Чернігівець Олексій Середа, власник 2-поверхового будинку в мікрорайоні Бобровиця розповів, як зустрів війну у Чернігові.
— Перші дні я був у будинку разом з дружиною, дружина майже весь час була у підвалі, а я зверху. В перші дні, поки було світло навіть телевізор дивився.
— Я військовий в армії прослужив біля 20-ти років і розумію, що це таке. Перший прильот був десь наприкінці лютого. 29-го числа прилетіло 2 міни і вони просто пробили стінку, вибили вікна і як міксером перемішали все: одяг, гіпсокартон, підлогу, меблі, все що було в 2-3 кімнатах.
— Перший раз, коли попало, я спустився в підвальне приміщення і тут все посипалось. Потім ми ще 4 дні тут прожили, коли вже не було ні газу ні води ні електрики. А потім дружина наполягла, що треба виїхати до села, і ми покинули будинок 8-го березня. Через місто виїхати не вийшло, тож зупинились у друзів на Лісковиці. Наступного дня нас теж не випустили з Чернігова. Наступного дня забрали у будинку деякі речі, а вже 12-го березня — побачили, що не тільки мій, а вся Бобровиця від Шевченка до Новоселівки — зруйнована. Не знаю, що потрапило у мій будинок — але всередині все випалено — від холодильника залишалась лише рамка, двері, вікна знищені, скло з вікон потекло, навіть плитка у ванній кімнаті згоріла, вогнетривка цегла у каміні перетворилась на порошок. Повністю вигорів дах.
— Єдине — що більш-менш ціле зовні, хоча технічно не придатне до експлуатації — це кухонний гарнітур та котел з посудомийкою.
— В цьому будинку жили 3 родини, в тому числі жив мій син з родиною та ми з дружиною.
— Зараз живемо в однокімнатній квартирі друзів, поки вони не приїдуть.
Джерело: телеканал "Дитинець"
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
