Про те, що депресія — хвороба, чули всі. Однак назвати причину її виникнення не завжди під силу навіть лікарям. Розмовляємо на цю тему з районним лікарем-психіатром Корюківської лікарні Федором Рябцем.
Під час спалаху коронавірусної хвороби, коли людина зіткнулася з несподіваними та непередбачуваними симптомами недуги, а всі тільки й розповідають про це всілякі жахіття, часто-густо розповсюджуючи фейки, багато хто впадає в такий стан.
І дуже важливо розпізнати депресію на початковій стадії та вчасно надати допомогу. Бо далеко не кожен може сам витягнути себе з пастки.
Особливості професії
Федір Рябець — оптиміст по життю. Каже, що без посмішки спілкуватися з людиною, а тим паче з нездоровою, — не можна. Посада його називається «районний психіатр» не випадково, це означає, що він має право лікувати як дорослих, так і дітей.
За свої 66 років, з яких сорок присвятив психіатрії, Федір Рябець надбав 81 рік трудового стажу. Гадаєте, що такого не буває? Але насправді так і є. Спеціальність психіатра має свої особливості, тому держава таким фахівцям рахує стаж рік за два.
До Федора Петровича по допомогу звертаються люди, які мають певні психологічні розлади. Та одна з головних проблем, з якою він постійно стикається, — зазвичай такі стани вже запущені.
Пацієнти до останнього не усвідомлюють, що хворі на депресію. Бо психіка, це не спина й не нога, коли все зрозуміло: болить — іди до медичного закладу
Раніше проводились профілактичні огляди всього неселення. Це сприяло виявленню психічно хворих осіб на початковій стадії. Тепер до профоглядів психіатра не включають.
Тому потрібна більш тісна співпраця всіх гілок лікарняної мережі: фельдшерів, педіатрів, сімейних лікарів, інших вузьких спеціалістів. Важливо, щоб вони звертали особливу увагу на психологічний стан своїх пацієнтів і при необхідності направляли до спеціаліста.
Федір Рябець, районний лікар-психіатр. Автор: Ірина Гайова
Перешкоди у роботі
Певні перешкоди в роботі психіатрів створюють законодавчі новації. Наприклад, привести до нього дитину до 14 років можуть або відразу обоє батьків, або один із них, але обов’язково з заявою іншого, що він не проти.
У крайньому разі, якщо немає порозуміння в цьому питанні між батьками, треба звертатися до органів опіки.
Після 14 років дитина й дорослі приходять до лікаря самостійно. Але перш ніж він почне огляд, пацієнт має дати письмову згоду на огляд, а при потребі — на нагляд психіатра.
На постійному обліку в районного психіатра перебуває 50 хворих з депресією, з них дев’ять — у важкому стані
Щоправда, є випадки, коли згода не потрібна. Це буває в разі невідкладних станів пацієнта: затьмарення свідомості, неадекватна поведінка, існує загроза життю чи здоров’ю хворого та навколишніх. Тоді лікар самостійно приймає рішення про огляд, нагляд, госпіталізацію.
З початку 2020 року з різними психологічними проблемами в кабінеті лікаря-психіатра Федора Рябця побували понад 1600 осіб. Хтось звернувся по консультацію, декому була потрібна психологічна чи медикаментозна терапія.
У кабінеті лікаря-психіатра
У лікаря-психіатра є чітка законодавча база, від якої відступати не можна. Не має права, наприклад, розповісти чоловіку, що дружина приходила на прийом і потребує допомоги, якщо вона проти. Або навпаки.
Огляд пацієнта з депресією зазвичай розпочинається з двох запитань.
- Перше: чи часто у вас за останній тиждень був поганий настрій, туга, почуття безпорадності?
- Друге: чи часто за останній місяць ви втрачали інтерес до речей, які раніше приносили задоволення?
Якщо хоча б на одне запитання пацієнт дає стверджувальну відповідь, потрібно звернути особливу увагу на його психологічний стан. Після цього лікар ставить низку інших запитань, щоб розпізнати ступіть депресивного стану.
На жаль, лікарі не всесильні
Кілька років тому був випадок: звернулася жінка з села Корюківського району. Каже: «Я повішусь». Жодного натяку на агресію не було, людина при повній свідомості. Психіатр не мав жодних законних підстав викликати поліцію та ізолювати пацієнтку.
Звісно, він намагався її вивести з депресивного стану, відвернути, розрадити. Жінка начебто заспокоїлась, поїхала додому. А через 12 годин задушила власну дитину й здійснила суїцид.
Або інший випадок. Хворого дружина повезла до обласного психдиспансеру. Вона повідомила, що його кладуть у лікарню з діагнозом шизофренія. Чоловік дістав обріз і прямо на сходах медзакладу вистрелив собі в груди.
Як виявилося, обріз він постійно носив із собою, та про це ніхто не знав. Постраждалого прооперували, пролікували й він ще певний час жив.
Спочатку — сімейний лікар
Федір Петрович каже, що спочатку людина, яка відчуває щось неладне зі своїм здоров’ям, має звернутися до сімейного лікаря, а дитина — до педіатра. Саме на первинному медичному рівні розберуться, чи потрібне втручання психіатра, який зазвичай застосовує медикаментозне лікування.
Інколи елементарний страх може впливати на поведінку людини та викликати депресію.
Заболіло горло – о, це в мене рак! Відійшов в інший світ хтось із близьких – не хочу жити, бо не зміг (змогла) його врятувати. Покинула кохана людина – я нікому не потрібний (на) у цьому світі
Завдання лікаря: з’ясувати причини змін у поведінці, допомогти зняти з душі тягар. Антидепресанти й інші медикаменти не дають людині зануритися в проблеми, які змушують її відмовитися від спілкування з навколишніми, викликають бажання піти з життя.
