Чернігівський човен-однодеревка: яка доля археологічної знахідки?

Напочатку серпня історик Ігор Ігнатенко повідомив про те, що на березі Десни, неподалік Чернігова, знайшли стародавній човен-однодеревку, частина якого знаходиться під 5-метровим шаром землі. Ми вирішили дізнатися що наразі відбувається з човном та якою може бути його подальша доля Росія й тут завадила Як розповідає Ігор Ігнатенко, якщо човен повністю збережений (а під товщею землі це складно визначити точно), це може бути унікальна знахідка не тільки для Чернігова та Сіверщини, а й для всієї України. Але тут у питання втручається війна. Адже єдиний музей України, що спеціалізується на судноплавстві, знаходиться у Запоріжжі, котре періодично потрапляє під обстріли окупантів. -  Спершу була зацікавленість запорожців. На мене навіть виходили з керівництва Запорізької області. Але в них почалися обстріли їхнього міста, потім – нашого міста. Й влада перемкнулася на більш нагальні потреби, — розповідає історик, науковий співробітник охоронно-археологічної служби при інституті археології Національної академії наук України Ігор Ігнатенко. Тому історики, та просто небайдужі до історії України чернігівці, хочуть законсервувати ту частину човна, яку наразі видно з-під землі, аби човен зміг пережити цю зиму. Роботи ці планують розпочати коли спаде спека. -  Щось надто складне не варто робити, але, у всілякому разі, ту частину, яка наразі виглядає з-під берегу та яку не можна просто засипати ґрунтом, там, мабуть, потрібно буде позабивати дерев’яні палі та зробити конструкцію, яка б утримувала ґрунт, котрим буде засипаний ніс човна, аби він не псувався. Варто розуміти, що століття човен перебував під землею. А тепер умови різко помінялися й це призводить до швидкого руйнування дерева, — розповідає Ігор Ігнатенко. – Сподіваюся, якщо ми зможемо зберегти цей човен до наступного теплого сезону, за цей час ситуація зміниться… Щоб дістати човен потрібно буде вирішити комплексні проблеми. Зокрема, запобігти руйнуванню берега Десни після проведених робіт та відбуксирувати човен по воді до порту (попередньо, це може бути річковий вокзал Чернігова), де його б змогли дістати з води. На шляху збереження човна можуть стати морози (якщо вони будуть взимку 2023/24), бо через це дерево може потріскатися. Але Ігор Ігнатенко вважає, що, якщо човен вдасться нормально законсервувати, він зможе пролежати ще кілька років. Втім й тут є але: -  Ми не знаємо яке буде водопілля. Може статися так, що розлив наступного року взагалі зруйнує берег та вимиє якщо не весь човен, то значно більше, — каже історик. Скільки років? Після перших повідомлень про човен Ігор Ігнатенко казав, що період, коли він був зроблений, може бути дуже широким – від часів до Київської Русі до початку XX століття. Зараз, після того як історики оглянули човен, з’явилися більш конкретні припущення щодо його віку: -  Я вже давно казав про своє бачення: гадаю, що, найбільш вірогідно, цей човен відноситься до XVIII століття. Навряд чи він молодший, бо над ним майже 5 метрів нашарувань й видно, що раніше човен був на дні. Він у такому місці, що видно: коли він був затоплений, Десна протікала інакше. А ми знаємо, що нове русло з’явилося напочатку XVIII століття (раніше Десна протікала північніше). У човні є залізний кований цвях, тож це вже точно доба заліза. Обробка бортів, які прикріплені зверху, на моє враження – це пиляна деревина. А масово в нас пиляне дерево з’являється після того як на Чернігівщині починають будувати млини. Тож навряд чи це раніше XVII століття, й маловірогідно, що пізніше XVIII, — пояснює гіпотезу про вік човна Ігор Ігнатенко. А як ви гадаєте, шановні читачі, чи треба зберігати такі знахідки, як цей човен, у наш складний воєнний період? Чи зараз то не на часі? Сєргєй Карась Чернігівська медіа група Джерело: 0462.ua