Фотовиставка – це чудова нагода віддячити кожній нашій героїні. Підкреслити, що внесок кожної важливий, незважаючи на те, хто що робить – пече хліб чи готує їжу, збирає теплі речі для блокпостів чи розвозить людям продукти», – наголошує координаторка проєкту, журналістка, членкиня ГО «Спілка жінок Чернігівщини» Вікторія Сидорова. Під час відкриття фотовиставки почесна президентка ГО «Спілка жінок Чернігівщини» Ірина Дорожкіна висловила побажання, аби на сторінках газет та у соцмережах більше розповідали про справи й показували наших видатних сучасниць, адже завдяки цьому вони стають більш видимі в суспільстві. Директорка Чернігівського хлібокомбінату № 2 Ольга Заїка, одна з героїнь проєкту, розповіла про те, як змінилося ставлення та цінність хліба, та роботу підприємства під час війни: «Ми звикли, що хліб який? Смачний, гарячий, духмяний, зі скоринкою. Зараз волонтери сказали про хліб такі слова, що прорізали мене наскрізь: «Хліб – це сльози, це обійми, це любов, впевненість, життя, майбутнє». Отака характеристика хліба сьогодні. Говорять також, що наші дітки у війну найбільше хотіли хліба. З’їдали по пів буханки відразу. Щодо роботи під час активних бойових дій, то було, звичайно, важко працювати. У нас був один приліт. Люди розбіглися на кілька днів, а потім знову відновили роботу. Пережили дуже важкі часи. Хочу всіх зараз обійняти та сказати: «Подруги мої, ми найкращі, ми чернігівки, ми є!» Волонтерка Наталія Орлова з першого дня повномасштабного вторгнення допомагала людям адресно, купуючи все необхідне. Спілкуючись з людьми вже майже пів року, жінка зрозуміла – їм потрібна не стільки допомога, скільки любов та увага. Достатньо людині сказати добрі теплі слова, як вона знову повірить у свої сили та почне діяти. Волонтерити Наталія не припиняє і сьогодні. Зареєструвала благодійний фонд «Північний янгол» та продовжує боротьбу на своєму фронті. «Волонтерство – це дійсно важка і часто невдячна праця. Я хочу побажати жінкам сили. Попереду ще багато роботи. Тому продовжуйте, надихайтесь, шукайте джерело свого натхнення та надихайте інших тим самим наближаючи нашу Перемогу», – з вірою наголосила волонтерка. Ріелторка, власниця агенції нерухомості «Приват Ріелт»  розповіла про свою волонтерську діяльність, що розпочалася ще в 2014 році. Започаткували з однодумцями акцію «Надійний тил», організували збір продуктів і грошей для допомоги воїнам. Нині ця акція Єдиного волонтерського центру також триває, всі охочі можуть долучатися. Волонтерка Марія Ющенко разом зі своєю родиною невпинно та самовіддано допомагали чернігівцям у скрутні хвилини. Трагічні події останніх місяців, вважає жінка, об’єднали всіх українців. Прикро, що цього не сталося за всі роки незалежності. Нині ми чітко побачили, хто на що здатен і чого вартий. «Ми продовжуємо допомагати. Це командна робота і саме у цьому наша сила, — розповіла присутнім пані Марія. — Збираємо гроші, речі та віддаємо адресно, конкретній людині чи родині. Знаєте, коли людина щось робить, то це має бути від душі. У нас саме так. Я щодня їздила під обстрілами не тому, що така смілива, а тому, що була впевнена у правильності своїх дій». Вважає за свій обов’язок примножувати добро в світі волонтерка, підприємниця Оксана Дегтярьова. На її подвір’ї завжди багатолюдно. Жителі мікрорайону Бобровиця та Новоселівка розповідають про своє життя, звертаються по допомогу. Жінка намагається приділити увагу всім, хоча її оселя також постраждала в ході воєнних дій. Розповідає також, що не всі сприймають її діяльність позитивно. Дехто вважає, що жінка «піариться». Керівниця ТРА «Новий Чернігів»  – теж учасниця проекту. Розповідає, що завдяки ньому відкрила для себе деяких героїнь. Під час активних бойових дій комунальний телеканал не зупиняв роботу ні на день. Фіксували воєнні злочини та показували їх світу. Жінка впевнена, що Чернігів вистояв завдяки згуртованості містян. – Я навіть не думала, що такі сильні люди живуть у нашому місті. Чесно скажу, до війни була скептично налаштована. Але коли побачила, яка велика кількість людей з перших днів йшла брати зброю, допомагати комунальникам ставити перешкоди на дорогах, як ділилися продуктами та речами, була вражена. Оце, мабуть, і допомогло вистояти нашому місту. Пишаюся кожною сильною жінкою, проте відчуваю гордість і за сильних чоловіків. Я точно знаю, що Чернігів – це місто сили, місто сильних людей. Саме тому тут завжди буде Україна, тут завжди буде наша земля. *  *  * Приєднуйтесь у Viber та Telegram до спільноти "Чернігівський Фонтан", де тільки найактульніші новини та історії нашого міста. Джерело: 0462.ua