Директор АТП-2528 Руслан Волок: «Наше завдання – звільняти місто від сміття. Ми його виконуємо»

Коли ми зрозуміли, що таке війна, то повною мірою осягнули і роль комунальників у житті міста: їх мужність працювати на «внутрішньому» фронті; залежність не тільки нашого комфорту, а й елементарних питань виживання від щоденної роботи комунальників. У Чернігові, як і у багатьох інших містах, робота комунальників була героїчною. Бій за чистоту й порядок вело одне з комунальних підприємств – АТП-2528. Його директор Руслан Волок розповідає, які проблеми комунальникам довелося вирішувати в дні російської агресії, та які завдання стоять перед підприємство зараз. «Підприємство відновлюється» – Пане Руслане, що відбувається з підприємством зараз? Чи вдалося вистояти перед російською навалою? – Якщо коротко, то підприємство зараз відновлюється. У нас багато завдань. Перше, як і раніше , — утримувати місто в гарному санітарному стані, прибирати його. Друге — відновити парк техніки. Третє — відновити довоєнні умови роботи для наших працівників. А з приводу того, чи вистояли перед російською навалою, то чернігівці, які разом з нами пережили обстріли та блокаду, краще за нас можуть відповісти на це питання. Звичайно, вистояли разом! І не припиняли працювали. – Напередодні війни керівники західних країн, їхні розвідки говорили, що рф все ж нападе на Україну. Чи вдалося зробити якісь підготовчі дії? – Психологічно дуже мало людей в Україні усвідомлювали, що війна можлива. Адже війна не вкладається в голову будь-якої здорової людини. За кілька днів до початку бойових дій я збирав колектив і говорив, що війна дуже ймовірна, але наше завдання — виконувати свою роботу за будь-яких умов. За день до вторгнення, 23 лютого, на вулицях з’явився перший дорожній пилосос – ознака весни, що наближалася. За день до війни комісія АТП-2528 обстежувала автомобільні мости в Чернігові. – Якщо до нападу турботи підприємства оберталися по колу: снігопад, ожеледиця, листопад, потоки дощової води, прибирання гілля та побутового сміття на вулицях, які виклики принесла з собою війна? – Війна призвела до руйнування доріг і маршрутів; блокпости; нестачу пального; закритий доступ до полігону сміття в Масанах; втрату техніки… Проблеми наростали, як лавина. І пріоритетним завданням для нашого підприємства АТП-2528 стало — не допустити завалення міста сміттям. Не допустити антисанітарії, бо це був би прямий шлях до хвороб. Лікарні були в складній ситуації. Сміття треба було забирати і у них, і у тих, хто готував їжу для наших воїнів, тероборони. Ми мали працювати, іншого виходу не було. І наші водії щоранку виходили на маршрути. Я їх щодня «благословляв» і записував звернення до чернігівців, говорив, що АТП-2528 працює. Ми зробили перерву лише на один день – 17 березня, після обстрілу території нашого підприємства 16 березня. А потім – знову до роботи. «Понад місяць не могли заїхати на Бобровицю» – Ви колись розповідали, що ваше підприємство обслуговує 122 великі вулиці та понад 400 вулиць у приватному секторі. В якому стані ці вулиці зараз? – Багато вулиць зруйновано. Ми понад місяць не вивозили сміття з Бобровиці. Там наші автомобілі не могли проїхати через руйнування. І до початку квітня взагалі не могли туди заїхати через активні бойові дії, що тривали на околицях. А потім більше трьох тижнів щоденно наша техніка вивозила зруйновані стіни будинків, розчищала дороги. Наша дорожна дільниця прибирала залишки вуличних укріплень, розбиті турнікети, засипала величезні ями від авіабомб на вулиці Шевченка, на проспекті Миру. Облаштовували тимчасове дорожнє прориття і тротуари. Зараз майже всіма вулицями Чернігова вже можна проїхати. Але роботи ще багато. – До війни Ви закуповували нову техніку для прибирання міста. Чи збереглася вона після бомбардувань? – Зараз про нову техніку можемо тільки мріяти. Всі зусилля спрямовуємо на відновлення техніки, що пошкоджена внаслідок обстрілів. Постраждали загалом 28 одиниць техніки, 17 з них уже не підлягають відновленню. Наші водії та ремонтники неймовірними зусиллями відновили три дорожні пилососи. Найбільше дісталося тракторам, які прибирали місто. Із 12-ти п’ять уже відновили. Інші, на жаль, не підлягають відновленню. Машини-асенізатори знищені повністю. Сумно, що один із найновіших сміттєвозів із маніпулятором, який забирав сміття з баків, згорів від прямого влучання під час обстрілу 16 березня. Водій беріг його, ховав в укриття, але