«Собі премії ставлять 100-процентні, а по селах все скорочують», — жаліються жителі Чернігівщини. Собі — це означає начальству. А проста людина? Отримує хоч колись премію? Чи тільки велику подяку та обіцянки?
«Замість премій — «молодець»
Віктор Нагорний, Бутівка колишнього Городнянського, нинішнього Чернігівського району, пенсіонер:
— Більше тридцяти років пропрацював учителем історії. У двох школах Херсонської області, куди поїхав за направленням, і у двох школах Чернігівської. Навіть два роки був директором навчального закладу. Однак, за весь час, замість премій — тільки «молодець» чув.
Було свого часу вчителі російської отримували премії-надбавки у 15-20 відсотків до зарплати. А історики, виходить, цінувалися менше.
Хоча, хто як. Моїм одногрупником по ніжинському інституті, наприклад, був зірка «ковбасної революції» Валерій Заїка (завідувач оргвідділу обвиконкому, в машині якого під час ДТП відкрився багажник з дефіцитними на той час копченими ковбасами, коньяком та ін. – Авт.), але то про інші премії…
«Грамота і 50 чи 100 гривень»
Віра М’ягка, завідуюча БК, Тихоновичі колишнього Сновського, нинішнього Корюківського району:
— Дуже преміювати наш будинок культури, напевно, не було за що. Великих колективів не маємо, колись був один, так учасниці постаріли і повмирали. Тільки до Дня працівника культури, пам’ятаю, нагороджували грамотами від районної ради, у які вкладали по 50 чи сто гривень. Дрібниця, а приємно. Нагородження зазвичай відбувалось урочисто, на зборах.
«Як увійшли до громади, премії стали давати»
Валентина Чорна, бібліотекар, село Дібрівне Городнянської ОТГ:
— Десять років працюю у бібліотечній системі. Раніше до професійних свят нам лише грамоти та подяки давали! Та після того, як наше село увійшло до Городнянської ОТГ, ситуація змінилася. Завдяки начальнику відділу культури Олені Яцковій, ми отримуємо грошові премії і до дня бібліотекаря, і з нагоди свята працівників культури. Чотири роки тому я зайняла друге місце в обласному конкурсі «Краща сільська бібліотека року». У нашому закладі ми багато працюємо з дітьми. Тоді мене преміювали іграми для дітей. Ігри до цих пір є у нас в бібліотеці. Дітвора ними захоплюється.
«Начальство було жадібне»
Григорій Хлипа, пенсіонер, село Смолянка Куликівського району:
— З 13 років працював шофером у колгоспі. У 80-ті роки зарплата була непогана, десь 100-120 карбованців. Пропрацював там вірою і правдою 45 років. І за весь цей час, на жаль, не отримав жодної премії чи зайвої копійки. Начальство було жадібне.
«Набрала канцелярії на 1300 гривень»
Тетяна Кононенко, продавець, Прилуки:
— 3 2004 року працюю продавцем канцелярії і електротоварів. Премію хазяїн дає раз на рік, десь наприкінці року 10 відсотків від останньої заробітної плати. Одного разу, щоправда, попросила трохи раніше і не грошима, бо збирала дітей у школу. У 2010 році мої сини-двійнята йшли у перший клас. Тільки канцелярії набрала тоді майже на 1300 гривень. Було дуже приємно.
Тижневик «Вісник Ч» №4 (1811), 28 січня 2021 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
