Остер буває різним… В одному місці він повноводний – з заплавами та болотами – такий, яким ми звикли його бачити в часи, коли водне господарство працювало, як належить.
Журналісти пишуть сюжет посеред русла Остра біля Переяслівки
Втім, здебільшого колись судноплавна річка Остер нагадує застійне болото, в якому практично відсутня течія. Існують різні версії того, чому так трапилося: чиновники кивають на кліматичні зміни, відсутність фінансування та непрацюючі шлюзи, називаючи Остер магістральним каналом, і фактично ставлять на лівій притоці Десни жирний хрест. Насправді ж проблема значно глибша. Екологи та активісти впевнені, що річку можна і треба рятувати. Звісно, для повернення Остра в нормальний стан потрібні немалі фінанси, але для початку треба просто виконувати Закон. Рейд Приостер’ям за участі журналістів, екологічних активістів та влади показав усі недоліки в роботі відповідальних за напрямок річки чиновників та всемогутність місцевого панства.
Зона екологічного лиха
Одразу зауважимо, що наше видання одним із перших звернуло увагу на проблему Остра. Ми неодноразово повідомляли про згубні процеси, які відбуваються на річці, фіксували порушення (як-от розорювання витоків, прибережних смуг, незаконного перекриття русла), писали заяви в поліцію, прокуратуру, екоінспекцію, підіймали проблему Остра на засіданнях екологічного штабу. Зрештою, питання Остра вийшло далеко за шпальти газети, і під час крайньої сесії Чернігівської обласної ради депутатський корпус звернувся до Президента України, Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України, Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, Секретаря РНБО України, Голови Державної екологічної інспекції щодо надзвичайної екологічної ситуації в басейні річки Остер.
У тому, що надзвичайні заходи дійсно необхідні, ми вкотре переконалися під час виїзного засідання екологічного штабу при Чернігівській облдержадміністрації.
Село Переяслівка Крутівської територіальної громади. Тутешній Остер радше нагадує висохлу калюжу, ніж повноводну річку. І це незважаючи на те, що минулого року за ініціативи тодішньої начальниці Деснянського басейнового управління водних ресурсів Наталії Грудницької тут було ліквідовано незаконну перемичку. На Острі спеціалісти БУВР у той час виявили та ліквідували чотири таких перемички. Десятки років їх просто не помічали. Частину цих земельних споруд насипали звичайні люди, щоб утримати воду біля своїх сіл, частину – аграрії для того, щоб було зручніше переганяти техніку з одного берега на інший. В результаті Остер перестав бути навіть магістральним каналом, а став системою ставків. Єдині два місця, куди не встигла дістатись завзята керівниця БУВР, – це шлюзи в Махнівці (Плисківська ТГ) та Фастівцях (Бахмацька ТГ). Дивним чином саме тут обидва шлюзи виявились непрацюючими. Чи насправді це так?
Махнівські розливи
На річці хазяйнують «невідомі»
Начальник Деснянського БУВР Олександр Рибалко запевняє, що так воно і є.
«Шлюз у Махівці пробували підняти, але він не підіймається, – каже нинішній керівник БУВР. – Його можна підняти, тільки повністю спустивши воду, – запевняє чиновник. І додає: якщо повністю відкрити шлюз, то вся вода стече і її в Острі не буде».
Разом із тим ми побачили, що хтось утримував тут воду штучно. Причому, скоріше за все, роками. Видно навіть позначки. Після розголосу в нашому виданні чиновники таки понизили рівень води, прибравши дубові колоди, які сюди поклали невідомі особи.
А чи вже такі й невідомі?
Мешканець Махнівки Микола Семенченко підтверджує здогади про те, що воду тут утримують штучно. Остер у цих місцях дійсно далекий від тих жахіть, які ми бачили під Переяслівкою. Це – повноводна річка з розливами та заплавами, такими зазвичай бувають річки навесні.
Частина цих заплав та розливів – наслідок не лише перегородженого Остра, але й перегороджених обвідних каналів, якими мала б стікати вода і впадати в річку.
П’ять років тому знову ж таки «невідомі» особи засипали труби землею. Відтак уся вода утримується на полях. І не просто на полях, а на людських сінокосах.
«Ми не можемо доїхати до своїх паїв, – скаржиться Микола Семенченко. – Голова ОТГ знає, хто це зробив. Коли була зустріч із нардепом, вона обіцяла все прибрати, але ніяких дій щодо того, щоб спустити з каналів воду в річку, досі не зроблено. Я неодноразово звертався в Деснянське БУВР щодо ситуації, але результату – нуль».
Ніна Головань є депутатом місцевої громади та мешканкою села Махнівка. У неї тут чотири паї. Каже, що раніше її родина косила тут сіно, а тепер не може доїхати.
«Тут виходить труба, її просто засипали. Цей канал, до речі, планували для відведення води з полів та наповнення нею Остра. Вся ця вода повинна текти в Остер, – пояснює жінка. – У мене є такі думки, що це зробили власники мисливського господарства. Вони хочуть, щоб тут були розливи, щоб гніздилося птаство, водилась риба… Був у нас на зустрічі народний депутат Гунько, обіцяв проблему вирішити, але віз і нині там».