Статистика свідчить, що кожна п’ята людина, яка думає й говорить по суїцид, зрештою – саме так іде з життя.
Федір Петрович каже, що важких хворих на депресію в нашому районі небагато, більшість пацієнтів мають легку й середню ступені. Проте, навіть щоб подолати легку стадію, потрібен час, зусилля й терпіння.
Необхідно налаштувати себе на оптимістичний лад і до всього ставитися простіше. Дуже важливо частіше займатися улюбленою справою. Якщо дивитися телевізор, то лише позитивні передачі.
Допомагають боротися з депресією повноцінний сон і секс
Не варто захоплюватися алкоголем. Він відвертає від сумних думок, але ненадовго. Зате наслідки зняття стресу в такий спосіб можуть бути дуже негативні. Краще зайвий раз скуштувати шматочок шоколаду, цукерку й зайнятися спортом.
Шість факторів, які можуть спровокувати депресію
- Життєві травми: великі зміни, смерть дорогої людини, сумні події, з якими людина не здатна впоратися сама.
- Гормони: гормональні зміни або дисбаланс гормонів в організмі провокують стрес і збільшують ризики розвитку депресії. Поширеним видом депресивного стану в жінок через гормональні зміни є післяпологова депресія.
- Генетична спадковість: якщо хтось із близьких родичів мав депресивний стан.
- Риси особистості: самокритика, що межує з саморуйнуванням, низька самооцінка, песимізм.
- Біологічні та хімічні процеси в мозку: лікарські препарати, наркотичні речовини, постійні стреси спричиняють дисбаланси в мозку та можуть сприяти розвитку депресії.
- Наявність захворювань: інколи людина не здатна прийняти факт наявності серйозної хвороби, картає себе за несвоєчасне звернення до лікарів. Це може спричинити погіршення психічного стану здоров’я. Також ризик депресії збільшує вживання певних ліків.
Симптоми, що вказують на приховану депресію
У людини, в якої починається депресія, погіршується загальний стан здоров’я. Можуть з’явитися постійні болі у спині та головний біль, проблеми з травленням, загостритись хронічні хвороби.
Відчуття надмірної втоми, відсутність сил навіть після відпочинку — також поширений симптом депресії. За статистикою, понад 90% людей з депресією відчувають втому й не в змозі дотримуватись звичного життєвого ритму.
І це не та втома, яку ми відчуваємо під кінець дня, а хронічна втома, яку не знімає ні сон, ні відпочинок.
Частіше піддаються впливу депресивних станів хворі на артрит, аутоімунні недуги, онкологію, недуги серця, діабет другого типу
Нездатність сконцентруватись теж вказує на депресивний стан. Якщо людина постійно губиться під час розмов, забуває, що робила і про що думала — це вже може бути симптомом.
Щоб приховати свій депресивний стан та не виглядати пригніченими, люди можуть маскувати це дратівливістю, безпідставним гнівом та перепадами настрою. Хворі на депресію більш песимістично ставляться до того, що відбувається навколо них.
Попри радісні події, недуга змушує дивитись на все негативно. Зникає радість життя, бажання розвиватись, спілкуватись з близькими та взагалі з’являтись у компаніях друзів.
Під час прихованої депресії людина повністю втрачає інтерес і не отримує задоволення від звичайних занять, таких як фізичні вправи, ігри та навіть секс. У неї виникає бажання ізолюватись від навколишнього світу і ні з ким не спілкуватись.
Розмовляючи з людиною, яка перебуває в депресивному стані, можна почути такі фрази: «Не розумію сенсу життя», «Можливо, мені потрібно шукати кращого шляху у житті». Це можуть бути завуальовані розмови про смерть «Моя місія у цьому житті виконана».
Інколи люди з симптомами депресії, коли перебувають серед людей, вдягають маску «щасливого обличчя». Однак постійно показувати вимушену радість важко, тож зрештою, ознаки смутку, безнадійності та самотності проявляться
При прихованій депресії відбуваються зміна апетиту та ваги. Наприклад, людина за раз може з’їсти три порції, а потім днями не має апетиту. Такі зміни в прийманні їжі спричиняють набір або втрату ваги, що суттєво впливає на самооцінку людини.
Що робити, якщо близька людина страждає від депресії
Якщо ви розпізнали в близької людини ознаки прихованої депресії, необхідно спробувати з нею про це поговорити та запропонувати підтримку. Перш за все, спонукати звернутися до спеціаліста, супроводжувати до медичного закладу.
Вдома слід частіше займайтесь спільними приємними заняттями: малюванням, фотографуванням, приготуванням їжі, десертів, переглядом фільмів. Варто більше часу проводити разом та заохочувати до спілкування з друзями й рідними.
Депресії соромитись не треба. За статистикою, кожна 20-та людина у світі страждає від такого стану. На жаль, далеко не всі звертаються по допомогу до лікарів. Проте, чим швидше спеціалісти виявлять депресію, тим легше й швидше відбувається процес лікування.
Можна зменшити вплив стресу за допомогою медитації, глибоких дихальних вправ або йоги. Важливо підвищувати рівень самооцінки, спілкуватися з іншими — хоча це може бути дуже важко.
Необхідно знайти собі нове хобі, якщо попередні заняття навіюють смуток, а в денний розпорядок включити фізичні вправи. Слід зробити збалансованим раціон: включити улюблені фрукти, овочі, цілозерновий продукт. Варто звернутися по підтримку до членів родини чи друзів.
Ірина Гайова, Сусіди.City
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
