Біль у спині – все, про що ви хотіли знати, у відповідях професійного вертебролога

13

«Хребет – це основна скрипка в симфонії під назвою «Здоровʼя» саме так сформулював герой цієї статті важливість того, чим він займається. І дійсно, болі у спині – це те, що непокоїть дуже багатьох людей, значно погіршує якість життя та впливає на інші процеси в організмі. Але так званий «біль у спині» може говорити про дуже різні захворювання, лікувати які теж слід зовсім різними методами. Одним словом, проблема знайома всім, а питань на цю тему у людей справді багато.

Чим грижа або екструзія, відрізняється від протрузії? Через що можуть німіти руки і пальці? Про сидячу роботу. Чи варто звертатись до остеопатів та костоправів? Чи можна хрустіти суглобами? Як зараз з реабілітацією в Україні? Чи справді будь-який спорт – це здоровʼя? Гігієна сну та робочого місця. Про все це та багато іншого у «Великій розмові» поговоримо з вертебрологом чернігівської клініки «Авангард.Мед» Олексієм Казаковим.

— Пане Олексію, розкажіть, як Ви обрали Вашу професію, чому Ви пішли саме в цю спеціальність?

— Гарне питання. Мені тато і мама розповідали, що я ще з малку лікував всі свої іграшки, лікував родичів, батьків. До речі, брав за це гроші. І якесь таке в мене внутрішнє відчуття допомагати людям, воно було ще з самого початку, з самого дитинства. І я його якось втілив у свою професію.

У школі мені дуже подобалась біологія, в мене була тверда п'ятірка. І будучи олімпіадником по біології, я уже вступив у медичний коледж. А після медичного коледжу – в медуніверситет, де вже почав опановувати лікарську науку, лікарську спеціальність.


«БЛОКАДУ ТРЕБА РОБИТИ ТІЛЬКИ У КРАЙНІХ ВИПАДКАХ, ЦЕ СВОЄРІДНИЙ АКТ ВІДЧАЮ»

— Давайте почнемо з теми гриж, як одну з найпоширеніших проблем у спині. Чи може сама людина діагностувати, що це грижа, і треба йти до спеціаліста? І що не варто робити, щоб не погіршити ситуацію?

— Грижі – це дійсно дуже актуальна проблема не тільки у нас, українців, а й у всьому світі. І суттю грижі є такий стан, коли міжхребцевий диск лопається. Уявіть, що між двома кісточками, між хребцями, знаходиться міжхребцевий диск. І він складається з фіброзного кільця. Це такий дуже потужний хрящ. І у ньому перебуває пульпозне ядро, це такий дуже густий гель, який амортизує наші навантаження. І грижа – це коли розчавлюється наш міжхребцевий диск, і його внутрішня частина виходить десь за межі хребтового стовпа.

В деяких випадках оця розчавлена частина виходить в такі місця, де немає ніяких нервових закінчень. Такі грижі ми називаємо німі, тому що вони не викликають ніяких симптомів, і вони насправді є у більшості людей. Я думаю, якщо ви візьмете 10 своїх подружок, поведете і зробите їм всім МРТ, я готовий поспорити, що у половини з них будуть невеличкі грижки. Але бувають такі грижі, які здавлюють крупні нервові корінці. І тоді пацієнт відчуває біль. Цей біль може бути локальний, особливо спочатку, як тільки грижа виникає. Починається локальний набряк і запальний процес, і людина відчуває біль у спині. Але далі, по мірі того, як грижа або кіла передавлює нерв, то пацієнт відчуває біль по ходу цього нерву. Якщо, наприклад, грижі у шиї, то пацієнт може відчувати біль у плече, біль у лікоть, біль і оніміння пальців на руках. Якщо грижа у грудному відділі хребта, пацієнт може відчувати біль, який нагадує міжреберну неврологію, як ми звикли називати. Якщо грижа у поперековому відділі хребта, то частіше всього буде віддавати в пах або в ногу.

До речі, грижа – це русизм, але він у нас допускається, українською правильно казати «кіла». А медичною термінологією – це екструзія. Часто пацієнти, коли роблять МРТ, самі кажуть: «Доктор, в мене екструзія, поясніть, що це?». Я пояснюю, що протрузія – це передгрижовий стан, коли диск тільки вип'ячується, а екструзія – це вже коли він розривається.

