Аргентинець та грузин: іноземці допомагають чернігівцям розбирати завали зруйнованих будинків

Аргентинець Леонардо та грузин Сергі приїхали до Чернігова тиждень тому. Кожного дня долучаються до толоки та допомагають чернігівцям із мікрорайону Бобровиця, їх будинки найбільше постраждали від російських ракет під час блокади Чернігова у березні, повідомляє «Суспільне Чернігів». «Кілька днів тому я вирішив приїхати сюди, в Україну, щоб подорожувати і допомогти людям, якщо це можливо. Важко, але мені подобається, я хотів би познайомитися з людьми, я думаю це завжди буде в серці», — розповідає аргентинець Леонардо. Леонардо почав вивчати українську. В Парижі, де він проживає, працює викладачем іспанської, протягом останніх двох років подорожує та вчить мови. У Чернігові це ще поєднується із волонтерством на будівництві. Планує зняти відео англійською мовою, аби ще більше людей дізналися про ситуацію в Україні. «Я також почав вивчати українську, щоби розмовляти з людьми місцевою мовою. Я вже розмовляю російською та польською. Я був тут вісім років тому, я знаю багатьох людей із України, я знаю культуру і людей тут». Разом із Леонардо на толоку прийшов його знайомий Сергі. До України він приїхав із Тбілісі: «Уже третій тиждень, як я в Україні і декілька днів, як я приїхав у Чернігів. Тут я побачив, як люди стоять один з одним і працюють безкоштовно. Це дуже надихає робити ще більше і більше. Я зустрів дивовижних людей, познайомився і подружився». Сергі за походженням українець, він теж розпочав вчити українську та планує залишитися тут жити. «Я почав вчити українську до того, як приїхав в Україну, два місяці вчив українську мову і зараз можу сказати, що багато розумію, але треба час. За походженням я українець, мій дідусь із Тернопільської області. Приїхав, тому що хочу допомагати, як можу». Іноземці та містяни допомагають розбирати завали будинку Євгенії. 13 березня в нього влучив російський снаряд. «Згоріло до тла. Бачите, те, що ми роками, мої дідусі і бабуся відбудовували. Батьки і я з чоловіком. Все наше життя згоріло. Цьому будинку десь років 70, я так гадаю. Купували його моя бабуся та дідусь, це був фінський будиночок і добудовували кухню з коридором, а потім, коли мій тато і моя мама одружилися, вони прибудували ще три стіни, і вийшов у нас будинок на два ходи. 118 квадратів будинок був», — розповідає Євгенія. Щовихідних сім'я збиралася, щоб розібрати завали самотужки, зараз же на допомогу прийшли волонтери. «Я сьогодні вперше, бо це мого чоловіка однокласниця, дуже хотіла на всі завали піти, але нема часу. Теж трішки попало нам, вікна, дах, але у порівнянні з цим будинком, то нам ще можна сказати повезло», — каже одна з волонтерок Вікторія. На місті зруйнованого будинку Євгенія разом з чоловіком планують побудувати новий. «Я до глибини душі розчулена таким ставленням людей з інших країн до нашої біди. Що вони чим можуть, тим і допомагають, що, якщо вони можуть силою своєю допомогти, то вони допомагають силою. Вони не те, що розуміють (українську), вони навіть намагаються нею спілкуватися, це дуже приємно». Джерело: 0462.ua