В свідомості людей середнього та старшого віку міцно закріпилося, що 8 березня – «свято жінок, весни та краси». Чи насправді це так? Чи дійсно це свято? І чи можна стверджувати, що воно радянське? За визначенням, яке знаходимо в Вікіпедії, 8 березня — Міжнаро́дний жіно́чий день (англ. International Women's Day). А повна назва — Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права́ жіно́к і міжнаро́дний мир (рішенням ООН від 1977 року). Що в цій назві свідчить про свято? Отже, головний сенс Міжнародного жіночого дня — рух за права людини та права жінок, привернення уваги до таких питань, як гендерна рівність, сексизм, репродуктивні права та насильство щодо жінок. Чи можемо стверджувати, що нам у цих сферах є, що святкувати? Так, у Радянському Союзі цей день був державним святом і вихідним днем. Але акценти від «боротьби за права жінок» змістилися на «свято жіночності, краси й весни». Відбулася підміна понять. І це робили свідомо, аби суспільство менше замислювалося про дискримінацію жінок, про «скляну стелю», гендерно зумовлене насильство у різних проявах тощо. Чи є це свято радянським? Знову ж таки, Вікіпедія зазначає, що вперше «Національний день жінки» відзначили 28 лютого 1909 року в США з ініціативи Соціалістичної партії Америки. Наступного року, натхненні цим прикладом, учасниці Другої міжнародної соціалістичної жіночої конференції в Копенгагені вирішили за зразком Міжнародного дня праці відзначати «День жінок», присвячений, передусім, боротьбі за здобуття жінками виборчих прав. 19 березня 1911 року в Австро-Угорщині, Данії, Німеччині й Швейцарії уперше пройшов Міжнародний жіночий день, який далі відзначався в різні дні наприкінці лютого чи на початку березня. З початку 1920-х років у Радянському Союзі затвердилась дата 8 березня (чому саме вона – теж є різні версії). Буквально нещодавно деякі українські народні обранці вирішили, що це «свято застаріло». Тому пропонують викреслити зі святкового календаря 8 березня, 1 травня та День Перемоги. Про це йдеться у законопроєкті №9009, що зареєстрований у Верховній Раді. Натомість пропонують додати: 25 лютого — День української жінки (День українки), адже в цей день народилася Леся Українка; 9 березня — Шевченків день (День народження Тараса Шевченка); друга неділя травня — День матері. Що думають чернігівці з приводу саме 8 березня – поховати його чи реанімувати? Сергій Воробйов, підприємець, громадський діяч, а нині – військовий: — Я вже давно, років 10, негативно ставлюся до "свята" 8 березня. Я розумію Міжнародний жіночий день як комуністичне свято. А все комуністичне та совєцькє мені огидне, токсичне та прокляте. В найближчому оточенні я вітав жінок 1 Березня з Днем Весни. Зараз нам пропонують 25 лютого на підставі того, що це день народження Лесі Українки. Уявімо, як це виглядатиме. — Кохана, вітаю тебе з днем народження Лесі. — Якої такої Лесі? — Ну, Лесі Українки. — Добре, хоч не Каті – твоєї колишньої. Я пропоную не прив'язувати жіночий день до Лесі Українки. По-перше, щоб не розмивати саме її день народження. Щоб залишилося її свято з літературними вечорами. Хай краще це буде якийсь день української літератури. По-друге, щоб контекст жіночого дня не розмивався. Адже у нас же багатонаціональна країна. Що тоді робити татарам, білорусам, ромам? Чому не з їх культури взяли базу для свята? Мені все ж таки більше подобається жіночій день 1 березня. Це початок весни, це романтичніше. Для мене це було б природнім. Лариса Коптєва, музикантка, викладачка: — Я думаю, що 8 березня нам потрібне! Але моя думка може бути упередженою, адже я жінка такої генерації, котра прожила з цим святом майже половину життя. Для мене це щасливі спогади про квіти та подарунки від батька для мами та доньок. Атмосфера родинного тепла, затишку, любові. З цього свята для мене починається Весна та передчуття щасливих моментів