Чернігову потрібен сучасний концертно-виставковий майданчик

На платформі електронних петицій цього тижня з’явилася ініціатива, результатом якої має стати поява в Чернігові нового залу. Залу, який би став однаково зручним як для музикантів, так і для інших артистів (фотографів, художників), і навіть для ділових заходів. Як не дивно, але досі в Чернігові такого приміщення немає. Чи зсунеться справа з мертвої точки? Ще у вересні в Чернігові відбувся круглий стіл на цю тему – обговорення перспектив творчого розвитку міста. Основною метою мало стати створення образу майбутнього «залу мрії». Як наслідок, з’явилася петиція – звернення до міської влади. Місто багато втрачає На думку керівниці творчої агенції «Че Студія» Олександри Федоренко, у Чернігові є низка хороших залів – академічні драмтеатр та філармонія, більш демократичний зал у міському Палаці культури, зали в освітніх закладах. Але це все «трішки не те». – У нас немає сучасного залу на 200–300 глядачів для артистів, для проведення заходів. Мова не про літо, коли може працювати сцена на алеї в центрі міста чи проблемний Літній театр, а про весь інший період року. Фактично з жовтня по травень Чернігів перебуває «у ямі», – каже Олександра Федоренко. І додає: фестиваль «Зелена сцена», який уже 10 років проходить у Чернігові, продемонстрував, наскільки прекрасні артисти різних жанрів є в Україні. Але чимало з них просто не мають можливості виступати в нашому місті. На власному досвіді схожими думками поділився і чернігівський музикант Андрій Муравейник. За майже 15 років кар’єри він перед рідною чернігівською публікою зміг виступити лічену кількість разів. – Мы – представители альтернативной сцены, играем панк-рок. У нас вообще негде выступить. Я играю с 2007 года, а в Чернигове – только четыре раза. Мы в Киеве и Харькове значительно чаще выступаем, чем в родном городе, – розводить руками Андрій Муравейник. Інший приклад – візит дуже відомого у Європі українського метал-гурту Morphine Suffering. За кордоном вони збирають на фестивалях чимало людей, але в Чернігові були один раз, і враження від візиту залишилися не найкращими, адже за відсутності підходящого залу довелося виступати на сцені в пабі. – Их семь человек. Там только барабанщик развесил свою «кухню» – и она заняла всю сцену. Музыканты не могли даже двигаться на сцене, – згадує Андрій Муравейник, який займався організацією цього концерту. – Влада сама не повинна влаштовувати концерти чи фестивалі, але – може і повинна створити умови. I наявність такої зали стала би великим поштовхом для розвитку творчого потенціалу міста і культурних подій. Зараз величезний пласт українських і закордонних артистів просто оминають місто, викреслюючи Чернігів зі своїх гастрольних графіків. Причина банальна і проста – їм просто нема де виступити. I на мою думку, у такої сучасної концертно-виставкової зали є і гарна фінансова перспектива. Тут також могли б проводитись конференції, семінари, форуми, у тому числі й з бажаючими з інших міст. Ярослав Сухомлин, співорганізатор проєктів творчої агенції «Че Студія» Вадим Дятлов, який уже багато років влаштовує концерти музикантів як по Україні, так і Європі, підтвердив, що чернігівцям дійсно недоступний чималий пласт музикантів, яким немає де виступити в місті. А якщо і виходить запросити зіркових артистів – вони стикаються з непередбачуваними проблемами. Як приклад, недавній концерт Hardkiss у Літньому театрі. Для того аби забезпечити безперебійне електропостачання, довелося везти з Києва генератор, а солістка гурту поскаржилася в соцмережах, що дах не виконує свою функцію, і на сцену під час дощу капала вода. А це вже – не лише організаційні прогалини, а й іміджеві втрати Чернігова. Наступний гість кілька разів подумає перед тим, як наважитися виступити в нашому місті. – Годы, которые мы прожили в каком-то постоянном андерграунде… Если Чернигов окончательно выпадет из гастрольного графика – вернуть его туда будет очень-очень тяжело, – попередив Вадим Дятлов. Що це може бути Головна мета – облаштування в Чернігові сучасного залу, який би відповідав запитам музикантів та організаторів концертів, а також міг у короткі строки