Седнівський навчально-виховний комплекс, побудований за сприяння Партії регіонів, зокрема, експрезидента-втікача Віктора Януковича, покійного нардепа Михайла Чечетова (у 2015 чи то викинувся, чи то допомогли випасти з вікна столичної квартири на 17 поверсі), тривалий час був предметом заздрощів. Велетенське, схоже на замок, приміщення площею шість тисяч квадратних метрів, комп’ютерні класи, тенісний корт, душові в роздягальнях, замість даху у фойє — скляний купол. Відкрили НВК у 2012 році. Як живеться «зразковому» навчально-виховному закладу? Чи тягне його місцевий бюджет?
Седнівський навчально-виховний комплекс. Фото з Інтернету
Війна за їжу
21 січня. Полущений фасад седнівської школи вже не такий величний.
Вхідні двері відчинені. Поки чекаю директора (карантин, вхід заборонено!), проходжуюсь по коридору. Під ногами гучно «гуляє» плитка. Куточок «Ми ними пишаємося» напівпорожній.
За декілька хвилин спускається 68-річний Валерій Іванов, директор навчального закладу. Запрошує до свого кабінету.
Валерій Іванов. Фото з Інтернету
Поки піднімаємося сходами на другий поверх, роздивляюсь, що змінилось з часу мого останнього візиту, років з п’ять тому.
— Штукатурка тріскається, — киваю на стіну між поверхами.
— Треба усе підтримувати, бо тріскається, лущиться, плитка по всьому закладу «гуляє», — не прикрашає дійсність Валерій Михайлович.
У кабінеті директора все незмінне: грамоти-подяки на стіні, в меблевій стінці — фотографії (з Чечетовим, Миколою Азаровим, прем’єр-міністром часів Януковича, губернатором області тих же часів Володимиром Хоменком та ін.). Книги сучасних авторів з їх автографами. Із новинки — мастичний торт у вигляді школи, біля якої сидить «солодкий» сивий директор.
— Це мені мама Вови Зеленського подарувала, — ловить мій погляд Валерій Іванов.
— Вови? Зеленського?
— Це наш учень із Клочкова. А його мама торти пече,— пояснює директор.
— Як живеться Седнівській НВК? — повертаю Валерія Михайловича від солодкого до гіркого.
— Ми перейшли до ОТГ, районний відділ освіти передав школу наприкінці грудня, — зітхає багаторічний очільник закладу. — Статут Седнівська селищна рада зареєструвала тільки 18 січня. Припинилось фінансування. До 25 січня карантин, а тоді діти вийдуть, а в їдальні їсти не зможуть. Немає продуктів харчування. Тендер на закупівлю продуктів не проведено. Оскільки нас передали громаді, його мала проводити селищна рада. На превеликий жаль, вони цього не зробили. Виявилося, що харчування немає. Піднялися батьки. Три дні йде війна за продукти. Селищна рада киває на директора школи. Я кажу: «Якщо так, давайте робити автономію. Віддавайте мені школу, бухгалтерів. Спеціалісти займатимуться проведенням тендерів, нарахуванням заробітної плати і так далі». Вибирали, наче нормального, Маслова, я його особисто підтримував. А в нього корона виросла. І зам неочікувано виявилась зовсім не такою, як здавалася. 25 січня буде сесія. Я, як депутат селищної ради, обов’язково винесу питання про харчування школярів і садківців. Хочуть, щоб ми були автономією — я не проти. Але я ж у громади заберу всі кошти. І буду їхнім розпорядником. Діти харчуватимуться безкоштовно. Зараз за десять гривень (плюс картопля-капуста-морква та ін. — з дому). А ще перше, що зроблю, відремонтую фасад, що посипався.
Торт-школа і «солодкий» директор
Від планів — до реальності
— Контракт у мене підписаний на рік, закінчується. Наступний можна на шість років. Та чи треба воно мені? — розмірковує директор. — Від 2012 року ми не знали, що таке низькі температури в приміщенні. Обслуговує нас «Облтеплокомуненерго». Але, я так бачу, що це останній безпроблемний рік. Тримаємось на старих «регіонівських» знайомствах і зв’язках. З покійним Михайлом Васильовичем (Чечетовим. — Авт.) ми поставили ще пелетну котельню, як альтернативну. Але, на жаль, два роки тому її зняли. За ініціативи Віктора Коржа, тодішнього голови Чернігівської РДА. Мотивація — є більш нужденні, бо люди замерзають, а в нас це жодного разу не задіяна альтернатива. А опалення за сезон нам обходиться більше мільйона гривень. Де тепер брати фінансування?
— Пройшло вісім з половиною років. Яке у вас ставлення зараз: може, можна було більш компактне приміщення зробить, зате якісніше і дешевше в обслуговуванні?
— Вільям Жигінас, котрий був головним архітектором, говорив, що седнівська школа — проєкт його життя. Більше того, коли Вільям Йосипович помер, заповідав поховати його тут, у Седневі, поряд зі школою. Коли приїздять гості, то думають, що це приміщення і є садиба Лизогубів. А проблема неякісних матеріалів і виконання робіт — то вже інше. Усі кабінети задіяні. Зараз у нас 163 діток (розраховано на 240 учнів), але ж іще додадуться школярі з сіл, приєднаних до ОТГ. Комплекс буде повністю заповненим.
— Чи вирішена проблема з інтернетом, котрого певний час не було в НВК?
— Так. Силами спонсора у нас сучасний швидкісний інтернет.
* * *
— 25 січня відбулась сесія, питання по харчуванню школярів вирішено, — прокоментував ситуацію голова Седнівської ОТГ Сергій Маслов 26 січня. — Через кадровий голод та непростий період передачі-прийому, НВК з районного балансу на баланс громади виникли непорозуміння. На сьогодні затверджено новий статут-навчального закладу. Без проведення тендерів (закупівельні суми дозволяють) підписали договори на поставку-продуктів харчування з хлібозаводом та фірмою «Базис», оскільки працюємо з ними вже п’ять років. Ранком середи 27 січня очікується перша поставка продуктів. І почнеться повноцінне харчування школярів.
— Чи було харчування у понеділок та вівторок?
— Неповноцінне. Про що батьки були попереджені. Різниця у вартості обідів буде повернута батькам.
Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №4 (1811), 28 січня 2021 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