Власників мисливського господарства всі знають, але вголос не називають. Бояться, бо це впливові люди. Подейкують, що попередня начальниця Деснянського БУВР, яка хотіла привести до ладу шлюзи у Фастівцях та Махнівці, поплатилась за свою настирливу категоричність посадою.
Нинішній начальник управління не такий категоричний.
Що одним екосистема, іншим – пустеля
«А чим вам не подобається? Тут створена своєрідна екосистема з тваринами і водяним світом», – показує в бік загородженого Остра та непрацюючих відвідних каналів Олександр Рибалко.
«А вниз по течії хіба немає екосистеми? Не горять торфовища? Не треба води в криницях?» – запитую в нього.
Чиновник тільки плечима знизав.
Ще одна чиновниця, тільки місцевого розливу, голова Плисківської сільської ради Марина Вірко проблему відвідних каналів перекладає на БУВР. За словами пані Вірко, це власність держави.
«Рада не може зараз здійснювати абсолютно ніякий контроль, так як це державна власність, а по-друге, у нас немає працівників фахових, які б могли дати оцінку, що відбувається. Направили листи до генеральної прокуратури, в національну поліцію і Держводагентство, щоб вони проконтролювали, що дійсно тут відбувається», – говорить вона.
Натомість Олександр Рибалко каже, мовляв, обвідний канал не є об’єктом басейнового управління.
«Державна власність – он – русловий шлюз. Хтось повинен взяти його на баланс. Це не наша компетенція», – каже він.
Цікаво, хто цей «хтось»?
Поміж розмовами про розливи і фауну Олександр Рибалко все-таки визнає, що махнівський шлюз не відповідає правилам експлуатації. А це, як бачимо, тягне за собою значні проблеми нижче Махнівки, що видно неозброєним оком по той бік шлюзу, де води практично вже немає.
На контролі в голови ОДА…
Заступник голови Чернігівської ОДА Дмитро Іванов, який відновив роботу екологічного штабу, називає стан Остра екологічною катастрофою.
«Це питання щороку набирає обертів. Скидання і загибель риби, перекриття гребель, безконтрольне осушення та розорювання лук. У підсумку маємо майже мертву річку, – каже Дмитро Іванов. – Що потрібно зробити насамперед? Провести повний моніторинг на всій довжині річки та скласти вичерпну картину того, що відбувається. Хто перекриває русло річки, хто і де розорав прибережні смуги та знищив озера? Після цього ми зможемо скласти план дій та почати реалізовувати його, – продовжує заступник голови ОДА. – Деяке розуміння проблеми ми вже маємо, але все ж наше завдання – скоординувати дії всіх органів».
Дмитро Іванов також додав, що вирішення проблеми Остра лежить у площині нормалізації діяльності багатьох органів.
«Як я бачу? Екоінспекція має зафіксувати усі порушення. Землі, виділені у прибережній смузі, мають бути повернені, і це питання прокуратури. Ну, і звичайно ж, ми повинні виділити гроші на очищення Остра і дати йому друге життя, – говорить він. – Це має бути комплекс заходів».
Галина Логвиненко (депутат Чернігівської обласної ради, екологічний активіст),яка опікується питанням екології, говорить таке: «Я поки не розумію, як це можна зробити, але площа водозбору басейну Остра має бути повністю виведена із інтенсивного сільськогосподарського обробітку. Система боліт у басейні річки обводнена і законсервована для використання під торфовища. Всі роботи треба проводити тільки через науково обґрунтований підхід, бо повернути до життя середню річку – це робота команди різних державних рівнів та науковців багатьох галузей. Не має бути перегороджених шлюзів, не має бути так, що в одним – все, а іншим – нічого. Остер – це артерія, а не система ставків».
Ревіталізація
Еколог і науковець, завідувач кафедри екології та охорони природи НУ «Чернігівський колегіум» Юрій Карпенко каже, що досвід відновлення річок існує. За його словами, зараз цим активно займаються у себе поляки.
«Цей процес називають ревіталізацією, – пояснює він. – Все це реально зробити, але треба все робити в комплексі – через дотримання вимог Водного кодексу, звільнити від оранки прибережно-захисні і водоохоронні зони, руслову частину, контроль відбору води та комунальних стоків. У межах міст треба зробити керуючі системи для покращення кисневого режиму річки, потрібно створювати кліматичні насадження та заліснювати заплави, які будуть акумулювати воду».
Як бачимо, не все так печально з Остром, як нам розповідають. На цій річці зарано ставити хрест. Це визнають навіть у Десянському БУВР. Відновити рівень води в Острі можливо, – каже Олександр Рибалко.
«При правильному регулюванні можна Остер наповнити і в подальшому підтримати нормальну водогосподарську обстановку. Є державна програма п'ятдесята, яка передбачає, що при виділенні коштів будуть відремонтовані шлюзи, прочищений цей канал від надлишкової рослинності. З 15, мабуть, вісім недостатньо функціонують, потрібен капітальний ремонт».
Та для початку треба спустити воду!
«Чернігівщина» №46 (864) від 18 листопада 2021, Віталій Назаренко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
