11 липня всі любителі риболовлі відзначають День рибалки. Тож на честь свята секретами вдалого полювання та власними історіями успіху з нами поділилися майстри спорту України з риболовного спорту — чернігівці Андрій Велигорський та Денис Мірошниченко.
Андрій Велигорський зацікавився риболовлею ще в дитинстві. А тепер він — член Чернігівської обласної федерації риболовного спорту України. Свої перші навички здобував ще хлопчиком на невеликому озері зі зробленою власноруч дерев’яною вудочкою. А в 10 років у нього з’явився перший спінінг. Поступово любов до риболовлі тільки зростала. Хобі ставало невід’ємною частиною його життя. Почалися перші фестивалі з риболовного спорту. І згодом Андрій почав займатися спортивною риболовлею.
До речі, найперше змагання відбулося для нього в 14 років. То був перший фестиваль із риболовлі на спінінг на Десні, що відбувся в Чернігові. І хоча Андрій тоді нічого не виграв, приємні враження від азарту спортивної риболовлі у нього лишилися на все життя. І поступово захоплення стало для юнака більше, ніж просто хобі.
— На свої перші змагання біля автомобільного мосту я пішов не заради якогось виграшу, а з цікавості. Тоді за перемогу боролося осіб із тридцять різного віку. Мій улов був невеликим, але мене тішило, що я хоч щось зловив. Нічого не виграв, але отримав позитивні враження. Мені було цікаво спостерігати за іншими рибалками, які вправно ловили рибу. То був перший досвід участі у спортивній риболовлі, — згадує Андрій.
Сьогодні Андрій Велігорський розуміє, що успіх у подібних змаганнях залежить від досвіду, правильного підходу, ефективності проводки, приманки, її подачі та везіння. Без якого теж ніяк. Підготовка до участі у змаганнях для нього — це окремий процес.
— Спершу ти приїжджаєш до водойми. Оглядаєш її, пробуєш порибалити, спостерігаєш за повадкою риби, починаєш підбирати приманку. Дивишся, на що краще клює. І так можеш тренуватися протягом кількох днів, доки не заборонять. Тренуємося зазвичай усією командою — з Андрієм Сірим із Прилук та Олександром Юрченком із Варви, — каже чоловік.
Один із найбільших уловів Андрія на спінінг на спортивній риболовлі — це щука вагою 2 кг 200 грамів. На звичайній риболовлі — щука на 4 кілограми. Каже, головні трофеї у нього ще попереду. Адже щороку спортивна риболовля у нас стає дедалі популярнішою і на змаганнях з’являється значно більше молоді, з якою цікаво змагатися.
Денис Мірошниченко працює художником із комп’ютерної графіки, він — фрілансер. А любов до риболовлі в нього ще з дитинства. У 7-8 років ловив на звичайну поплавочну вудку, потім на донки, троллінг, пробував навіть нахлистову ловлю, але зупинився на спінінгу. Його тато теж рибалка і також полюбляє спінінгову ловлю.
Перші змагання для Дениса відбулися 2015 року, в 27 років. Це був чемпіонат Чернігівської області. Тоді він не спіймав жодної рибини. В той час, як люди ловили помалу, але стабільно і вправно. Це його й зачепило. Денис почав потроху розбиратися, що й до чого, познайомився з однодумцями. Декілька років збирав цінний досвід.
— Я дивився, як ловлять переможці. Намагався запам’ятати ту чи іншу ситуацію, робив висновки щодо зміни у моєму екіпіруванні. На розвиток і здобуття нагород дуже сильно вплинули мої друзі — Максим Чорний, Руслан Діденко та Кирило Лопатін. Усі вони майстри спорту України. Перша моя перемога у риболовних змаганнях була на чемпіонаті Чернігівської області зі спінінгової ловлі з човна. Тоді я здобув свою першу золоту медаль і кубок за зайняте перше місце. А перша перемога на всеукраїнському рівні сталася у 2018 році на чемпіонаті України з ловлі хижої риби з берега на водоймі Барабой. Тоді ми здобули перше місце у командному заліку. А перша перемога в особистому заліку на всеукраїнському рівні сталася восени 2020-го, і теж на ставку Барабой. Це був Кубок України з ловлі хижої риби з берега.
У кожному виді риболовлі є свої тонкощі та цікаві моменти. Денисові найбільше до вподоби спінінгова ловля. Вона динамічна й додає адреналіну, коли клює хижа риба. Має безліч тактик, проводок, видів приманок та інших нюансів. Його найбільший спортивний улов — щука 6,9 кг, а любительський — сом на 8,5 кг. І цей трофей виявився доленосним. Виклавши фото з сомом у соцмережу, Денис познайомився з дівчиною, яка потім стала його коханою дружиною.
— Денисе, скажіть, а у рибалок є якість прикмети, традиції чи забобони?
— Так, є. Не можна брати з собою на ставок рибу. Але одного разу я навмисно взяв із собою рибні котлети, їв їх при всіх та ще й виграв змагання. Поганою прикметою вважається витягти на змаганнях чи тренуваннях мертву рибу. А якщо побачити перед змаганнями стадо баранів, то хтось із команди може не зловити жодної рибини. Одна з моїх традицій — перед важливим змаганням з’їсти найдешевшу рибну консерву (зазвичай це кілька чи бички в томаті).
— Бували на риболовлі за кордоном?
— Так. Пробував ловити на спінінг у Єгипті на Червоному морі та в Туреччині на Середземному морі. У Червоному морі риба клює майже на кожному закиді. Вона дуже сильна на виважуванні. Порівнюючи з нашою звичайною ловлею, треба більш потужна снасть. Спіймана риба яскрава і різноманітна. Від неї просто захоплює подих. Хочеться ловити ще і ще, особливо великих і потужних риб. У Середземному морі з берега спіймати велику рибу дуже складно, її майже нема. Натомість дрібної багато, — ділиться враженнями Денис.
Чоловік переконаний, в Україні спортивна риболовля хоч і не дуже популярна, але поступово розвивається. Всеукраїнські змагання та великі фестивалі транслюються по телебаченню. Водночас, наприклад, у США риболовний спорт майже на одному рівні із бейсболом. І Андрій, і Денис вірять, що у нас все тільки починається. І років через 20 цей спорт стане в рази популярнішим.
Джерело: "Деснянська правда", Валентина Науменко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