й там його поцілив російський снаряд. Відновили 6 сміттєвозів. Постраждав і наш автобус, який рано-вранці привозив в АТП водіїв сміттєвозів і розвозив прибиральників. Автобус стояв у захищеному боксі, снаряд пробив покрівлю, бетонну плиту і наполовину зруйнував автобус. Зараз ми намагаємося його відновити. «Найцінніше – це люди» – Поговорімо про найцінніше – людей. Скільки було працівників до збройної агресії? Яким силами працюєте зараз? Чи мали людські втрати? – Так, люди для нас – найцінніше. У найважчі дні під час блокади й обстрілів працювали від двох до трьох десятків людей. В основному – чоловіки, водії сміттєвозів, охорона підприємства. Щоправда, на робочому місці була й єдина жінка-диспетчер – Вікторія. Вона і принесла нам перемогу! Кілька разів виїжджали «машини-попільнички», які прибирали сміття з урн у місті і те, що засмічувало дороги та тротуари – обгортки, пакети. Щодня кілька чоловік зі складу управління АТП координували роботу підприємства в цілому. Ну, і чернігівці мали змогу відслідковувати нашу роботу не тільки на вулицях міста, а й у соціальних мережах та телеграм-каналі. Зараз на підприємстві працюють усі підрозділи – трохи більше 300 чоловік. Слава Богу, за час війни ми нікого не втратили. – Користувачі соцмереж насправді постійно дякують працівникам комунальних служб на рівні з ЗСУ за трудовий героїзм. Розкажіть про найтяжчі часи і завдання, які довелося виконувати Вам і працівникам АТП-2528. – Найтяжче було водіям працювати під обстрілами. Скажімо, оголошують повітряну тривогу, але водії часто її не чули, бо не чути сирени в місті. Потрапляли під обстріли на Шерстянці, Масанах, на Подусівці, Лісковиці. Як я вже казав: працювали лікарні, волонтерські центри, завжди лишалася упаковка, побутове сміття, його треба було вивозити. Наше завдання — звільняти Чернігів від сміття, і ми його виконали. А в керівного складу постійно голова боліла: як знайти пальне для автомобілів. Знаходили і працювали. – Які проблеми постали перед підприємством зараз? Як розв’язуєте їх? Хто допомагає? – Проблема у нас одна. Відновити на повну силу роботу всіх підрозділів АТП-2528 і підготуватися до зимового періоду. Для цього потрібна і нова техніка. Нам допомагає певне агропідприємство. Міський голова Владислав Атрошенко постійно в курсі справ, допомагає залучати допомогу. Не буду забігати наперед, як нова техніка прибуде, запрацює – от тоді ми повідомимо про це. Але запевняю: усі працюють над тим, щоб комунальники АТП-2528 вийшли на свої позиції, щоб Чернігів був чистим і доглянутим містом. «Там, де ми, там – перемога!» – Чи змінилася комунікація підприємства з містянами? Як зараз можна повідомити про проблеми? Як швидко усуваєте їх? – Певний час не працювали стаціонарні телефони підприємства та абонентського відділу, а також офіційний сайт, адже в місті не було електрики. І під час бойових дій я не міг вимагати від працівників, щоб вони були на робочих місцях. Зараз усі працюють. І всі телефони вказані на нашому офіційному сайті, ми нагадували їх на сторінці АТП у мережі Фейсбук. Постійно інформуємо чернігівців про роботу підприємства, тримаємо з ними зв'язок. А щодо усунення проблем, то, наприклад, щодо вивезення великогабаритного сміття – ми не можемо цього зробити одномоментно по всьому місті. 135 будинків у Чернігові отримали пряме влучання ракет чи бомб, 650 будинків пошкоджені. Приблизно 10 тисяч квартир не придатні для проживання. Не кажу вже про знищену інфраструктуру міста. Це чернігівці мають розуміти. Але запевняю, що поступово ми все зробимо. – Тепер особисте запитання. Раптом ми опинилися в екстремальних умовах, часто на межі людських можливостей. Що давало Вам діяти в найскладніших обставинах? Чи мали якесь гасло, приказку, що мотивували Вас? – Ви знаєте, що у нас на підприємстві є футбольна команда, яка неодноразово отримувала кубок чемпіонату Чернігівській області. Наш девіз дуже простий, він підбадьорює мій колектив: «Там, де ми, там – перемога!» – Уже зараз багато говорять про Україну відновлену, Україну майбутнього. А який образ майбутнього Чернігова маєте Ви? – Чернігів вийде з війни оновленим і з більшим зарядом мотивації до перетворень! Квітучий, чистий, сучасний. І все буде — Україна! Спілкувався Олександр Подоляк, студент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Фото – Руслана Волока, Владислава Савенка. На фото: керівник підприємства Руслан Волок і розбита техніка АТП -2528 Джерело: 0462.ua