Влада Казахстану прийняла несподіване рішення: у країні затримуватимуть білоруські та російські вантажівки, що перевозять товари, перевантажені від європейських перевізників – офіційний Нурсултан вважає, що це порушує митне законодавство ЄАЕС. Про те, наскільки Казахстан підтримує розв’язану Путіним війну, як Захід та Китай впливають на країну-члена ОДКБ, і до чого все це приведе Росію – читайте у матеріалі «Апострофа».
Дружній нейтралітет?
«Сокира» санкцій повільно, але впевнено рубає торговельні зв’язки Росії навіть із тими країнами, які вважаються її основними торговими партнерами та союзниками. Так, у Казахстані відтепер затримують російські та білоруські фури, які везуть вантажі з третіх країн.
Подібний крок вибивається зі звичного способу співпраці РФ із Казахстаном на державному рівні. Проте, за словами політолога Віталія Кулика, після початку російського вторгнення в Україну Казахстан одразу намагався зберегти нейтралітет. Природно, що після січневих подій у Нурсултані розуміють складність своєї ситуації, оскільки є певна залежність від російської парасольки безпеки в центральноазіатському регіоні.
«Примітно, що в казахомовних ЗМІ превалювала підтримка України, а в російськомовних ЗМІ Казахстану було більше проросійських наративів. Водночас президент Токаєв намагався підтримувати баланс, постійно курсуючи до Москви і проводячи різноманітні переговори щодо економічної специфіки та безпеки. Окрім того, Токаєв взяв участь у всіх заходах ОДКБ. Тобто він всіляко підкреслював лояльність, але не переходив межу до однозначної підтримки війни в Україні. Більш того, немає жодної письмової заяви, де можна було б двояко трактувати позицію Казахстану, тобто це повний нейтралітет», — розповів «Апострофу» політолог Віталій Кулик.
За його словами, одразу після початку вторгнення казахська інтелігенція і навіть політики приватно підкреслювали свою підтримку Україні, було зібрано гуманітарну допомогу Україні, в Алмати у перші дні війни пройшла акція, на яку вийшло чимало людей. Пізніше такі акції заборонили, але не забороняли як розповсюджувати український контент, так і надавати гуманітарну підтримку.
Відпад від Москви запущено
Проводячи політику нейтралітету щодо війни в Україні, Казахстан вирішив скористатися моментом та поглибити співпрацю з Китаєм, причому за рахунок свого «найближчого союзника», який нічого з цим вдіяти не може. Дії Казахстану – це одна з «перших ластівок» руйнування ролі Росії та Білорусі у євразійських транскордонних перевезеннях. Тобто, з одного боку, на тактичному рівні, це руйнація логістичних зв’язків у межах Євразійського економічного союзу, а з іншого — це руйнування на стратегічному рівні ролі Росії як логістичного хаба нового Шовкового шляху, розповів економічний експерт Олексій Кущ «Апострофу».
«Наступним кроком будуть дії не лише Казахстану, а й Європейського Союзу, щоб китайські товари поступово не могли бути перевезені через Росію та Білорусь. Китай вже шукає диверсифіковані маршрути постачання своїх товарів, зокрема планується залучити Туреччину та Румунію. Тобто, Пекін уже зараз розуміє, що йому потрібно мати диверсифіковані маршрути транспортних комунікацій, тому що ймовірно, що у найближчі півтора-два роки Росія та Білорусь будуть викреслені з Нового Шовкового шляху, та величезні доходи, які вона отримувала за рахунок транскордонних маршрутів. Особисто болючим цей удар буде по Білорусі. Ну а Казахстан у цьому плані просто «перша ластівка», — пояснив експерт.
