«Церкви вціліли, але кілька будівель мають серйозні пошкодження», – Андрій Глухенький

«Повертаюся з Чернігова. Від побаченого хочеться кричати і мовчати одночасно. Чернігів — колиска культури та місто, яке стоїть біля витоків української історії та Русі. Зараз тут уже понад 20 зафіксованих злочинів проти культурної спадщини», — так написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у своєму Телеграмі після відвідин нашого міста кілька днів тому. Наша редакція вирішила більш детально розібратися, які саме історичні пам’ятки і будівлі були пошкоджені протягом п’яти тижнів бомбардувань Чернігова. Допоміг нам в цьому Андрій Глухенький, завідувач відділу наукового дослідження печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній», з яким ми поспілкувалися, щоб отримати фахову і достовірну інформацію. Масових руйнувань церков немає — Андрію, працівники Заповідника фіксували заподіяну шкоду нашим всесвітньо-відомим пам’яткам. Розкажи про це. Почнемо з пошкоджень нашого найдавнішого Спаського собору, якому майже тисяча років. Під час бомбардувань було пошкоджено південно-західну вежу собору, зокрема посічені осколками стіни. Це права вежа, якщо стояти обличчям до храму, вежа, на якій немає дзвонів. I також був пошкоджений південний вхідний тамбур, на якому також побиті осколками стіни та вибиті шибки у вікнах. Загалом, слід сказати, що масових руйнувань по пам’яткам Заповідника немає. Є лише часткові пошкодження стін, вікон від осколків російських ракет. Прямого, руйнівного влучання в жодну пам’ятку архітектурного заповідника, як це було в 41 році, слава Богу, немає. Але пошкодження, які доведеться ліквідовувати разом із релігійними громадами, вони є. Також трохи пошкоджений дах хрещальні поруч зі Спаським собором. Туди прилетів більший осколок, і там пошкоджений дах. — Це було пряме влучання снаряду по території Валу? Так, власне біля цієї хрещальні як раз і впав снаряд. Він і зараз сторчить із землі на відстані 10 метрів від неї. Уламок цього снаряду наші спеціалісти з розміновування досі не витягли, це місце зараз обнесено попереджувальною стрічкою і підходити до нього не можна. I вірогідно саме від цього снаряду і розлетілися осколки і по Спаському собору, і по хрещальні. Обстріли цього району були протягом трьох днів 24, 25, 26 березня, коли обстрілювали район пішохідного мосту через Десну. Тоді на території Заповідника як раз і впало два снаряди. Про один я вже розказав, а інший впав поблизу Катерининської церкви. — Які пошкодження в Катерининці? Там пошкоджена східна частина церкви, котра ближче до Десни. Сильно посічена осколками стіна на цій частині церкви, вибите скло у вікнах. Спеціалісти кажуть, що це були обстріли і руйнування саме від касетних снарядів, заборонених міжнародними конвенціями. — Є інформація, чи проводяться служби у храмах Чернігова і зокрема у Катериниці? Так, по неділях проводилися служби і у Спаському соборі, і у Катерининці, але з дуже обмеженим колом вірян. I зараз настоятелі храмів не закликають масово відвідувати собори, бо зберігається висока небезпека обстрілів. Релігійне життя тільки починає відновлюватись. Раніше священники проводили служби майже без вірян. Святині захищають наше місто Наступний об’єкт, про який слід згадати – це Єлецький монастир міста Чернігова. Там також в наслідок обстрілів в середині березня постраждала дзвіниця кінця XVII століття і оборонні мури Єлецького монастиря. Там з боку Валу є вхід в монастир, через який якраз люди заходили в нього з вулиці Єлецької. Раніше з Валу люди йшли і заходили в монастир саме через той вхід, а не через інший, який зараз розташований навпроти кургану Чорна Могила. Так от, саме біля цього входу з вулиці Єлецької розташований 4-поверховий житловий будинок між сізо і монастирем. В цей будинок влучив снаряд, він значно пошкоджений, і осколки від цього снаряду потрапили по дзвіниці і по стіні Єлецького монастиря. Мури встояли, бо вони там товщиною півтора метри, але пошкоджена цегла і відбита штукатурка. Сам Єлецький собор в середині монастиря, де знаходиться всім відома чудотворна ікона, він встояв і не пошкоджений. Віряни і монахині моляться і вірять, що саме ця чудотворна ікона Єлецької Богородиці врятувала храм від руйнувань і захищає Чернігів. Те саме стосується і Троїцького монастиря, там теж в соборі розташовані мощі святого Феодосія Чернігівського, небесного покровителя нашого міста, і сам собор також не постраждав від бомбардувань. Єдині пошкодження по Троїцькому монастирю – це посічені осколками стіни східних келій за собором, де живуть учні духовного училища. — Раніше медіа повідомляли, що були руйнування і пошкодження об’єктів на території Болдиної гори? Так, є пошкодження Iллінської церкви, яка розташована біля входу в Антонієві Печери. 