Ходять, як на роботу: у селищі Холми, що на Чернігівщині, жінки плетуть маскувальні сітки для військових

У селищі Холми, що на Чернігівщині, жінки з громадської організації «Берегиня» плетуть сітки для захисників України. Цією роботою займаються з 2014 року. До лютого працювали над сітками через день. З початком повномасштабного вторгнення кількість замовлень зросла, тому працюють п’ять днів на тиждень, повідомляє «Суспільне Чернігів». Жінки приходять в обід і працюють до вечора. Зранку тут перша зміна – працівниці з дитячого садочка. Вони нарізають тканину та вплітають в основу сітки. Жителька Холмів Надія Турас каже, що одну сітку можуть виготовити за пару днів. Раніше кількість зв’язаних сіток не рахували, але з жовтня відправили на передову дванадцять штук. Жителька Надія Лось розповіла, що до повномасштабного вторгнення не такий попит був тому ходили три рази на тиждень. «Тоді матеріалу не було. Нам зносили люди. Ми прали, фарбували, вибілювали – зважаючи, якого кольору нам потрібен був матеріал. Ми у всіх горища почистили. І все тягли та несли». Надія Кубрак також плете сітки для військових. Каже, раніше також був дефіцит з основою. «Ми по всіх селах просили рибалок, щоб давали нам сітки. Вони нам віддавали, але просили не казати, хто дав, щоб не приписали браконьєрство». Зараз тканину та основу замовляють. Один рулон маскувальної тканини коштує майже шість тисяч гривень. Кілька місяців тому започаткували фонд, куди люди перераховують гроші. Вкладають і зі своїх пенсій. «Скидаються люди, збираємо, просимо, вимолюємо. Благодійні ярмарки влаштовуємо. І перекидають нам на рахунок, дякувати людям. І приносять, і самі, хоч і по дві тисячі отримуємо, але нема того місяця, щоб ми не викинули сотню-дві, хто скільки може», — говорить Надія Лось. Усі прибутки та витрати записують у спеціальному зошиті. «Це в мене звіти, заявки, куди посилаємо, хто що нам дав. Ми все пишемо, пишемо. У нас програма «Прозорро», – каже Надія Кубрак. Раніше, кажуть жінки, за роботою співали, зараз тут більше мовчать або тихенько розмовляють. Багатьох торкнулась війна. Так у Надії Турас зять нещодавно повернувся додому з фронту, а онук загинув у Дніпропетровська область. Йому було 22 роки. Наразі на сітки мають замовлень на місяць вперед. Також окрім сіток, берегині для воїнів в’яжуть килимки, шкарпетки. «Щоб їм тепліше в машинах і в танках сидіти. І бурки шили. У нас дівчата тут із будинку побуту – майстрині. Тепер збираємо коробочки на окопні свічки робити. Душу вкладаємо, щоб хоч на п’ять сантиметрів перемогу свою наблизити чим можемо», – каже Надія Лось. *  *  * Приєднуйтесь у Viber та Telegram до спільноти "Чернігівський Фонтан", де тільки найактульніші новини та історії нашого міста. Джерело: 0462.ua