— Добре, давайте тоді ще раз пояснимо нашим читачам, в яких випадках, при яких симптомах треба звертатись до лікаря?

— Якщо ми відчуваємо просто локальний біль в одній точці, то, в принципі, це ще або тільки грижа починає розвиватися і рости, або це не грижа, або це, взагалі, проблема в міжхребцевих суглобчиках. І тоді бажано звернутися до лікаря, щоб він призначив якісь ліки або процедури. Але тривожним дзвіночком є той симптом, якщо грижа починає кудись віддавати. І якщо німіють пальці на руках, на ногах, десь болить коліно, литка, лікоть, чи грижа ще інколи любить віддавати, імітувати головний біль, віддавати, стріляти в ухо, то це вже той симптом, що ну прямо вже треба йти до лікаря. І самостійно краще не робити нічого.

Для покращення якості життя ми без лікаря маємо право що собі зробити? Вдягнути теплий шарф, випити теплий чай, прийняти теплу ванну, випити ібупрофен чи парацетамол, це просто ліки, які будуть тимчасово знімати запалення та покращувати якість життя. Але кваліфікована допомога вже можлива тільки у такому лікарському кабінеті, де лікар огляне, призначить додаткові інструментальні методи обстеження, такі як рентген, КТ чи МРТ. До речі, також самому не бажано робити КТ чи МРТ. Інколи треба рентген, а інколи треба КТ, а інколи треба МРТ. І тільки лікар знає критерії доцільності до того чи іншого методу обстеження. Тому що буває так інколи, що пацієнт робить КТ, а лікар каже, от на що ви самі зробили? Там же ж променеве навантаження. Це ви як два рази злітали з Лондона в Нью-Йорк на літаку по променевому навантаженню.

І коли ми на МРТ бачимо грижу міжхребцевого диску, лікар приймає рішення. Якщо ця грижа велика і дуже небезпечна, скажімо так, то їй треба оперувати. У всьому світі це приблизно від 2 до 4% всіх гриж. Оперувати грижу треба тоді, коли вона або викликає нестерпний біль, який не знімається комбінованими знеболювальними препаратами та медикоментозними блокадами, або викликає неврологічний дефіцит. Це втрата функції оцього нерва, який зажимається. Коли, наприклад, є такі симптоми, як шльопаюча стопа, порушення функції тазових органів, віднімається рука, симптом перчатки, коли людину хоч голку протикай, він не буде відчувати руку. Тому що нерв пережатий вже в шиї, тому, і буде порушення чутливості, власне кажучи. В таких випадках треба вже знайомитися з нейрохірургами, у яких золоті руки, і вони будуть оперувати ту грижу.

Але у більшості випадків грижі дуже гарно піддаються так званому консервативному лікуванню. І ми зараз вміємо виконувати так звану резорбцію гриж міжхребцевого диску. Що це означає? Ми певними маніпуляціями запускаємо процес, коли грижа починає потихеньку розсмоктуватись сама. Ще буквально 10-15 років назад цей процес вважався неможливим. Вважалося, що грижі тільки оперуються, але по мірі того, як почала розвиватися наука, був винайдений цей механізм резорбції. І зараз ми можемо моделювати цей процес, робити так, щоб протягом 4-5-6 місяців грижа частково або повністю зменшувалася у своєму розмірі.

Олексій Казаков, вертебролог чернігівської клініки «Авангард.Мед»

— А що скажете стосовно блокад?

— Блокади – це дуже класна штука, але я і мої колеги любимо називати блокади своєрідним актом відчаю. До складу блокади, як правило, входить місцевий анестетик і стероїдний протизапальний гормон. І це дуже агресивна штука, яка швидко знімає запалення і швидко покращує якість життя пацієнту. Але якщо ми говоримо про резорбцію грижі, там, де нам треба активізувати місцевий імунітет, то кожна блокада зменшує на 30% вірогідність резорбції грижі в майбутньому. Це тому, що гормон, який вводиться під час блокади, понижує місцевий імунітет. І якщо по-простому, знаєте, грижа стає дубова після цього. І тоді дуже важко щось вже зробити.

