Паління – не вихід! Як з користю позбутися опалого листя: коментар чернігівського еколога

Початок осені – це початок падолисту. Люди розуміють, що з листям потрібно щось робити. Вони активно його починають згрібати. І найпростіший спосіб – це спалювання. Але вони не задумуються про шкоду, яку вони завдають, насамперед, своєму здоров’ю, і довкіллю. Про шкоду паління сухого листя та альтернативні способи його утилізації розповів зав.кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка Юрій Карпенко. Під час паління листя у повітря виділяються шкідливі речовини, такі як чадний газ, часточки пилу, важкі метали і ряд канцерогенних сполук, які є дуже шкідливими для здоров’я людини. «Якщо говорити про шкоду для довкілля, то слід зазначити, що сухе листя – це непотрібні рештки. У сухому листі можуть зимувати корисні комахи, наприклад, сонечка. А сонечка з’їдають попелиць, які шкодять людині на городі та в саду. Крім того, спаювання листя – це руйнація ґрунтового покриву. Органічна складова ґрунту відновлюється лише через 5-6 років.» Інколи люди кажуть, що смола – це дуже хороше добриво. З одного боку, так. Але, за словами Юрія Карпенка, воно не завжди таке якісне та цінне, як листя, що було перетворено на перегній. «Якщо говорити про спалювання листя та рослинних решток, то слід зазначити що на поверхні ґрунту можуть бути коріння чи насіння різних рослин, які на наступний рік просто не зможуть рости. Також листяна природна підстилка, це так би мовити, природна подушка для екосистем. Вона зменшує промерзання ґрунту. Якщо ґрунт відкритий, то промерзання буде у кілька разів глибше, що фактично є загрозою для рослин. Також спалювання листя є загрозою для лісових пожеж або пожеж лучних екосистем, тобто прилегла територія може зайнятися, і людина вже не зможе контролювати цей вогонь.» Як позбуватися листя з користю? «Найбільш дружньою екотехнологією буде утилізація опалого листя шляхом компостування. Компост – це листковий перегній, який містить значну кількість хімічних та органічних сполук. Тобто, 50% того, що міститься у перегної, дає користь для майбутнього росту дерев, кущів, трав, якщо відповідно цим перегноєм удобрювати.» Компост – це пожива для ґрунту, адже 1 кг компосту в результаті дає до 8 кг ґрунтових бактерій. Це додаткова можливість відновлювати родючий шар ґрунту, гумус. Які технології компостування існують? Аби отримати перегній, за першим способом, потрібно зробити тимчасову загородку шириною 1-2 метри і висотою до 1,5 метра. Спочатку потрібно скласти шар грунту 20-30 сантиметрів, потім шар листя 30-50 сантиметрів. І так продовжувати далі. «Таким чином виходить своєрідний природний екологічний «Наполеон», який дозволить швидше перегнити. Використовувати його можна буде через певний період, коли цей перегній дозріє. Якщо говорити про тривалість, то якщо влітку закладається, то це приблизно 3-5 місяців, а якщо осіння – то це 6-8 місяців.» Є інший спосіб компостування листя. Для цього необхідно викопати траншею до 1 метра глибино та закласти листя та засипати зверху шаром ґрунту. Це приводить до того, що листя перегниває, перемішується з ґрунтом і стає звичайним добривом. «Компост як добриво – значно менш токсичне для грунтової системи та рослин. А, взагалі, досконалим способом компостування є використання дощових каліфорнійських черв’яків для перетворення листя в біогумус.» Паління листя – це не вихід. І ми закликаємо відмовитися від цього! Потрібно дбати про екологію, тоді природа відплатить нам великим урожаєм. Джерело: 0462.ua