Проблема безпритульних котів і собак актуальна не лише для Коропа та країни в цілому, а й для багатьох країн світу, у кожній з яких вирішують її по-своєму. Ми, на жаль, поки що стоїмо на місці. Але будь-які зміни варто починати із себе, беручи цілковиту відповідальність за своїх улюбленців.
Адже пухнасті безхатченки не беруться бозна-звідки: це і вигнані чи просто випущені на вулицю коти і собаки, і викинуті, як непотріб, чотирилапі малята.
Ветлікарня із завданням справилася
Уже далеко не вперше на сторінках нашої газети ми порушуємо проблеми безпритульних котів і собак. Тож, думаю, не варто знову наголошувати на тому, наскільки небезпечні безхатьки, які можуть бути переносниками дуже небезпечних хвороб, сказу, наприклад. А «компанії» собак, що бігають вуличками, лякають не лише дітей, а й дорослих, бо ж не зрозуміло, що від них можна чекати.
Та скільки б ми не писали про це все, проте, як-то у народі кажуть, віз і нині там. Хоча кілька років тому зажевріла надія, адже наприкінці літа 2019 року до Коропа приїздив представник громадської організації «Центр UA». Тоді за участі працівників селищної ради, ветеринарної медицини і громадськості говорили про гуманне зменшення кількості безпритульних тварин. Тоді ж ішла мова і про створення громадської організації, котра мала б об’єднати зооволонтерів і збирати гроші на стерилізацію безхатченків, співпрацювати з громадою, ветлікарнею та поліцією. На ветеринарну лікарню була покладена місія створити умови для стерилізації тварин. А селищна рада мала б прийняти програму із боротьби із безпритульними тваринами,передбачити кошти на стерилізацію. Але… Зі своїм завданням справилася лише ветлікарня, яка досить оперативно й операційну зробила, й необхідне обладнання та інструменти закупила, й спеціалістів підготувала. Готові у нашій лікарні ветмедицини стерилізувати бездомних і «хлопчиків», і «дівчаток», щеплення їм робити. Але поки що сюди несуть лише домашніх котиків і собачок.
А як у сусідів?
А ось у сусідній Сосниці уже понад два роки діє програма гуманного поводження з тваринами, за якою їх стерилізують і шукають новий дім. До ветлікарні із Сосниці та околиць звозять безпритульних тварин. Стерилізують, підліковують, щеплять від сказу, а потім зооволон-тери шукають їм господарів.
Ще наприкінці літа в інтерв’ю «Суспільному» ініціаторка проекту, секретарка селищної ради Світлана Пастушенко розповіла, що за час існування програми їм вдалося стерилізувати понад півсотні бродячих собак.
«Гроші на стерилізацію виділяють з бюджету громади. 30 тисяч гривень на рік. Ціна операції — від кількасот до тисячі гривень. За два роки програми в селищі простерилізували майже всіх бездомних собак», — розповіла пані Світлана.
У нас програма не працює
Тоді, три роки тому, і у коропській громаді була прийнята така програма, передбачили невеликі гроші, які так і залишилися невикористаними. Були намагання і створити громадську організацію, але щось пішло не так. Усе затихло. А безпритульні як бігали, так і бігають вулицями Коропа.
І поки місцева влада бездіє, ми можемо почати ці зміни із себе, взявши на себе відповідальність за тих, кого ми прихистили у своєму будинку чи дворі: зробити щеплення, щонайменше, від сказу. Якщо мова йде про собаку, то їй без повідка за хвіртку — зась, і про це теж не варто забувати.
Стерилізація — найкращий варіант
Та сьогодні мова все ж таки про стерилізацію. Адже останнім часом у фейсбуці аж занадто багато публікацій типу «Підкинули кошенят чи цуценят. Допоможіть знайти нових господарів». І якщо чесно, то серце розривається від таких дописів, бо безвідповідальність людська просто зашкалює. Тож якщо кішечка чи собачка не купувалися спеціально для того, аби продавати їхнє потомство, то чи не краще стерилізувати тварину. Тим паче, що у нас, у Коропі, усе для цього є: і умови, і справжній спеціаліст, і ціна значно нижча ніж в інших містах. Стерилізувати котів вартуватиме від 400 гривень, для кішечок ця процедура обійдеться на двісті гривень дорожче. Залежно від розміру собаки розраховуватиметься відповідно і ціна. Але це буде в межах 400-700 гривень.
Валентина Леонідівна Чуб
До речі, операційну зробили у приміщенні, яке колись конюшнею було. А сьогодні це повноцінна медична кімната, яка обладнана всім необхідним, у котрій роблять не лише стерилізації, а й інші медичні маніпуляції. Хазяйнує тут ветеринарний спеціаліст Валентина Леонідівна Чуб, якій без жодних переживань можна довірити свого улюбленця, адже вона і фельдшер гарний, і людина чуйна. І хай вас не турбує, що у порівнянні з Черніговом чи Конотопом у Коропі не так давно стерилізації почали проводити, Валентина Леонідівна — ас у своїй роботі. Знаємо про ті випадки, коли і котів, і собак чи не з того світу витягувала.
— Часто до вас люди звертаються, аби їхніх котиків і собачок стерилізували? Чи у нас бояться таких операцій? — запитую у ветфельдшера.
— Звертаються, і дуже часто. Приносять тварин не лише короп-чани, везуть із сіл. Навіть із сусідніх районів, — відповідає Валентина Леонідівна. — Хтось дає тваринам уколи, хтось таблетки, аби не допустити небажаного потомства. Але ці способи мають і побічні негативні наслідки, часто й онкологічні процеси запускають. Тож я все-таки рекомендую стерилізацію: і тваринці це на користь, і господар задоволений буде. Операція триває годину. Ще пару днів потрібні для пильного догляду за улюбленцем. На десятий день знімаються шви — і все.
Як розповіла Валентина Леонідівна, кішечкам і собачкам таку операцію можна робити не раніше дев’ятимісячного віку, бо ж тваринка має бути анатомічно сформованою, а ще краще із року. Та й дуже затягувати зі стерилізацією не варто, бо ж із 3-4 років тварини вже гірше наркоз переносять, і це вже стосується обох статей. Тож якщо надумалися, не баріться. Нічого страшного у цьому нема.
— Валентино Леонідівно, переживаєте під час операції? — хоч і розумію, що дурне питання, та все ж задаю його..
— Звичайно. А як же по-іншому. Переживаю, щоб добре все пройшло, аби тварина нормально наркоз перенесла. Щоб ускладнень жодних не було, — відповідає Валентина Чуб. — Адже котики і собачки — такі ж живі істоти, як і люди. А стерилізація — така ж операція, як й інші. Та слава Богу, у нас усе добре проходило, без жодних неприємних сюрпризів.
Як обробляти та доглядати за твариною після операції, вам розкажуть. Та й у разі чого — лікар на зв’язку. Тож переживати нічого. Це, погодьтеся, набагато краще ніж щороку знищувати новонароджених чи ще гірше — на смітник їх викидати. Тож будьмо відповідальними, бо ж кількість безхатченків, котрі бігають вулицями, залежить і від нас. Але все ж таки, маємо надію, що колись і у громадах Коропщини будуть думати не лише про людей, а й про братів наших менших.
Коропська газета «Нові горизонти» №50 (9320) від 17 грудня 2021, Ірина Боровська
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