— Тобто краще блокаду не робити, чи робити в крайніх випадках?

— Це треба робити в крайніх випадках, тоді, коли дуже інтенсивний больовий синдром, який не знімається або медикаментозними, або фізіотерапевтичними методами лікування.


«НЕВРОЛОГ КАЖЕ, ЦЕ НЕ МОЄ, ЙДІТЬ ДО ОРТОПЕДА, ОРТОПЕД КАЖЕ, ЦЕ НЕ МОЄ, ЙДІТЬ ДО РЕВМАТОЛОГА»

— Відносно лікування грижі нестандартною медициною. Це остеопати, мануальщики, що Ви про це скажете?

— Це питання у світі дуже дискусійне. Для того, щоб розказати всю історію остеопатії, хіропрактики, це треба, мабуть, не один такий ефір провести. Я вважаю, що і хіропракти, і остеопати мають право на існування. У них свої інститути анатомії, у них таке дуже довготривале і дороге навчання, і вони досить непогано розбираються і в анатомії, і в порушеннях функцій, і в порушеннях структур. Але, на жаль, в Україні остеопатія не має доказової бази, і вона не підпадає під рамки доказової медицини. Наприклад, Національна служба охорони здоров'я, НСЗУ оплачує медичні послуги пакетами (пологи, реабілітація, знаходження в реанімації), але вона ніколи не буде оплачувати остеопатам. В наших українських протоколах лікування остеопатії не існує, і у нас в Україні остеопатія дійсно, як ви сказали, являється альтернативною медициною. Але я не казав, що остеопатія не допомагає. У остеопатії інколи бувають гарні результати, особливо у вагітних та у дітей.

— Яке ваше ставлення до таких, знаєте, спадкових спеціалістів? Наприклад, десь у якомусь селі живе якийсь дядя, який там праправнук якогось раніше відомого костоправа, і він щось ламає, хрустить і все виліковує.

— Спочатку з'явилися костоправи. Це така методика у військових, рух від протилежного. Треба вправити те, що вилетіло. Потім з'явилися хіропракти, а потім остеопати. Костоправи – це такі самі бородаті, дуже древні спеціалісти. Але оце навчання, яке їм передають, як ви кажете, дід до внука, внук до свого сина і так далі, воно не системне, і там вже немає ніякої програми медичного закладу. Тому, по великому рахунку, ці спеціалісти також вважаються поза медициною. І у них вже немає ліцензії, у них немає дозволу на лікарську практику. А знаєте, чому вони так у нас популярні?

— Чому, розкажіть.

— Тому що тільки останні роки ми маємо доступ до європейських протоколів, ми відкриваємо клініки, в яких багато обладнання, державна медицина закупляє багато обладнання. А раніше пацієнт з больовим синдромом у спині проходив, що називається, всі сім кіл пекла. Він спочатку йшов в один кабінет, його направляли в другий. Невролог каже, це не моє, до ортопеда. Ортопед каже, це не моє, йдіть до ревматолога. Там йому призначили пігулки, там призначили мазь. І це все, можливо, трошки тільки знімало симптоми. І люди були вимушені шукати альтернативу. А альтернативами якраз і являлися костоправи, народні цілителі, які пропонували пацієнту швидкий результат. І пацієнти вірили. І саме головне, що костоправи, я кажу це, як мануальний терапевт, як вертебролог, часто хрустівши хребтом, знімали функціональні блоки і дійсно приносили покращення пацієнту. І тому сарафанне радіо пішло, пішли позитивні відгуки. І у своїй практиці я інколи зустрічаю людей, які так і лікуються. Кажуть, нащо мені йти в поліклініку, мене знову будуть кормити хімією. Зараз я піду до дідуся чи до бабусі, вона мені щось похрустить, і буде добре. Але в той же час я знаю і багато, на жаль, інших історій. Ми доліковували пацієнтів після таких костоправів там, де ставало набагато гірше.

— Тобто тут як лотерея, не вгадаєш.

— Щось схоже на державну лотерею.


