Новина про те, що скоро, аби поділитися своєю кров’ю з іншими, людям доведеться їздити до Чернігова, перш за все, шокувала донорів Корюківщини. Неабияк стривожила вона й медиків Корюківської районної лікарні. Сусіди.Сіty вивчали ситуацію й думки причетних до цієї справи людей.
Для лікарні це буде катастрофою
Генеральний директор Корюківської лікарні Сергій Пивовар першим забив на сполох. Сергій Григорович розповів, що три роки тому на базі їхньої лікарні відкрили філію Чернігівської обласної станції переливання крові.
На третьому поверсі поліклініки ця установа винаймає кілька кімнат, там усе належним чином облаштовано. Трудиться кваліфікований персонал, який співпрацює з лікарями їхнього медзакладу. А фінансується філія з обласного бюджету.
Зараз зручно всім. Насамперед донорам, які в будь-який момент можуть без проблем здати кров. А моменти в медичній роботі трапляються різні. Для медиків станція переливання крові «під боком» означає, що завжди є кров і плазма, які дуже необхідні в хірургії та гінекології.
Для опорного корюківського медзакладу, куди приїжджають лікуватися й мешканці сусідніх районів, зокрема Сновського та Семенівського, постійна наявність крові означає можливість проводити всі необхідні операції, післяопераційне лікування, приймати пологи різної складності.
Нині в лікарні завжди є запас крові різних груп та резусів. Якщо чогось бракує, відразу шукають необхідного донора і вчасно надають хворому допомогу
При такому потоці пацієнтів, каже Сергій Пивовар, навіть страшно уявити, що станція в Корюківці закриється, донорам доведеться здавати кров у Чернігові, а лікарні ;– їздити туди по препарати крові.
Очільник лікарні розповів, що Корюківська міськрада готова взяти на себе навіть оплату комунальних послуг. Але зараз дуже багато залежить від мешканців Корюківщини. Одна з вимог керівництва обласної станції переливання крові – збільшити кількість охочих здавати кров. І часу лишилося небагато.
– Якщо Корюківщина активізується в плані донорства, то філію в нашому місті обіцяють залишити, каже Сергій Григорович, – а якщо ні – найближчим часом вона припинить функціонування. І тоді це матиме катастрофічні наслідки для Корюківської лікарні.
Сергій Пивовар разом з дружиною, ще починаючи зі студентських років, раз на три-чотири місяці обов’язково здають кров. Лікар каже, що така процедура дуже корисна для здоров’я. Завдячуючи донорству, кров омолоджується, краще виконує свою функцію, швидше переносить кисень.
Реанімація без запасу крові не зможе працювати
Медичний директор райлікарні Наталія Коленченко пояснює, що в медзакладі завжди повинен бути достатній запас якісної крові. Зазвичай найбільше її потребують пацієнти хірургічного та пологового відділень, а також реанімаційного. Якщо крові замало, то здавати її треба в Чернігові, тому вчасно надати необхідну медичну допомогу буде проблематично.
Наприклад, хворий потребуватиме переливання крові, а її не вистачає. У таких випадках рідні шукають своїх донорів. Однак на базі лікарні якісно їх обстежити лише за допомогою швидких тестів неможливо. А відтак пацієнт разом із донорською кров’ю може отримати букет інших хвороб.
Зараз, каже Наталія Олексіївна, на місці заготовлюється плазма та еритроцитарна масса. Це готова для переливання кров. Нікуди за нею не потрібно їздити, цілодобово в лікарні підтримується запас крові. А чи захочуть корюківські донори їздити здавати кров до Чернігова – це вже питання.
Кров зберігається в особливих умовах
Старша медична сестра відділення анестезіології та інтенсивної терапії Наталія Ярига показала, де зберігається добовий запас крові. Це окрема кімната в реанімації з кількома холодильниками. Для зберігання крові постійно підтримується плюсова температура: 2–6 градусів. А для плазми – мінусова: 30–36 градусів. Кожні шість годин перевіряється температура в холодильному обладнанні.
Наталія каже, що найчастіше використовуються перша й друга групи крові. Якщо доведеться в Корюківку возити кров з Чернігова, то необхідно забезпечувати й холодовий ланцюжок, інакше кров стане непридатною для використання. У середньому на місяць потреба лікарні в крові – сім літрів, плазми – три. Але ситуації бувають різні.
