Багатодітна родина Черняк, яка втратила доньку, через обстріл росіянами Гірську потребує вашої допомоги

Мілана Черняк
У суботу, 5 жовтня, у Сновську поховали Мілану Черняк. 14 черв­ня їй виповнилося всього 6 років. Дівчинка із прикордонного (за яки­хось 5 км від росі!) Гірська. її роди­на, у якій, крім Мілани, ще двоє не­повнолітніх дітей, все залишалася в селі, сподіваючись, що в разі поси­лення обстрілів встигне евакуюва­тися автівкою.
Та 3 жовтня сталося непоправ­не.
Того дня в Гірськ привезли скра­плений таз. Машина стояла неда­леко від центру села. Люди почали звозити туди порожні побутові ба­лони. А після одинадцятої почав­ся обстріл — ймовірно, зі ствольної артилерії. Один із вибухів пролунав поряд із місцем заправки.
— Вибухнула цистерна. Здетонували вже заправлені газові ба­лони. Спалахнули кілька розміще­них поряд будинків, — розказав про деталі місцевий староста Андрій Апришко.
В одному з них жила багатодітна родина — 36-річний Олександр Білоус, його 29-річна дружина Олена Черняк і троє їхніх дітей. Від оселі залишилося тільки згарище.
— Палало так, що навіть набли­зишся не можна було, — розказують селяни. — Коли трохи вщухло, ми по­чали гасиш пожежу самотужки.
— Гасили у перервах між скида­ми з дронів. Вони з'явилися невдо­взі після обстрілів. Почуємо, що летить, — ховаємось, — уточнює ста­роста. — Потім приїхали пожежни­ки. Було дві машини — зі Сновська і з Городні.
Та втрата даху над головою — не найбільша біда родини. Старшій, 11-річній, донечці Олени та Олек­сандра — Вероніці — відірвало лі­ву руку, вона втратила багато крові. Операція (у Чернігівській обласній дитячій лікарні) тривала більш ніж 4 години. Майже стільки ж оперува­ли і її молодшого братика, 4-річно- го Сашка. У нього — відкритий пе­релом ніжки і множинні травми та опіки. Діти у важкому стані. Та їхні життя, на щастя, врятовані. А Міла­ни нема…
Крім неї, того трагічного дня за­гинули водій та експедитор газово­зу. Обидва — меняни. Одному було 42, другому — 39.
Глава постраждалої родини був госпіталізований із пораненням ру­ки, травмами та опіками голови, ту­луба, кінцівок. Його братові Ми­хайлу (на 5 років молодшому) ам­путували ногу. Також у нього сер­йозне осколкове поранення живо­та. Михайло живе з батьками. Того дня прийшов допомогти братові за­правляти газові балони.
— «Швидка»— через небезпеку — в село не приїжджала, — продовжує Андрій Апришко. — Постраждалих забирали із Нових Боро­вичів (село за 8 км від Гірська. — Авт.).
Туди їх привіз батько Олексан­дра. Тією ж самою автівкою, яку пла­нували використати для евакуації.
Він разом із невісткою під час трагедії був на городі. Обоє фізич­но вціліли. Та чи загояться коли-не­будь душевні рани?
Олену зразу госпіталізували у Сновську лікарню.
— У неї — гостра посттравматич­на реакція, — говорить медична ди­ректорка закладу Ірина Карпушина.
Олена днями повернулася в се­ло. Та після похорону донечки жити в ньому більше не може.
Запитую старосту, чи не поча­ли виїжджати інші селяни. З почат­ку повномасштабного вторгнення із Гірська евакуювалося 65 мешкан­ців. Залишалося більш ніж сотня. У тому числі — ще одна багатодітна родина, в якій наймолодшій дитині немає і двох років.
— Ця сім’я вже виїхала, — пові­домив Андоій Володимирович. — Крім неї, на сьогодні село покинули ще троє мешканців.
Каже: і сам, і голова грома­ди Олександр Медведьов не раз зверталися до сімей із дітьми що­до необхідності евакуації. Одні до­слухалися — виїхали зразу, інші від­кладали…
P.S. Для небайдужих людей, що хотіли б допомогти родині, повідо­мляємо номер банківської карти матері постраждалих дітей — Оле­ни Черняк: 4149 4991 3232 7006 (Приватбанк).
Джерело: газета “Гарт”, Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.