«ПАЛЬЧИКАМИ ХРУСТІТЬ, ЧИМ ХОЧЕТЕ ХРУСТІТЬ, А ШИЄЮ ХРУСТІТИ МАЮТЬ ПРАВО ТІЛЬКИ ВЕРТЕБРОЛОГИ І ТО ПРИ ПОТРЕБІ»

— Що ви скажете про таку звичку, коли людина любить хрустіти суглобами, пальчиками? Це допустимо чи ні?

— Медицина взагалі вона, як і мої колеги дуже любимо шуткувати, друга по точності після богослов’я. І часто в медицині є теорії. Ми ще достеменно не знаємо деякі процеси, які з нами проходять. Наприклад, є там теорії сну. Достеменно людина не знає, чого вона спить. Є превалюючі теорії, які підтримують більшість медичних шкіл у світі, але є певні альтернативні теорії, і вони теж мають право на життя. Тобто, достеменно не знає людство, чому воно спить.

До речі, я вважаю, що у кожного лікаря крім сучасних знань, міцної професійної руки ще має бути якась внутрішня або релігійна, або філософська концепція. Це дуже важливо, тому що я вірю в енергетику, і що енергетично між собою пацієнт і лікар також взаємодіють.

Або, наприклад, остеохондроз. Це надуманий термін при СРСР. У світі немає такого терміну, і він у нас теж вже виживається потихеньку. Так, є такий діагноз, але у цьому світі це називається дегенеративно-дистрофічні процеси, грубо кажучи, зношення, стирання, старіння хребта. Це хвороба осьового перенавантаження на хребет. Але у цього самого остеохондрозу також є основних п'ять теорій. Метаболічна, генетична, біомеханічна. Нам, вертебрологам, більше подобається біомеханічна теорія.

І точно так же є теорії хрусту суглоба. І їх теж є основних п'ять. Деякі автори стверджують, що це формування азотистого пузирька. І коли ми розтягуємо його різко, лопається оцей азотистий пузирьок, і воно хрустить. Але потім ми не можемо другий раз хруснути, бо йому треба певний час, щоб він набрався. Є також і теорія фізіологічного хрусту після 30-ти, є теорія роботи зв'язкового апарату. І яка вам більше подобається, таку ви собі і обирайте. Але що я можу сказати, колись один англійський вчений протягом 15 років кожен день по кілька разів хрустів собі пальцями і робив періодично контрольний рентген, і він довів, що не виникає артриту постійного хрустіння.

Отже, до відповіді на ваше питання. Подобається хрустіти? Хрустіть. Але я своїм пацієнтам дозволяю хрустіти усім, крім шиї. Тому що в шиї розташовані міжхребцеві суглобчики, з'єднані між хребцями. Вони розташовані взагалі під різними кутами. Якщо ми будемо хрустіти одним, ми будемо перенавантажувати інший. І ми можемо собі дохрустітись до так званої нестабільності у шийному відділі хребта, отримати головні болі, отримати хронічну втому, отримати біль у шийному відділі хребта, і в 40 років бути сформованою істеричкою. Тому пальчиками хрустіть, чим хочете хрустіть, а шиєю хрустіти мають право тільки вертебрологи і то при потребі.


«БІЛЬ, ЯКИЙ ВІДДАЄ В ПАХ, В КОЛІНО, В ПОПУ, В ПАЛЬЦІ НА НОГАХ – ЦЕ ВСЕ МОЖЕ БУТИ ВІД ХРЕБТА»

— Кожен лікар вважає свою спеціальність найголовнішою. І зважаючи на те, що хребет – це ось всього організму, розкажіть, чому саме здоровий хребет – це важливо?

— Я би сказав, що хребет – це основна скрипка у симфонії під назвою «Здоров'я». І якщо ми уявимо, що зараз мій кулак – це головний мозок, то продовженням головного мозку є спинний мозок, він проходить в хребтовому каналі. І зі спинного мозку, з хребта виходять нерви, які інервують абсолютно весь організм: розширення і звуження судин, травлення, роботу органів малого тазу. І також ці спинномозкові нерви інервують наші чутливі і рухові функції. Тому, в принципі, від защемлень нервів та судин в хребтових структурах може бути маса захворювань.

