«Душа Чернігова», «Легенди Чернігівщини» – цей хліб випікає Олег Бібіков

Придбати оригінальний крафтовий місцевий продукт можна в пекарні, що запрацювала біля колишнього кінотеатру «Перемога» (на першому поверсі будівлі, в якій розташоване кафе «Ла піца»). Однак приходити треба вранці, бо цей хліб швидко розкуповують. Коли в другій половині дня я завітала до пекарні на інтерв’ю з власником – підприємцем і волонтером Олегом Бібіковим, цього хлібчика на полицях уже не було. «Все швидко розбирають. Та й ми зараз багато не випікаємо через спеку», – каже підприємець. Рецепти – інтелектуальна власність У цій пекарні можна знайти хліб за оригінальними рецептами, як-от «Ягелонський» з копченою цибулею та сиром, хліб з насінням гарбуза та соняха, хліб з лісовими горіхами та сушеною журавлиною (це «Душа Чернігова») або хліб з вівсяними пластівцями та висівками («Легенди Чернігівщини»). Усі – авторські розробки та експерименти нашого співрозмовника. – Пекарню ми відкрили кілька місяців тому, а ще я маю декілька піцерій у місті. Я і власник, і шеф-кухар, – розповідає про свою справу Олег Бібіков. – Так, це була моя мрія з дитинства – займатися ресторанною справою. Стартували ми у 2015 році. Почали працювати спочатку в невеличкому вагончику, а згодом відкрили наше перше невеличке кафе. Цікаво, що Олег – не місцевий. Він родом з Кіровоградської області. З невеличкого села. У Чернігів приїхав дев’ять років тому. За освітою він кухар, навчався в смт Бобринець. «Я приїхав працювати за оголошенням. В мене не було тут ні друзів, ні рідних. Зібрав речі та й приїхав, – розповідає про цей крутий поворот долі наш співрозмовник. – І місто мені сподобалося: тихе, чисте, охайне. Спочатку працював найманим працівником, а потім вирішив, що варто спробувати створити щось своє». Пан Олег каже, що кожен різновид хліба в цій пекарні особливий. Для приготування тіста використовують лише місцеве, чернігівське борошно, яке виготовляють по спецзамовленню. «Тільки змололи – і одразу привезли до нас. Свіженьке. Рецепти – теж наша інтелектуальна власність. Я їх розробляв сам. Весь хліб на заквасці, тому називається ферментованим», – розповідає пекар. В асортименті є хліб «Ріші Сунак» і «Джонсонюк» (йому імпонують ці політики). Вочевидь, креативності підприємцю не позичати! Як і сміливості, адже наважився відкрити пекарню, коли в цій ніші доволі велика конкуренція (зокрема, діють такі потужні підприємства, як Чернігівський хлібокомбінат, «Наша булочка, «Рига-хліб»). Олег Бібіков коментує: «Не вважаю цих виробників своїми конкурентами, адже про масштаби у нас не йдеться. Я випікаю локальний продукт, який подобається людям. А ще – безкоштовно розвозимо в декілька областей, зокрема, в Херсон». Готували 22 тисячі порцій їжі щодоби За словами Олега Бібіка, реалізовувати цю соціальну місію йому допомагають друзі. Також на це витрачає частину прибутку від ресторанів, кондитерської. «Я хотів випікати хліб і допомагати людям. Мені ця справа дуже подобається, – ділиться одним із секретів свого успіху підприємець. – З хлібом раніше не працював, але познайомився з паном Миколою – гуру хлібопечення в Україні. Під час повномасштабного вторгнення він залишався в Києві, випікав хліб і розвозив по лікарнях. Він мене навчив і вчить зараз, за що я йому дуже вдячний». Пан Олег розповів також, що волонтерство – звична для нього справа. Під час облоги Чернігова рашистами вони з командою готували близько 22 тисяч порцій їжі щодоби. Розвозили готові страви на блокпости, в укриття та бомбосховища, просто в підвали багатоповерхівок. «У нас були максимально завантажені ресторани, і ще готували на вулицях – у котлах, казанах, — згадує той трагічний період наш співрозмовник. – Працювали наші кухарі, бармени, управляючі. Ніхто нікуди не виїхав, усі залишилися й допомагали. До нас почали приєднуватися родичі, друзі, сусіди. Навіть судді та прокурори – жінки стояли й готували бутерброди. Ми об’єднали близько 300 волонтерів. Приходили люди із сусідніх будинків. Хтось чистив картоплю, хтось готував бутерброди». Частину продуктів на цю справу віддавали друзі, щось підприємці встигли закупити і потім докуповували. Телефонували власники баз, кафе і ресторанів: заберіть те-то й там-то. «Волонтерська вахта» тривала із самісінького ранку і до пізнього вечора. Утім до такого графіка нашому співрозмовнику, кухарю та підприємцю, не звикати. І сьогодні його робочий день може тривати з 6–7-ї ранку до 11-ї вечора. До слова, на сторінці Олега Бібікова прочитала, що волонтери з його команди і зараз готують безкоштовні обіди жителям Херсона. «Ця ініціатива триває і триватиме, – прокоментував він. – Я не громадський діяч, не політик. Якщо бачу, що можу чимось допомогти, то завжди допомагаю». Вікторія Сидорова Джерело: 0462.ua