16 березня на Болдину гору було скинуто дві російські авіабомби. Одна з них впала внизу на вулицю Iллінську, і там повністю згоріло три приватних житлових будинки, а одна людина загинула. Друга авіабомба впала у верхній частині Болдиної гори біля так званої «царської альтанки», повністю знищивши її. Жителі Чернігова називали її ще «альтанкою кохання». Вона була збудована в 1911 році до приїзду російського імператора Миколи II до Чернігова. Отже російської авіабомбою знищили те, що будували до приїзду російського імператора. Ця альтанка була пам’яткої місцевого значення, вона повністю зруйнована на цеглини. Також під час бомбардування Болдиної гори осколками пошкоджений меморіал Слави, де ми вшановуємо наших ветеранів, і фактично знищене електронне табло для інформування туристів, яке ми встановили 9 травня минулого року за кошти міської ради. Була скинута потужна авіабомба на верхню частину Болдиної гори, і вибуховою хвилею були нанесені ці руйнування, а також вибиті три шибки в Iллінській церкві. Ці вікна працівники Заповідника вже фактично відновили своїми зусиллями. Антонієві печери, слава Богу, не постраждали. Як і не постраждали Борисоглібський собор і П’ятницька церква. Мабуть також їх захищають і святий Антоній, і єрусалимський камінь, вмурований в стіну церкви (камінь бажань – ред.). Пам’ятки місцевого значення пошкоджені більш серйозно — По пам’ятках Заповідника «Чернігів Стародавній» зрозуміло. А чи є пошкодження інших історичних будівель і місті? Так, окрім самого заповідника в Чернігові є велика кількість пам’яток місцевого значення, які, на відміну від релігійних храмів, були пошкоджені більш серйозно. Окрім вже згаданої вище альтанки була істотно пошкоджена будівля бібліотеки імені Короленка. Нагадаю, що це будівля 1908 року, в якій раніше розташовувались чернігівські відділення земельного та селянського банків. Там внаслідок обстрілів кінця березня дуже сильно пошкоджено дах, а також північний фасад – там пошкоджені вікна і цегляна кладка. Бібліотека Короленка потребує по завершенні війни істотного ремонту. — Тобто в будівлю бібліотеки було пряме влучання снаряду? Так, було прямо влучання. Це було в той день, коли вороги обстрілювали центральну частину міста і також потрапили в будівлю колишнього торгівельного центру «Полісся». Також на початку березня було істотно пошкоджено будівлю Чернігівської міської ради. Мало хто знає, але це також пам’ятка місцевого значення. Це колишній будинок міського банку початку ХХ століття. Там були пошкоджені вікна і фасад. А поруч із міською радою була сильно пошкоджена дитяча стоматологічна поліклініка, яка також є пам’яткою місцевого значення. Це історичний будинок, де в кінці ХIХ століття жив відомий письменник Генадій Успенський. I мабуть, найбільших руйнувань зазнала будівля колишнього кінотеатру Щорса. Це також історична будівля і пам’ятка місцевого значення, яка була побудована у 1935 році. Там абсолютно жахливі руйнування – фактично знищена половина цієї будівлі. В останні роки це був обласний молодіжний центр, і на цей рік планувалася його капітальна реконструкція, роботи вже йшли повним ходом. Також пошкоджений будинок Просвіти (старий РАГС) на вулиці Хлібопекарській, який було збудовано в 1906 році за кошти адмірала тихоокеанського флоту адьютанта Григорія Остапенка. Там повилітали всі вікна і частково пошкоджені фасади. Це теж пам’ятка місцевого значення. I ще дуже сильно пошкоджена будівля обласної бібліотеки для дітей і юнацтва біля входу до стадіона Гагарина. Це також історична пам’ятка початку ХХ століття. Будинок був зведений спеціально для розміщення колекції, яку місту Чернігову подарував Василь Тарновський, відомий меценат і громадський діяч. Цей будинок називався «Музей українських старожитностей». За все доведеться відповісти — Що робити далі з цими пошкодженнями? Ведеться спеціальний облік цих пошкоджень і складається реєстр таких пам’яток на рівні держави, Міністерство культури та інформаційної політики цим займається. Працівники заповідника «Чернігів Стародавній» надсилають інформацію щодо пошкоджень пам’яток національного значення, розташованих в Чернігові. А по решті об’єктів місцевого значення веде облік обласний Департамент культури, національностей і релігій. I відповідно потім по закінченні війни все це буде пред’явлено в судах міжнародної інстанції. — На яку орієнтовну суму ворог завдав шкоди історичним пам’яткам Чернігова? Скільки потрібно коштів для відновлення? Це будуть обраховувати спеціалісти, але однозначно мова йде про мільйони гривень. Думаю, пізніше ці суми будуть офіційно оприлюднені. — Війна не закінчена. Що в подальшому ви плануєте для збереження наших пам’яток архітектури? Ми тісно взаємодіємо і з охоронними органами, і з релігійними громадами. Храми обладнані спеціальними захисними системами, здійснюється патрулювання території територіальною обороною, тобто як мінімум від мародерів вони захищені.   Фото з особистого архіву Андрія Глухенького Источник: 0462.ua