Коротко, спочатку, почнемо з хребтової артерії, яка дуже важлива для нас, бо вона постачає кров у задньобазальні відділи головного мозку, які дійшли до нас від рептилії і де розташовані самі важливі життєві центри. Якщо перетискується у шиї хребтова артерія, у людини може бути гірший слух, гірша увага, гірший зір, гірша пам'ять і так далі. Можуть бути нудота, головокружіння, можуть бути скачки артеріального тиску. Це порушення мозкового кровообігу. І дуже часто причина у шийному відділі хребта. Якщо затискаються нерви, в людини може бути головний біль. У більшості таких людей ми знаходимо проблеми у шиї. Коли такі люди звертаються, ми робимо дослідження УЗД судин шиї, робимо знімки шиї. І коли ми ці проблеми починаємо коригувати, лікувати, пацієнтам стає набагато легше. Або взагалі настає вже повна відсутність больових симптомів. Отже, нерви шийного відділу хребта, які нервують руки, це біль в плечі, біль в лікті, біль у кисті, слабкість в руках, оніміння пальчиків на руках.

Біль у грудному відділі хребта дійсно часто імітує так звану межреберну неврологію, як ми звикли називати. Це неможливість вдихнути на повні груди. Це біль, який посилюється при повороті, або при зміні положення тіла. І це біль, який інколи віддає в серце. Тому, якщо у пацієнта, наприклад, біль у грудній клітині, в ділянці серця, то по міжнародному протоколу він має спочатку піти до кардіолога, зробити кардіограму і виключити якісь гострі коронарні проблеми, грубо кажучи, інфаркт. А потім, якщо кардіолог каже, що тут нічого немає, відправляє до вертебролога, і я, як правило, знаходжу проблеми у грудному відділі хребта.

А нерви з поперекового відділу хребта інервують малий таз і ноги. Тому біль, який віддає в пах, біль, який віддає в коліно, біль, який віддає в кульшовий суглоб, біль, який віддає в попу (так званий синдром грушевидного м'яза), і зрозуміло, що біль, який віддає в пальці на ногах – це все може бути від хребта. Візьміть 10 своїх подружок і детально їх опитайте, чи відчувала ти колись головні болі, чи відчувала, чи в тебе не впав зір останнім часом, чи в тебе є хронічна втома, чи в тебе німіють пальчики на руках, чи бувають судоми. І у цих 10 подружок, у якоїсь частини, ви також знайдете такі скарги, і вони фактично будуть являтися пацієнтами вертебролога.

— Часті судоми – це може бути симптом чого?

— Це може бути симптом або недостатності мікроелементів, які приймають участі в механізмі м'язового скорочення. Ми говоримо про кальцій, про магній, про цинк. Частіше всього, це також симптом защемлення нервів.

Олексій Казаков, вертебролог чернігівської клініки «Авангард.Мед»


«ТЕПЕР МИ МАЄМО ЗВИКНУТИ, ЩО У НАС В УКРАЇНІ З'ЯВИВСЯ ЩЕ ОДИН ЛІКАР – ЛІКАР ФІЗИЧНОЇ ТА РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ»

— Давайте поговоримо про наші сучасні реалії війни, про військових, які проводять багато часу в окопах, в бліндажах, в дуже поганих умовах. Що їм робити? Як запобігти захворюванням? Хвороби солдата? Чи готова до цього наша медицина?

— Дуже гарне питання, дуже болісне, дуже важке питання. Як запобігти? Я не можу достеменно відповісти на це питання, як запобігти. Бо наші хлопці знаходяться в таких умовах, де треба елементарно вижити. Тому, як запобігти, про це ніхто не думає. А реабілітація в Україні дійсно розвивається. Слава Богу, ми з 2015 року вступили в Асоціацію фізичної та реабілітаційної медицини світової і європейської, і наша фізична та реабілітаційна медицина зараз, під час війни нарешті почала йти дуже великими кроками. Тому, що крім головного лікаря мережі клінік, я ще працюю на кафедрі фізичної та реабілітаційної медицини у Києві. Інститута післядипломної освіти імені Шупіка. І ми готуємо лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, використовуючи оці, скажімо так, новітні протоколи. Це дуже велика потреба зараз. Практично в кожній лікарні вводяться ставки таких лікарів.

— Тобто реабілітолог – це буде як терапевт в кожному медичному закладі?

