Бабуся Оля була, як вуглинка, – у сажі обличчя, тіло, руки…

193

Як в Ічнянській громаді 84-річну жінку врятували.

Хочу розповісти історію, що сталася в середині березня у невеличкому селі Гейці Сезьківського старостинського округу Ічнянської об’єднаної територіальної громади. Головна героїня – 84-річна Ольга Мусіївна Гакало, яка проживала одна в старій хатині, почорнілій всередині від сажі. Без дров – узимку, невідомо скільки – без належного харчування і любові рідних. У морози стареньку рятувала аварійна піч, у голодні будні – мисочка курячих яєць.
Попід лісом збирала гілки
– Про нещасну жінку, яка не має ні належних умов для проживання, ні харчів, мене повідомили небайдужі місцеві жителі села Гейці, – розповідає Анна Ярцева, новообрана староста Сезьківського старостинського округу. – Одразу ж поїхала її відвідати. Побачене мене вразило до сліз. Важко навіть уявити, як цій літній людині у таких умовах взагалі вдалося пережити зиму?!
Стіни, стеля, меблі, одяг, словом, усе в будинку – чорне від сажі. Їдкий запах диму, здається, в’ївся в речі назавжди.


Староста каже, що ця кіптява – через несправну грубку, якою користувалася бабуся.
– Дров у неї не було, аби не замерзнути – пенсіонерка збирала гілки попід лісом неподалік. Затопить грубку і йде собі на вулицю, десь присяде й чекає, поки дим вивітриться з хати, – далі розказує Анна Ярцева.
Староста відзначає, що з харчів у бабусі Олі були тільки яйця. Мисочка з ними стояла посеред чорного столу.
– Ні хліба, ні борошна, ні круп, нічогісінько.., – не стримує емоцій пані Анна. – Бабуся пила лише сирі яйця…
Ольга Гакало пояснила старості, що хлібину вона замовила у поштарки, яку має привезти в суботу. Це аж через п’ять днів.
Інколи підгодовували свою односільчанку небайдужі люди, сусіди.
Для щастя багато не треба
Вивчивши ситуацію, Анна Ярцева запропонувала старенькій перебратися до терцентру, де є комфортні умови і належне піклування. Та бабуся навідріз відмовлялася. Як і від надання соціального працівника, який би обслуговував літню жінку.
– Запитала в неї, чи приїздять рідні? На що вона відповіла: «Вже давно нікого не було». Наскільки я зрозуміла, в Ольги Мусіївни є донька, яка живе недалеко, і онуки, – зазначає староста.
Наступного дня очільниця старостинського округу приїхала до Ольги Гакало вже з працівниками благоустрою, які напиляли й нарубали дров, оглянули грубку. Анна Ярцева привезла жінці їжу. Увесь тиждень стареньку провідував хтось із старостату.

Вочевидь бабуся відчула справжню турботу, побачила, що їй справді хочуть допомогти, взамін нічого не просячи. Вона довірилася старості, а тоді зголосилася й до терцентру в Крупичполе переїхати.

Хату замкнула на ключ. Жодних речей з собою не брала. Лише паспорт.
– Що ж узяти, якщо все просякнуте димом?! – додає староста. – Бабуся Оля була сама, як вуглинка, – чорні обличчя, руки, одяг!
У господині лишилися кицьки. Анна Ярцева і їм домівки познаходила, відтепер житимуть тварини у сусідських дворах.
– Ось телефонувала до стаціонарного відділення терцентру, цікавилася, як там наша бабуся, чи подобається? – радісно так мовить пані Анна. – Дівчата сказали – задоволена! У теплі, у добрі. Для щастя багато не треба…
У доброму здоров’ї
– Того дня бабусю бідну привезли до Ічні всю чорну, у сажі. У кіптяві була й староста. Вона велика молодець, що відгукнулася і врятувала стареньку, – коментує директорка комунального закладу «Ічнянський територіальний центр соціального обслуговування» Ічнянської міської ради Наталія Громова. – Добре, що й люди є в селі, яким не все одно, що вони звернулися по допомогу.
За словами Наталії Громової, після оформлення усіх потрібних документів Ольгу Гакало відвезли до стаціонарного відділення терцентру в Крупичполе.
– Бабусю відмили, переодягли, нагодували, надали ліжко зі свіжою білизною, речі першої потреби. Одразу жінку оглянув сімейний лікар, – розповідає пані Наталія. – Зі здоров’ям, слава Богу, все добре!
Наразі у стаціонарному відділенні перебуває 17 осіб, це люди поважного віку. Обслуговує стареньких згуртований колектив під керівництвом Ірини Сорокун.
Варто відзначити, що заклад розміщений неподалік амбулаторії, тож якщо мешканцям відділення потрібна медична допомога – оперативно її отримують.

Як квітка!
Голову Ічнянської об’єднаної територіальної громади Олену Бутурлим ця історія зачепила за живе:
– Сказати, що я була вражена, – нічого не сказати. Умови, в яких перебувала старенька, просто жахливі й неприпустимі.
Зі слів людей, це триває упродовж останніх п’яти років. І нікому ніякого діла до літньої жінки не було.
– Наразі здоров’ю і життю Ольги Гакало нічого не загрожує, – констатує Олена Бутурлим. – Бабуся тепер, як та квітка!
За словами голови громади, це не перший такий випадок за останній час. Кілька місяців тому міська рада влаштовувала у стаціонарне відділення терцентру в Крупичполе літню жіночку з Ічні. До Олени Бутурлим звернулися сусіди пенсіонерки.
– Людина просто замерзала в своїй нетопленій хаті, – каже голова громади. – Доньці, яка проживає неподалік, було не до цього. Бо якраз була в запої…
Олена Бутурлим покладає на старост повсякденний контроль за станом проживання літніх людей, які мешкають самі. А також дякує небайдужим людям, які не стоять осторонь у складних життєвих ситуаціях.
Лариса Галета, «Деснянка» № 13 (852) від 1 квітня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Предыдущая статьяРешение провести разговор Байдена и Зеленского сегодня принимала американская сторона — Кулеба
Следующая статьяАндрій Пономар з Чернігова став наймолодшим учасником гонки «Мілан — Сан-Ремо» за останні 50 років