На станції переливання крові
У Корюківській філії обласної станції переливання крові старша медична сестра Людмила Топорівська показала нам процес відбору крові в донора. Саме прийшов здавати її майбутній тато, 27-річний Олександр, дружина якого незабаром народжуватиме.
Донор Олександр Донор
С початку на охочого поділитися з іншими власною кров’ю оформлюють усі необхідні документи. З собою треба мати паспорт та ідентифікаційний номер. Потім з ним проводить бесіду лікар: опитує, обстежує, щоб визначити, чи немає протипоказань для донорства. Саме лікар дає або не дає дозвіл на проведення забору крові. Не допускаються до здавання крові особи молодші 18 років та люди з масою тіла менш як 50 кілограмів.
Після того, як лікар дав «добро», у майбутнього донора беруть з пальця кров для визначення рівня гемоглобіну та групи крові. Якщо гемоглобін виявиться низьким або високим, людина не зможе бути донором.
Після перевірки крові, за умови, що все нормально, працівниці станції запрошують донора в буфет, де його пригощають печивом в одноразовому пакетику (бо коронавірус) і солодким чаєм. І лише потім він іде до окремої зали на процедуру. За один раз беруть 450 мл крові. Повторно людина може здати кров не раніше, ніж за 60 днів. Саме стільки часу потрібно, щоб кров відновилася.
До корюківської філії щомісяця приходить від 60 до 70 людей. Відсторонюють з різних причин від 3 до 10 осіб. Є постійні донори, які здають кров 4–5 разів на рік. Чимало й тих, хто звертається одноразово.
Ні в Мені, ні в Семенівці, ні в Сновську немає станцій переливання крові, тож усі охочі їдуть до Корюківки. Проте основна маса активних донорів проживає в райцентрі. Це працівники підприємств: фабрики шпалер, деревообробних підприємств, лісгоспу. А також працівники бюджетних установ: правоохоронці, пожежники, освітяни.
Бонуси для донорів
Людмила Топорівська. Автор: Ірина Гайова
Людмила Топорівська каже, що люди приходять здавати кров для тих, хто її потребує. Буває, що комусь конкретно надають допомогу, та переважно донорами стають гуманісти. Кров завжди в дефіциті, бо багатьох охочих нею поділитися все ж доводиться з поважних причин відсторонювати.
Держава надає багато бонусів для заохочення такої важливої справи, але не всі вони діють. Що точно мають здавачі крові, так це два законні вихідні. Людина не виходить на роботу в день забору крові та ще один день їй додається до відпустки. Держава платить за одну норму здачі крові 54,2 грн. Якщо протягом життя людина здасть 18 л крові, їй присвоюється статус «Почесного донора», що передбачає доплату до пенсії 10%.
Медсестра Корюківського відділу заготівлі крові та її компонентів Катерина Бардакова, почесний донор України Ігор Сомов. Автор: Наталія Рубей
На Корюківщині є дві людини, котрим надали звання «Заслужений донор». Це Володимир Сотник і Петро Шафарост. Ці люди здали кров понад 120 разів. Якщо людина здасть не менше 40 літрів крові, вона вшановується значком «Заслужений донор України», а держава доплачує за таку благородну справу 25% до пенсії.
Наслідки закриття станції
У корюківській філії працює шість основних працівників і троє лікарів за сумісництвом. Звісно, якщо їхню установу закриють, усі вони втратять роботу. Але не це головне, каже Людмила Топорівська. Тривожить те, чи їздитимуть донори до Чернігова здавати кров. Нині близько ста осіб постійно діляться кров’ю. Але щоб дістатися Чернігова, треба витратити час, кошти, майже 150 гривень на маршрутку, а заплатять їм 54 гривні.
Донори кажуть, що відстоюватимуть філію в Корюківці, бо в ній є потреба. З початку року 259 людей здали кров, у квітні — 70. А загалом на Корюківщині 2000 донорів (люди, які хоча б раз здавали кров).
Для лікарні теж можуть настати непрості часи, якщо вона залишиться без стабільного забезпечення компонентами крові. Потребу її передбачити дуже важко. Найбільше колектив філії стривожений тим, що може порушитись система донорства, яка роками формувалася на Корюківщині. І дуже цього не хочуть.
Ірина Гайова, Сусіди.Сіty
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