— Так. Він буде називатися лікар фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ). І якщо ми звикли у поліклініці бачити надписи ЛОР, окуліст, невролог, терапевт, кардіолог і так далі, то тепер ми маємо звикати, що у нас в Україні з'явився ще один лікар – лікар фізичної та реабілітаційної медицини. І після травми, після якогось важкого захворювання реабілітувати має саме цей лікар.

Які інструменти йому для цього дають, то вже інша справа. Тому що одна державна лікарня може дати тільки дошку Євмінова, може дати тільки, грубо кажучи, гімнастичну палку. Друга державна лікарня вже може дати більш серйозне обладнання. Наприклад, вертикалізатори для реабілітації після ампутацій. А третя лікарня вже може дати більш дорогі установки: ударно-хвильову терапію, текар-терапію, супермагніт. І лікар фізичної та реабілітаційної медицини – це той лікар, який має на меті реабілітувати пацієнта, і оці всі штуки, що я назвав, використовувати як інструменти для реабілітації. І я хочу сказати, що за останні два роки Україна зробила дуже великий крок у цьому напрямку.

— Чи звертаються зараз до вас військові? І які в них проблеми?

— Так, кожен день. На жаль, у наших медичних центрах немає таких великих потужностей, щоб лікувати військових після дуже серйозних травм. Після спинномозкових травм, наприклад, після ампутацій. Але ми забираємо на себе дуже багато військових з хребтами, забираємо з суглобами. Ну, я сказав би, з такими проблемами середньої важкості.

— Лікування для військових воно безкоштовне? Чи хто його оплачує?

— Це індивідуально. Наприклад, якщо це травма була під час бойових дій, то звісно ми таких хлопців беремо безкоштовно. Якщо це військовий, який не отримав травму після бойових дій, то ми робимо великі знижки на лікування. Досить великі, до 50% можемо дати на лікування для того, щоб швидко реабілітувати і поставити в стрій таку людину.


«МЕНЕ КОЛИСЬ ВЧИВ ПРОФЕСОР, ЩО ЗАРЯДКА АБО ЛІКУВАЛЬНА ФІЗКУЛЬТУРА – ЦЕ ЗДОРОВ'Я, А СПОРТ – ЦЕ ДОСЯГНЕННЯ»

Олексій Казаков, вертебролог чернігівської клініки «Авангард.Мед»

— Які фізичні вправи ви рекомендуєте робити людям для профілактики проблем з хребтом? І який спорт не можна робити, який може бути дуже травматичний?

— Гарне питання. Багато пацієнтів думають, що фізичні вправи, це універсальна формула для всіх абсолютно. Ні. Вік, діагноз, стадія захворювання – є багато таких критеріїв, які формують підхід до лікувальної фізкультури. І лікувальна фізкультура, вона має підбиратися індивідуально. Тому це, якщо можна сказати, фішка у наших медичних центрах, що наші реабілітологи індивідуально підбирають вправи. Не можна всіх під одну гребінку, тому що бабуся в 80 років собі зробить гірше такими вправами, а хлопець в 18 років, йому буде таких недостатньо. Тому треба підбирати індивідуально. Це дуже важливо.

А стосовно спорту, яким краще не займатися, щоб не пошкодити хребет, це також дуже гарне питання. Мене колись вчив професор, що зарядка або лікувальна фізкультура – це здоров'я, а спорт – це досягнення. А там, де є будь-яке досягнення, там можлива і травма. Тому, якщо ми говоримо про оздоровлення, то ми говоримо про лікувальну фізкультуру. Але якщо ми говоримо про спорт, ми не можемо апріорі говорити про абсолютне оздоровлення. Тому що у любому виді спорту буває своя спортивна травма. Наприклад, «лікоть тенісиста» – постійно граємо, б'ємо ракеткою, болить лікоть. «Лікоть гольфіста» – постійно б'ємо клюшкою, болить отут. «Плече боулінга», «коліно стрибуна» і так далі. У кожного спортивного напрямку є свої типові спортивні травми. Тому, коли мене пацієнти питають чим займатися, я кажу краще займайтеся лікувальною фізкультурою.

