На початку весни, коли суспільство, і медики зокрема, не мало достатньо інформації щодо коронавірусної інфекції, міська влада по всій країні активно закуповувала апарати ШВЛ. Тепер вони використовуються мінімально. Натомість щодня гострішає проблема з кисневою терапією.
ШВЛ у 7 разів більше від потреби
За словами в.о. начальника управління охорони здоров’я Ольги Малець, наразі у 3 чернігівських лікарнях, де перебувають пацієнти з COVID-19, є 42 апарати для штучної вентиляції легень. При цьому лише 13 з них постійно використовуються. Щодня штучної вентиляції легень потребує менше 10 людей. Минулого тижня це було 3–4 пацієнти щодня, а станом на 16 листопада – 6. Тобто з цим обладнанням наразі проблем немає. Сподіваємося, так і буде у подальшому.
Кисневі точки: поки вистачає, але потрібно ще
У той же час, часто використовується терапія, для якої необхідні кисневі точки – стаціонарні (з мережею доставки кисню) чи мобільні концентратори. Ними забезпечена лише третина ліжок, передбачених для госпіталізації коронавірусних хворих – 150 з 430.
Зокрема, у лікарні №2 – 50 на 160 ліжок, у лікарні №3 – 71 на 180 ліжок, у лікарні №1 – 29 на 90 ліжок.
– Ми рахуємо загальну кількість точок: стаціонарні, яких 58, і через концентратори, яких 92. Тобто загалом 150 осіб одночасно можуть отримувати кисень, – зазначила Ольга Малець.
Поки що цього вистачає, каже Ольга Малець. Ще минулого тижня, станом на 9 листопада, на лікарняних ліжках перебувало лише 286 пацієнтів (з діагнозом COVID-19 та підозрою). А киснева терапія потрібна в середньому половині хворих.
– На день десь 75–80 людей у медичних закладах Чернігова потребують кисню, – пояснила вона.
За час, що минув відтоді, ситуація не надто змінилася. Станом на 16 листопада було зайнято 291 ліжко з 430 (+5 за тиждень). Кисневу терапію прописували 81 людині.
На сьогодні Міністерство охорони здоров’я, каже Ольга Малець, вимагає, аби 80% ліжок, відведених для госпіталізації хворих на COVID-19 людей, були забезпечені киснем. Теперішні цифри (150 з 430) – це навіть менше 35%.
У разі якщо не буде потреби збільшувати кількість ліжок, необхідно до 344 з них підключити концентратори. Тобто додатково майже 200. Це не забаганка, а прогноз. Як каже Ольга Малець, динаміка нових випадків захворювання демонструє: хворі потрапляють до лікарень у більш важкому стані, ніж раніше, і потребують усе більше кисню.
Що і за скільки купувати
На сьогодні на ринку кисневі концентратори представлені в кількох варіантах за ціною від 52 тис. до 174 тис. грн за один, розповіла Ольга Малець. Один з головних критеріїв, від якого залежить ціна, – максимальна продуктивність обладнання. Найдешевші – ті, що виробляють 5 літрів кисню на хвилину. Але чим вища потужність, тим ефективніше вони працюватимуть. Тому краще купувати 10- чи 15-літрові концентратори. А це вже, як пояснила в.о. начальника управління охорони здоров’я, від 140 тис. грн.
– Потреба в Україні зараз дуже велика. Тому лікарні не перебирають і намагаються купити хоча би 5-літрові, – зазначила Ольга Малець на нараді у мерії. – Парадоксально: кошти в медичних закладах є, але немає можливості купити обладнання.
Натомість міський голова Владислав Атрошенко порадив не купувати «непотріб», поки є запас часу, і ставати в чергу за «нормальними» концентраторами, які будуть більш ефективними.
Найдорожчі пристрої виробляють у Німеччині та США. Кисневі концентратори китайського виробництва часто не поступаються їм за якістю, але значно виграють за ціною.
Три способи
Варіантів доставити кисень до пацієнта, який не в змозі повноцінно отримувати його з повітря, – три. Найпростіше – з балонів з киснем через ШВЛ чи кисневі маски. Але в Україні останнім часом склався серйозний дефіцит медичного кисню. А от чи не зашкодить пацієнтам технічний кисень, поки невідомо.
– Технічний кисень… фахівці поки вивчають можливість його використання. А медичний – проблема. Потужності виробництва в Україні менші, ніж потреби, – розвела руками Ольга Малець.
Другий спосіб – через кисневий генератор, який вбирає кисень з атмосфери одночасно для всієї лікарні. Потім внутрішніми мережами його подають до ліжок. Тут проблема в тому, що, за даними МОЗ, в Україні лише 302 таких генератори. Обладнання ж медичного закладу такою мережею вимагає часу (від весни центральна влада цим так і не переймалася, будуючи дороги замість систем подачі кисню) і чимало грошей.
Тому зараз найбільше говорять про третій варіант – кисневі концентратори.
Дефіцит кисневих концентраторів величезний. І не лише в Україні, але й в усьому світі. Найбільші інтернет-магазини поділили свої онлайн-вітрини навпіл: біля частини приладів стоїть позначка «немає в наявності», а біля решти – «очікується поставка». Скільки саме доведеться чекати, поки невідомо.
А тим часом у вівторок, 17 листопада, в області зафіксована рекордна кількість нових випадків COVID-19 – 563 за добу. При цьому 145 – у Чернігові. Це у 2–3 рази більше, ніж за попередні дні, і у 2,5 раза більше від граничного показника, який дозволяє залишити «червону» карантинну зону.
щотижневик "Семь дней" кисень Ольга Малець кисневий концентратор медицина коронавірус COVID-19