трансформуватися у виставковий центр чи залу для проведення різноманітних заходів культурного, ділового чи освітнього характеру. – Ми були у Варшаві, де такий зал зробили на базі старого кінотеатру. Він миттєво змінюється. До нас там ішла театральна вистава. Після її закінчення за 40 хвилин театральна сцена перетворилася на майданчик для концерту і зал для 250 людей, – ділиться враженнями Леся Федоренко. – Чернігів – ідеальний саме для такого формату, коли паб на 30–40 місць не може прийняти всіх бажаючих, а великий зал на 800 чи більше глядачів і не потягнуть фінансово, і не заповнять. – Чернігів має дуже гарну логістику з Києвом. Ми можемо долучитися, щоб частина цікавих столичних заходів проходила і в нас. Як «Гоголь-фест» у Маріуполі чи Херсоні. Це – бізнес, гроші. Нам пропонували, але ми не можемо надати зал, який би влаштовував. Тому мета цієї петиції – окреслити цю проблему для міської влади, звернути на неї пильну увагу. Ми хочемо підняти цю проблему з рівня кулуарних обговорень між організаторами культурних подій на рівень міста і його очільників. У більшості обласних центрів України такі сучасні концертно-виставкові зали є, і Чернігів сильно програє через відсутність такого майданчика. Олександра Федоренко, керівниця творчої агенції «Че Студія» Великі зали не підходять ще й тому, що там не передбачені місця для фанзони, що є обов’язковою умовою, наприклад, для рок-концертів. У минулі роки із ситуації виходили зняттям 12 перших рядів у залі Палацу культури, проте останнім часом це робити заборонили. – Мы гвозди 150-ки выковыривали, чтобы снять эти ряды. Потом сами сделали крепления на болтах, чтобы можно было делать это быстрее. Это мог быть идеальный зал – он подготовлен и он звучит, там есть гримерки, есть как подъехать, подвезти технику… Но это коммунальное предприятие. Мы заходим с концертом – начинается куча проблем: это нельзя, это не получится… В последние шесть лет мы не проводим тут концерты после того, как нам запретили снимать ряды, – пояснив Вадим Дятлов. На складні взаємини з представниками комунальних установ пожалівся й менеджер культурних проєктів Дмитро Янчук: – Є штат працівників закладу. Нам треба щось перенести, повісити, переставити – приводиш свій штат, а виявляється, що це не можна тут зробити.  Від слів до справи Наслідком обговорення стало створення електронної петиції. Її автор, Олександра Федоренко, підкреслює: у Чернігові існує гостра проблема – повна відсутність концертних майданчиків для виступу музичних колективів середньої ланки («Уже протягом багатьох років Чернігів оминає більшість українських музикантів через елементарну відсутність облаштованих місць для проведення таких концертів»). Міську владу просять звернути увагу на цю прогалину, провести моніторинг комунального майна і віднайти можливість створення в Чернігові подібного концертно-виставкового майданчика. «Сама його наявність у місті стане величезним поштовхом в організації незалежних культурних подій: концертів, виставок, перформансів, вистав тощо. Такий майданчик став би своєрідним творчим хабом і генератором сучасних заходів нової якості», – ідеться у зверненні. Також такий майданчик міг би стати місцем проведення тематичних форумів, конференцій тощо. Яким мав би бути такий майданчик?1. Розташовуватися в нежитловому приміщенні або в ідеалі – у окремій будівлі.2. Бажано – у центральній частині міста.3. Облаштований необхідним сучасним модульним обладнанням для монтажу різноформатних заходів: концертів, виставок тощо.4. В ідеалі – мати власне звукове і світлове обладнання.5. Звукоізоляція по периметру.6. Місткість – 200–300 осіб.7. Бути зручним як для заходів із кріслами, так і без місць для сидіння.8. Сучасна система вентиляції і кондиціювання і засоби протипожежної безпеки.9. Наявність кількох гримерок для артистів. У разі якщо петиція за місяць (до 10 листопада) збере принаймні 250 підписів – міська влада зобов’язана буде на неї відреагувати. Якщо ви згодні з озвученою проблематикою, долучайтеся до збору голосів за петицію, зробити це можна тут. *** Обговорення відбулося за сприяння Центра гуманістичних технологій «Ахалар» та датського фонд Сіsу.   Источник: 0462.ua