— Давайте тоді розширимо. Лікувальна фізкультура – що ви маєте на увазі? Де нею можна займатися в Чернігові?

— Лікувальна фізкультура – це та штука, яка з вами завжди і два рази в день. Ви прокидаєтесь і починаєте ще в ліжку. Потім вам треба встати з ліжка і зробити деякі вправи, які вам показав індивідуальний реабілітолог, під ваше здоров'я, під ваш хребет, під ваше суглоби і так далі. Увімкнути свої м'язи, тому що м'язи мають працювати, грубо кажучи, це розігрів. І потім проводити собі активний день. А потім друга частина лікувальної фізкультури, вона вже може бути ввечері. Це може бути басейн, це може бути власна лікувальна фізкультура, або може бути якийсь стретчінг, пілатес і так далі. Але це дуже потужний інструмент. І хто володіє цим інструментом, той володіє своїм ортопедичним здоров'ям.

— Круто. Тобто ми так не можемо сказати, що, наприклад, плавання – це вид спорту, який на 100% корисний для хребта і підходить всім?

— Коли дивишся на МРТ моїх пацієнтів плавців, триатлоністів, то часто бачиш також ті самі протрузії чи грижі. Не можна сказати, що плавання – це абсолютне добро. Але якщо займатися ним дозовано і плавати правильно, в тому числі не запрокидуючи голову назад, ми дійсно укріпляємо дуже багато груп м'язів, в тому числі м'язи спини. Справа в тому, що у нас є такий рефлекс, коли ми потрапляємо в воду, для того, щоб не втонути і вижити, ми автоматично запрокидуємо голову назад, щоб повітря набирати. А запрокидування голови назад для нашого шийного відділу хребта — це апріорі не фізіологічний рух. І ми собі можемо перетискувати нерви і судини, наприклад, вийти з головним болем після такого неправильного плавання. Тому таке плавання, воно може бути шкідливе. Але якщо в окулярах, з тренером, з прямою шиєю, на спині або брасом, ми виходимо і відчуваємо прилив сил. Тому, я вважаю, що не існує, крім лікувальної фізкультури ідеального виду спорту. У кожного спорту є своя техніка, можливі спортивні травми.

— Ось ви часто кажете фразу «це не фізіологічно для нашого хребта», а які пози, рухи фізіологічні? І що робити, коли люди працюють сидячи, і звичайно з'являється такий перманентний біль у спині і, можливо, там різні сколіози. Якось їм можна покращувати самостійно свій стан? Чи треба йти до лікаря?

— Мабуть, все-таки йти до лікаря. Якщо є, як кажуть на західній Україні, цар в голові, людина розуміє, що треба робити зарядку, треба плавати в басейні і якісь такі елементарні правила виконувати. Справа в тому, що ми прямоходячі, ми не були створені для більшості тих середовищ, в яких ми зараз знаходимося. У наших суглобах і у нашому хребті практично нічого не помінялося з того часу, як ми були печерними людьми. І коли люди ходили босоніж, то не було плоскостопості, було мало сколіозів. А коли люди почали ходити по рівні поверхні, почалися проблеми. Коли люди почали сидіти, людина почала роздавлювати собі сідничні м'язи. Просто в прямому сенсі, ми собі зараз роздавлюємо м'язи. Від цього також проблеми. Коли з'явилися м'які крісла, м'які дивани, у нас з'явилося дуже багато патологічних вигинів хребта, які просто повторюють оці вигини, і потім ми з такою м'язовою пам'яттю, деформовані і ходимо. Отака, на жаль, реальність. І я думаю, що через 100 років людина буде зовсім не схожа за нас. Вона буде згорблена, в неї буде друге повіко. Це такі прогнози американських вчених.

— А друге повіко для чого?

— Друге повіко буде формуватися як захист на випромінювання. Постійно на нас впливає випромінювання, комп'ютери, мобільні телефони і так далі. І по мірі того, як буде тоншати шар азону, сонячного буде більше випромінювання. І у нас буде зовсім інша осанка. Ми будемо худі, ми будемо підлаштовані під якісь крісла, дивани.