пікніків, літнього відпочинку, відпустки! Сергій Колотуша, гід-екскурсовод: — Я ставлюся до 8 березня досить нейтрально. Наскільки пам'ятаю з історії, це свято з'явилося на знак солідарності в боротьбі жінок за рівні права та умови праці, що в ту далеку епоху було досить актуально. Часи змінюються, отже, якщо в нашому суспільстві є запит на відміну цього свята (або його перенесення на день народження Лесі Українки) — нам залишається тільки прийняти це як нову реальність. Ганна Чепурна, психологиня, викладачка: — Кілька днів тому я зайшла до квіткової крамнички, бо дуже захотілося букетик тюльпанів або білу бегонію в горщику. «Завозу поки нема, — сказала мені продавчиня, посміхнулась і урочисто заявила — Чекайте 8 березня, хай вам подарують». Між іншим, історично 8 березня було визначене рішенням ООН як Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права́ жіно́к і міжнаро́дний мир. Відповідно, в самій назві має феміністичний контекст. Тобто в назві закладене моє право купити собі самостійно тюльпани чи отримати в подарунок тоді, коли я хочу. Проте в радянській традиції воно перетворилось на анекдотичне: «Мовчи, жінко, твій день — 8 березня». Повномасштабна війна все ж прискорила позбавлення від радянських традицій і бажання святкувати щось, що святкують у росії. …Так сталося, що саме 8 березня ми змогли евакуюватися з міста, і на кожному блокпості отримували троянди від наших захисників. Це було дуже щиро, це було щось неймовірне! Зміна наших сенсів і переоцінка цінностей обов’язково змінює і ставлення до життя і до свят. Мені здається, ми відходимо від радянської традиції святкування до більш глибокої традиції вшанування. Хочеться низько вклонитися матерям, чиї діти захищають нашу землю, обійняти подруг, які нас підтримували, подякувати волонтеркам в евакуації, які прихистили як рідних тисячі українських жінок з переляканими діточками. Перемоги, весни та краси усім нам! До слова, у великих містах України 8 березня традиційно проходили марші за права жінок. Їх учасники та учасниці вимагали ратифікувати в Україні Стамбульську конвенцію про запобігання насильства щодо жінок і не тільки. Лише повномасштабне вторгнення та тиск світової спільноти підштовхнули Верховну Раду до ратифікації, що відкладалася більш ніж 10 років (з листопада 2011 року, коли Україна як одна з авторок Стамбульської Конвенції її підписала). А депутати ухвалили тільки 20 червня 2022 року. Отже, так, наше суспільство-таки змінюється. Підготувала Вікторія Сидорова Джерело: 0462.ua
Последние новости
Незаконний вилов риби на Чернігівщині: у браконьєрів конфіскували човен і авто
2 червня на затоці річки Десна поблизу села Купчичі Корюківського району, що на Чернігівщині, рибоохоронний патруль затримав місцевих мешканців, які ловили рибу забороненими знаряддями...
Ексглава MI6 Алекс Янгер помер від раку, він назвав свою пухлину "путін"
Принц Вільям та прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер вшанували пам'ять колишнього керівника розвідки MI6 Алекса Янгера після його смерті у віці 62 років, передає...
Известный продюсер заговорил о возвращении двух популярных украинских групп 2000-х
Легендарные группы NikitA и "НеАнгелы" возвращаются на украинскую сцену после длительной паузы. Известный продюсер Юрий Никитин официально объявил о возрождении популярных женских коллективов, однако...
Заморозки, град і зливи: яким був травень 2026 року на Чернігівщині
У травні на Чернігівщині спостерігалася нестійка погода з різкими температурними коливаннями, зливами, грозами, градом та сильним вітром. Водночас середньомісячна температура повітря залишалася близькою до...
Нетверезого мотоцикліста зупинили патрульні Чернігова
Учора, 3 червня, приблизно о 21-й годині на лінію 102 надійшло повідомлення: на проспекті Левка Лукʼяненка на дитячому майданчику їздить мотоцикліст, імовірно, напідпитку. На...







