«Армії відновлення»: у Чернігові безробітні жінки плетуть маскувальні сітки

У той час, коли мужні українці зі зброєю в руках боронять нашу Батьківщину, небайдужі громадяни в тилу роблять посильний внесок: допомагають армії, піклуються про переселенців і постраждалих унаслідок військової агресії, розвивають економіку. До праці на перемогу, а саме — «Армії відновлення» — долучилися й безробітні чернігівці. Зокрема, жінки плетуть маскувальні сітки. Про це повідомляє Чернігівський обласний центр зайнятості. «Плетіння сіток – не складне, але марудне» Організували ці роботи Чернігівська філія обласного центру зайнятості та громадська організація «Об’єднання добровольців «Бо можемо!» Безробітні працюють пліч-о-пліч з волонтерами. Щоправда, не безкоштовно: з ними укладено строковий трудовий договір, і з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття вони отримують заробітну плату. Її розмір не може бути нижчим, ніж мінімалка (6700 грн). Для багатьох безробітних цей досвід став по-справжньому новим. Та вони швидко навчилися та роблять все злагоджено й завзято. Кажуть: коли в службі зайнятості їм запропонували взяти участь у суспільно корисних роботах, погодилися без вагань. Адже це можливість не лише допомагати захисникам, а й заробити на життя хоч і невеликі, але все ж таки гроші. Разом із жінками працює й один чоловік. Після перенесеної хвороби за медичними показаннями він не може працювати на важких роботах, а ця йому під силу. Плетіння маскувальної сітки − нескладне заняття, але кропітке. На виготовлення одного полотна йде від кількох годин до декількох днів − залежно від розміру та кількості учасників. Сітки в армії − витратний матеріал, який потрібен повсякчас. На війні, де використовується велика кількість безпілотників та інших засобів розвідки, маскувальні сітки без перебільшення рятують життя наших бійців на передовій. А оскільки зроблені із тканини, то швидко псуються та горять при обстрілах. Тому потреба в них стабільна й велика. «Добре, що нам вдалося об’єднати зусилля: у нас є робота, а в служби зайнятості – люди, які хочуть працювати, — говорить представниця «Бо можемо!» Марина Тополь. — Матеріалами ми забезпечуємо. Маскувальна тканина коштує дорого, тому плетемо з того, що є. Тканину приносять люди. Головна вимога до матеріалу − натуральність, щоб миттю не спалахував і не плавився під час горіння. Колір залежить від сезону. Нині плетемо з тканин літніх відтінків: зелених, хакі. Фарбуємо в потрібний колір самі». Варто додати, що в ГО «Бо можемо!» запрошують усіх бажаючих приєднуватися і зазначають, що робота знайдеться для кожного. А щодо організації та проведення громадських робіт, то звертайтеся до будь-якого підрозділу Чернігівського обласного центру зайнятості. Працюють на розборі завалів Навесні цього року безробітні чернігівці долучилися і до розбору завалів та відновлення будинків місцевих жителів, що постраждали чи були зруйновні під час бойових дій. Такі роботи в обласному центрі тривають вже понад рік, але потреба в допомозі не зменшується. Цю діяльність координують громадські організації «Об’єднання добровольців «Бо можемо!», «Голос батьків» та «Всеукраїнський благодійний фонд «Іскра добра». Працюють безробітні на завалах у найбільш постраждалих районах Чернігова – це Бобровиця та Масани, а також у Киселівській, Киїнській і Новобілоуській територіальних громадах. Завдання для всіх одне: демонтувати те, що вже не можна відновити, відсортувати вцілілі матеріали та прибрати непотріб, щоб люди могли відбудуватися. Працюють на завалах за строковим договором на місяць, з двома вихідними. Графік роботи – вісім годин та перерва на обід. Замість допомоги по безробіттю отримують заробітну плату в розмірі 6700 грн. Днями безробітні чернігівці розбирали завали на подвір’ї родини Ніни Винник з Новоселівки. В її домі проживало семеро людей, а тепер на місці будинку — руїни. Двоє синів господині служать у ЗСУ, донька з сином на лікуванні в Німеччині, бо торік під час бомбардування вона отримала тяжку травму ноги. Побудувати тимчасове житло жінці допомагають волонтери громадської організації «Бо Можемо!» та безробітні. Всі вони – люди різних професій, яких об’єднує бажання допомогти. Наприклад, Вадим Веремейчик має юридичну та економічну освіту, працював у правоохоронних органах. Але нині чоловік безробітний, тому погодився долучитися до «Армії відновлення». «Весь світ надає допомогу Україні, то чому б нам не допомогти одне одному? На фронт мене не беруть за станом здоров’я, маю інвалідність. Скільки ж тієї пенсії? А це – робота, хоч і тимчасова. Залишився сам, так не сидіти ж одному вдома! Хочеться в такий скрутний час допомогти, чим можу. Є сили, то працюватиму, скільки потрібно», — каже чоловік. За словами Валерії, яка теж бере участь у суспільно корисних роботах, для безробітних це — ще й шанс отримати певні будівельні навички. «Я вже вмію чистити цеглу, працювати шуруповертом, — розповідає жінка. – Можна навчитися класти цеглу, замішувати бетон, крити дах тощо. У наш час такі знання зайвими не будуть». Співзасновник ГО «Бо можемо!» Андрій Галюга каже, що їх організація зацікавлений у співпраці зі службою зайнятості. «Чим більше людей ми згуртуємо — тим більше зробимо», – наголошує наш співрозмовник. Потреба велика, тому він запрошує в ряди добровольців усіх небайдужих. Крім розбору завалів та плетіння маскувальних сіток, безробітні чернігівці наразі ремонтують приміщення в Чернігівській обласній лікарні, ушкоджені під час бойових дій, у комунальних підприємствах «Новозаводське», «ЖЕК-10» та «ЖЕК-13» облаштовують укриття. Загалом цього року в Чернігові до суспільно корисних робіт було залучено більше сотні безробітних. Вероніка Приходько, фото надані Чернігівським обласним центром зайнятості Джерело: 0462.ua