З єврейською громадою Чернігова познайомимося під час екскурсії

За яких обставин в Чернігові з’явилася єврейська громада? Який відсоток населення вони складали в ХІХ ст. та в зв’язку з чим змінювалася ця цифра? Чим займалися, де навчалися, з ким одружувалися? Хто з відомих євреїв народився саме в нашому місті та який слід вони по собі залишили в архітектурі, культурі, освіті? Де розташована місцева синагога? На ці та багато інших запитань ми отримаємо відповідь під час чергової зустрічі в рамках проекту «Чернігів — #МістоСили», що відбудеться в п’ятницю, 23 вересня. На екскурсію зацікавлених чернігівців запрошує місцевий історик-краєзнавець та гід Сергій Колотуша. Початок – 15.00. Тривалість – півтори-дві години. Важливо завчасно зареєструватися! Місце збору групи повідомимо зареєстрованим учасникам. — Коли в російській імперії формувалася «смуга осілості євреїв», за «Положенням про євреїв» 1835 р. до неї увійшла і Чернігівська губернія, — дещо вводить нас у цю тему Сергій Колотуша. — Після цього єврейська громада Чернігова почала швидко зростати. За звітом міської поліції, станом на 1850 р. з 6394 мешканців Чернігова 2741 осіб були євреями (42,9% населення). В документі зазначено, що євреї, крім ремісників, служать за наймом, торгують. Єврейський цвинтар у нашому місті діяв вже на поч. ХІХ ст. Були також синагоги та молельні будівлі. З цього та інших документів відомо, що деякі види ремесел у Чернігові в ХІХ ст. цілком перебували в руках у євреїв: шапкарі, ювеліри, годинникарі, сажотруси, мідники, склярі. А в занятті кравецтвом, чоботарством, столярством євреї переважали. Нарівні з християнами вони працювали мулярами, ковалями, слюсарями. Лише теслями, пічниками та пекарями були виключно християни. Ремеслами зазвичай займалися найбідніші євреї. Відомо, що в другій половині ХІХ ст. євреям Чернігова забороняли торгувати міцними напоями, купувати чи орендувати землю в сільській місцевості. Торгівлею займалися 26,7% євреїв, у тому числі – понад 180 жінок. Серед багатіїв відомі Зорохович, якому належав великий магазин залізних товарів, Халфін спритно торгував мануфактурою. У Ципіна та Уріна можна було купити меблі, килими та предмети розкоші. Відомий був магазин Гозенпуда. Ювелірними виробами займався Шлепянов. А серед жінок популярністю користувався магазин мадам Метрик-Данюшевської. Будівлі представників єврейської громади розташовувалися переважно на П’ятницькій та сусідніх з нею вулицях. Серед найбільш відомих громадських діячів можна назвати Ісаака Маркельса. Його батько, єврей-лахмітник Калман Маркельс виграв за державною лотереєю 200 тис. руб. У заповіті розпорядився щомісячно перераховувати 150 руб. на утримання єврейської богадільні. Цю справу продовжував його син, провізор Ісаак-Максим Маркельс. Під час екскурсії побачимо їх будинки, що збереглися на вулицях Чернігова. Іншим відомим благодійником у Чернігові був почесний громадянин міста Володимир Петрович Гутман, що пожертвував міській думі 35500 руб. на стипендії для учнів навчальних закладів Чернігова. І це лише маленька частина історії, яку будемо відкривати та пізнавати під час зустрічі в рамках проекту «Чернігів — #МістоСили». Він має на меті підтримку чернігівців, які працюють у сфері «людина-людина» (волонтерів, медиків, психологів, педагогів, соцпрацівників тощо) та популяризацію духовних скарбів Чернігова. Запрошуємо усіх зацікавлених! Реєстрація за тел.: 066-304-89-87 (вайбер), 097-087-00-10 (телеграм) чи листом на електронну пошту: victoriasydorova@gmail.com Джерело: 0462.ua