Для розуміння поточної позиції Казахстану слід враховувати ще один фактор, який дозволяє офіційному Нурсултану так сильно маневрувати між лояльністю до Росії та нейтралітетом щодо російсько-української війни. Йдеться про відносини Казахстану із західними фінансовими структурами та з Китаєм. За словами експерта Українського інституту майбутнього Ілії Куси, Захід і Китай впливають на Казахстан в основному економічно, проте завдяки диверсифікації економічних зв’язків, на сьогодні ні Росія, ні Китай, ні Захід не мають якогось домінуючого політичного впливу на Казахстан.
«Справа в тому, що західні компанії є переважно в енергетиці, і залишилися там навіть після січневих подій. У свою чергу, Китай має близькопланову економічну присутність у Казахстані, будучи потужним торговим партнером, у тому числі в енергетичному секторі, тобто в основному цей вплив економічний та ринковий», — каже експерт.
У цілому нині Казахстану цікава як позиція як Китаю, і Заходу, оскільки це важливі ринки і важливі економічні та фінансові партнери. При цьому політичний вплив Заходу мінімальний, у Китаю в цьому плані трохи кращий за справу, але в основному за рахунок того, що Пекін не схильний втручатися політично у внутрішні справи Казахстану, або принаймні не виявляє такого бажання.
Війна в Україні показала, що Росія не має якогось суттєвого політичного впливу на найбільшу середньоазіатську країну. Казахи роблять те, що їм хочеться, можуть собі це дозволити, оскільки їхня зовнішня політика та торгівля диверсифікована, вони не залежать критично від Росії. Так, санкції Заходу для них трохи некомфортні, тому що вони обмежують співпрацю і з Росією, загалом заважають можливості відкрито торгувати, але критичним ударом це назвати не можна.
Незважаючи на те, що Казахстан є учасником Євразійського економічного союзу та Митного союзу і нібито співпрацює з Росією, якщо подивитися товарообіг Казахстану з РФ, то можна виявити, що він дуже низький, а самі антиросійські санкції по суті послаблюють РФ як конкурента Казахстану на сировинному ринку. .
«Казахстан є конкурентом Росії на багатьох світових сировинних ринках. Насамперед йдеться про ринок нафти і ринок зерна, і деякі інші корисні копалини, наприклад того ж урану. Країна дуже інтегрована із західними фінансовими структурами, там більше 40% інвестицій в економіку прийшли з сторони західних фінансово-промислових груп. До того ж, там дуже цінують свою роль у світовому поділі праці та місце на світових сировинних ринках, тому Казахстан буде дуже сумлінно виконувати всі санкційні речі, які зараз накладаються на Росію та Білорусь» – вважає Олексій Кущ.
Бездіяльна «лояльність» як інструмент Казахстану
Загалом виходить наступна картина: нейтралітет Казахстану дозволяє президенту Токаєву не йти на публічну конфронтацію з Москвою, тим самим уникаючи загострення відносин із Росією та не провокуючи повторення січневих подій. Але в той же час Казахстан отримує низку вигод від антиросійських санкцій, попутно беручи участь у цьому «святі життя», забороняючи РФ робити з Казахстану сіру зону для схем обходу санкцій.
На думку Віталія Кулика, ставлення Казахстану до нападу Росії на Україну виявляється в наступному зв’язуванні. З одного боку Нурсултан наголошує на лояльності до Москви, а з іншого — Казахстан не вступив у рубльову зону Митного союзу, за фактом відмовивши Москві та Мінську в митних зборах у рублях. І це далеко ще не все.
«У Казахстані прийнято низку законодавчих актів щодо контролю за контентом ЗМІ, і по суті зараз є обмеження на мовлення російських телеканалів. Казахстан за цей час мав скандал із чоловіком Симоньян, який у образливому тоні звертався до казахів. Крім того, Казахстан не проводив парад на 9 травня і забороняв проведення акцій «Безсмертного полку». Тому можна сказати, що на даний момент, нейтралітет і балансування Казахстану щодо Росії є показником», — підсумував політолог.
apostrophe.ua
Сообщение Нейтралітет по-казахськи: як Росія втрачає союзників в Азії появились сначала на Новости Ю.
