СОЦІУМ У гарячу фазу передвиборчої кампанії всі ми ставимо собі запитання: куди ми рухаємося далі? Якими хочемо бути за п’ять років? І що потрібно зробити, аби, нарешті, Чернігів перестав бути демографічно катастрофічним та з низькими зарплатами? Чи ж є у міста Чернігова стратегія, візія, мета? Ну, окрім звичних кліше «привезти туристів» та «робочі місця». Які наші переваги, чи є готові проєкти, кейси для інвесторів тощо? 
Навіть корінним чернігівцям важко відповісти на це запитання. Тому давайте полегшимо завдання наочними прикладами. Що роблять інші держави та міста? Наприклад, якщо відкрити сайт муніципалітету міста Дубаї (ОАЕ), то на першій же сторінці випливають амбіційні плани: інтеграція всіх сервісів, оптимальне використання міських ресурсів, захист людей від навколишнього негативного впливу і… збагачення життєвого та ділового досвіду для всіх. Тобто місто хоче бути чистим, зручним, економним і давати можливості для інвестицій.
Ну гаразд. То багата нафтова країна. Вони можуть собі дозволити різні витребеньки. Що там у бідніших? У Львові от уже років десять, як ухвалена комплексна стратегія розвитку, і вона аж… до 2025 року. Там теж чітко визначаються пріоритети якості життя, як зробити місто конкурентоспроможним, врешті-решт міська рада у документі чорним по білому пише, що хоче зробити Львів комфортним для життя і відкритим для світу.
Це – гра «вдовгу». Вона неприваблива, незручна і займає багато часу. Там немає місця для популізму. Але вона здатна докорінно змінити якість життя в місті. І вона працює. Тому і їде до Львова на канікули вся Україна, бо тут є що побачити, де відпочити і куди вкласти гроші.
А що в нас? Як змінилося життя в Чернігові за останні п’ять років? Окрім високих тарифів, кількох фонтанів та ресторанів, які нібито пов’язані з першими особами міста.
У соцмережах пишуть: «Зате хоч щось робиться». Хм… А за цими фасадними змінами є щось, що безпосередньо впливає на якість життя в місті? Для усіх містян? Що робить ЛЮДЕЙ БАГАТШИМИ?
Поміркуймо разом про роботу і зарплати
Що найбільше хвилює будь-яку людину? Ні, розчаруємо політиків: геть не «комуналка» чи «безвіз», а… Правильно, щоб була робота і гроші. Якщо людина матиме це все у рідному місті, вона почуватиметься задоволеною, вона буде тут жити, платити податки, народжувати і виховувати дітей, реалізовувати свої кар’єрні амбіції.
Відомий рекрутинговий портал Robota.ua інформує, що найпопулярнішими вакансіями в Чернігові є… продавці-консультанти. Із середнім заробітком 10–12 тис. грн. За аналогічну вакансію у Києві пропонують «двадцятку». У якихось 130 км звідси – двадцятку!
За такої трудової політики чи варто дивуватись, що всі, хто притомний у Чернігові, дивляться на Київ? Бо така собі перспектива – усе життя «пахати» за копійки, ще й продавцем-консультантом. Даруйте, а що лишається, коли у твоєму місті це і є вершиною кар’єрних мрій? До того ж завтра магазин «вилетить у трубу», а разом з ним і ти. Все. Фініш кар’єрі.
Про що мріє людина, у якої запас міцності вище, тобто у грошовому еквіваленті вона коштує більше? Відповідь: щоб було куди ці гроші інвестувати. Бо багаті люди думають про ще більші гроші. Але… Єдине, у що інвестують чернігівці, – банківські вклади і супердешева нерухомість. Навіть не рівня «комфорт», бо на нього теж не вистачить грошей. Низька купівельна спроможність диктує і вельми обмежений інструментарій для інвестицій. Його нема. Як нема і кейсів, готових проєктів, із прорахованою вартістю, із упорядкованою документацією, земельними межами тощо, які можна запропонувати іноземним інвесторам під довгострокові інвестиції.
У Чернігові нічого подібного не спостерігається і близько. За фактом за останні п’ять років у Чернігові не відкрито жодного великого заводу. Найбільшою рушійною трудовою силою у місті, як і раніше, лишаються бюджетники. Недарма ж у банках кажуть: у місцевих магазинах виростають обсяги виручки, коли чернігівські вчителі та лікарі йдуть на закупи, і, навпаки, падають, якщо зарплати затримують. І міський бюджет в основному формується за рахунок податків із доходів фізичних осіб. Тому всі зміни в місті робляться за наші з вами гроші.
То що ми маємо в підсумку? Попри покладені плитку та асфальт у центрі, у глобальному сенсі життя пересічного чернігівця не змінилося. Він не став заробляти більше, і робочих перспектив теж не урізноманітнилося. Не став привабливішим Чернігів для інвесторів. Їм тут просто нічого робити, як, зрештою, і туристам. Територія «зачищена» тільки під одного інвестора, який навряд чи буде ділитися грошима та впливом з іншими. Відтак не створюватиме він нових робочих місць, не відкриє новий завод. Та й навіщо?
А що буде з Черніговом? Може лишатися сировинним додатком для Києва, тільки з фонтанами і гарненьким розворотним колом…
Або ж ні?
У пошуках альтернативи
Представник команди «НАШОГО КРАЮ» депутат Новозаводської районної у Чернігові ради, власник ТМ «Неман» Петро Стариков, вважає, що у місті вкрай необхідною є підтримка малого та середнього бізнесу за рахунок безповоротних грантів із міського бюджету та компенсації відсотків за банківськими кредитами. Головним критерієм, на його переконання, для отримання такої муніципальної підтримки має стати створення нових робочих місць із достойною оплатою праці.
– Ми маємо рухатися до безумовної закупівлі товарів і послуг у місцевого виробника – гроші повинні залишатися у місті та працювати на розвиток Чернігова. Закупівлі за бюджетні кошти насамперед у місцевих підприємств і виробників. Але підприємці, у свою чергу, мають забезпечити адекватну якість і ціну,– вказує він.
Дуже багато говориться про творення умов для залучення інвесторів. За його словами, нарешті варто перейти від слів до дій, і місто повинно максимально сприяти створенню технопарків із підведеними під ключ комунікаціями для заснування нового виробництва. Також доцільно нарешті реалізувати потенціал місцевої науки за рахунок співпраці із Національним університетом «Чернігівська політехніка» щодо розвитку IT-кластеру, розбудови системи коворкінгів і бізнес-інкубаторів.
– Маємо розуміти: успішний розвиток міста неможливий без залучення інвестицій ззовні і сприятливих умов для малого та середнього бізнесу в місті, що в багатьох країнах формує середній клас суспільства. Це є наші завдання, над втіленням яких ми готові працювати, – підкреслює Петро Стариков.
Галина Петрова
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
