Міський голова Олег Бондаренко переміг на місцевих виборах, але не здолав COVID…
Минулого тижня найпівнічніша громада Чернігівщини – Новгород-Сіверська міська ОТГ – прощалася з міським головою – 47-річним Олегом Бондаренком. Він захворів на COVID-19 й від ускладнень, пневмонії, 29 жовтня помер в обласній лікарні.
Під час нещодавнього першого і останнього інтерв’ю для нашої газети Олег Бондаренко справив приємне враження, спілкуватися з ним було цікаво. Він стільки знав про Новгород-Сіверський! Пригощав кавою «від мера», яку сам готував. Жартував про «оберіг від злих язиків» – залізну булаву, що подарували йому комунальники – «універсальні солдати» громади. Демонстрував свої улюблені парфуми «Davidoff», які зберігав у шафі робочого кабінету. Десятки сувенірних чашок з різних місць – подарунки гостей славного Новгорода-Сіверського.
– Я – син агрономів. Народився у Білій Церкві, де батьки-студенти здобували майбутній фах. Коли приїхали за направленням працювати в Новгород-Сіверський, мені виповнився рік. Перші кишенькові заробив у 5-му класі, полов колгоспну пшеницю. Потім мені довірили годувати телят на фермі, а у 8-му, на літніх канікулах, уже працював помічником комбайнера, молотив хліб. З дитинства я був цілеспрямований, поставлю ціль і йду до неї. Вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у столиці знайшов свою половинку – Ірину. Маємо двох донечок. Дарія – студентка, молодша Софія – дитина особлива, її виховання та розвиток – у надійних руках дружини, – розповідав Олег Бондаренко про себе і своїх рідних.
У 27 років він очолював місцеве відділення Фонду соціального страхування, а до цього працював у КРУ, в 41 рік його обрали головою райради.
На роботі міський голова Олег Бондаренко був з 7 ранку до 8-9 вечора. Поки все заплановане не виконає – не заспокоїться. А потім, коли вже сонце сховається за обрієм, сідав у свій Ланос і їхав на околицю міста. Витягав з багажника палиці для скандинавської ходьби і прямував сім кілометрів. А ще плавав, долав дистанцію у тисячу метрів!
Казав, що вдячний Богу і людям за можливість працювати на благо рідного міста, яким справді пишався. А ще цінним вважав у своїй роботі – спілкування з людьми, нові знайомства, це той досвід і шанс зробити свою громаду кращою. Завдяки Олегові Бондаренку Новгород-Сіверський став єдиним містом на Чернігівщині, яке плідно співпрацює з Національним педуніверситетом імені Драгоманова. До найпівнічнішого міста області приїздили чи не всі декани вишу і навіть ректор. Коли ще ніхто не здогадувався про пандемію коронавірусу, десант науковців та професорів вишу проводив у Новгороді-Сіверському семінари для місцевих освітян. Це була історична подія, адже вчителі з провінції спілкувалися з авторами підручників, по яких вони навчають дітей!
За останні роки в місті з’явилася вкрай потрібна комунальна техніка: трактори, сміттєвоз, автовишка. Завдяки цьому вдалося реалізувати чимало потрібних проєктів, приміром, освітлити місто, налагодити вивіз сміття.
Міський голова, який дотримувався здорового способу життя, підтримував і розвивав спорт у громаді. Підтвердження – відкриття нових відділень з боксу, волейболу, біатлону. Діти громади відвідують заняття зовсім безкоштовно!
Давати оцінку, скільки всього мер зробив для міста і громади, мабуть, справа за людьми. Результати його роботи – довіра населення на нещодавніх місцевих виборах, де чинний міський голова Олег Бондаренко став переможцем.
Вочевидь передвиборна кампанія не була простою. Як кажуть, палиці в колеса ставили з усіх боків. Варто хоча б згадати останній день перед виборами – день тиші 24 жовтня, коли люди отримали «листи щастя» нібито від мерії про підвищення комунальних послуг, а ще про припинення роботи підприємств та магазинів, переповнення лікарні хворими. Про фейк міська рада одразу повідомила на своїй сторінці у фейсбуці. Міський голова переживав, що жителі приймуть ці «нововведення» за правду і будуть зірвані вибори.
У своєму смартфоні, який майже ніколи не замовкав, Олег Бондаренко зберігав свої фотографії з відомими особистостями, які свого часу приїздили в Новгород-Сіверський. Науковці, журналісти, артисти, політики… Про кожну зустріч розповідав із захопленням.
Тепер його сторінка у фейсбуці заповнена спогадами і співчуттями, світлинами у колі колег, друзів і знайомих.
Андрій Кужель: «Щира, відкрита людина, яка надзвичайно любила своє місто і свою справу».
Олена Дмитренко: «Друга втрата колеги за три місяці. Сьогодні пішла з життя чудова людина. Олеже, спочивай з миром».
В’ячеслав Хардіков: «Він мав велике серце, відкриту душу та щирість у вчинках! Переможець по життю та справжній господар!»
Володимир Березинський: «Не за чутками знаю, як його любили і поважали в його рідному Новгороді-Сіверському, та загалом на Чернігівщині. Він встиг зробити дуже багато добрих справ, проте дуже багато не встиг…»
Юрій Азаров: «Ти переміг… але якою ціною. Твоєму місту і всім нам тебе не вистачатиме…»
Ратан Ахмедов: «Я жартома величав тебе князем, а для тебе день мого міста був сімейним святом. Ти здолав багато перешкод, здолав всіх на виборах, але не переміг хворобу. Спи спокійно, друже».
Микола Силенко: «У багажнику мого авто досі лежать його речі. Куртка, светр і взуття. Їх не можна було брати з собою в палату обласної лікарні і медсестра віддала все мені. Саме туди о 4 ранку (в ніч з вівторка на середу) з двосторонньою пневмонією доставили Олега Анатолійовича.
Так сподівався, що зателефонує через кілька днів, щоб я привіз речі на його виписку. Але доля розпорядилася по-іншому…»
31 жовтня Олега Бондаренка поховали на території Спасо-Преображенського монастиря в Новгороді-Сіверському. Світла пам’ять.
Лариса Галета, «Деснянка» №44 (831) від 5 листопада 2020
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