У майбутньому прогнозується, що приблизно через 120 років не буде вже такої кількості фастфудів і т. д. Ми взагалі будемо їсти таку біомасу з пакетика, яка буде схожа на якийсь слиз, і в якій просто буде необхідна кількість білків, жирів та вуглеводів для нашого нормального функціонування.


«ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОЗИ ДЛЯ СНУ ЦЕ: НА СПИНІ З НЕВЕЛИКОЮ ПОДУШКОЮ, ЯКА НЕ ЗАХОДИТЬ НА ПЛЕЧІ, ТА У ПОЗІ ЕМБРІОНА НА ПРАВОМУ БОЦІ З ТРОШКИ ПІДІГНУТИМИ НОГАМИ»

— Здоровий сон. Хтось спить на боку, хтось спить на спині, хтось на животі – як правильно спати, в якому положенні хребта?

— Три кити, на яких тримається наше ортопедичне здоров'я: гігієна сну, гігієна праці та гігієна відпочинку. І оця одна третя – це гієна сну. По-перше, має бути чітко підібраний матрац, і по-друге, має бути чітко підібрана подушка. Якщо коротко, для середнього віку матрац має бути середньої жорсткості, так, щоб коли ви лягли і поставили біля себе бокал з шампанським, він не падав. Оце буде ваш матрац. І ваша подушка, це буде та подушка, яка точно повторює ваші контури, і лежання на ній не викликає дискомфорту. Ортопедична.

— А якщо без подушки?

— Звичайна подушка, це невеличка подушка, яка не заходить на плечі. А якщо без подушки, якщо ви любите китайську медицину, якщо ви хочете знову запрокидувати голову назад, тоді вам треба зробити невеличкий валік. Приблизно такий, як кулак людини. Ось такого валіка буде вистачати.

— А якщо без подушки не на спині, а у всіх інших позиціях?

— Будете перетискувати собі нерви і судини, прокидатися невиспаною. Наприклад, якщо голова сильно запрокидується, і ми перетискаємо під час сну одну із хребтових артерій. Під час сну мозок має відпочивати і відновлюватися, а ми всю ніч провели в гіпоксії, то чого ми маємо претендувати на активний і продуктивний робочий день, якщо всю ніч мозку не вистачало кисню внаслідок часткового перетискання якихось артерій? Чи, наприклад, якщо ми любимо спати з піднятими руками вище плечового пояса і перетискуємо собі або гілки підключичних артерій, або нерви, які виходять з шийного сплетіння, і з онімівшими пальчиками чи руками прокидаємося? Чому ми тоді претендуємо на здорову силу в руках?

— А ми можемо тоді стверджувати, що спати без подушки шкідливо?

— Ми можемо стверджувати, що спати у фізіологічних позах корисно. А фізіологічні пози у нас це на спині з невеликою подушкою, яка не заходить на плечі, та у позі ембріона на правому боці бажано, трошки з підігнутими ніжками до себе. Якщо з подушкою, то вона має бути невелика. Подушка нам треба для того, щоб під час спання вісь хребта була рівною. Якщо не буде подушки, то хребет буде завалюватися в одну сторону. Якщо це буде велика пір'яна бабусина подушка, то хребет буде завалюватися в іншу сторону. Якщо хребет буде рівним під час сну, тоді нерви всі будуть відпочивати, тоді м'язи не будуть під час сну компенсаторно навантажуватись, і максимально буде відпочинок.

— А як правильно вибрати подушку собі? По відчуттям?

— Знаєте, як я люблю казати? Прийдіть у професійний магазин, де продаються подушки і ляжте на 22 штуки. І купіть собі ту 22, яка буде ваша. Ви це відчуєте однозначно. От під вашу конституцію під вашу тілобудову, от вона і підійде. Ви ляжете, і ви не захочете вставати з тієї подушки. І ви її купите однозначно. От така історія.

Зачіска, макіяж салон Baccara
+380 (93) 099 00 79
+380 (99) 099 00 79
@salon.baccara

Спілкувалася Катерина Агієнко
Чернігівська Медіа Група


Хочете швидше дізнаватися про найцікавіші і найважливіші новини?
Приєднуйтесь до наших каналів:
— в TELEGRAM
— у VIBER
— в
INSTAGRAM
Тут тільки найактульніші відео, новини та історії Чернігова!

Джерело: 0462.ua