«Хоч інколи й падаю духом, але встаю й біжу»

189

Нічого не пересадили, нічого не відросло, тільки вирізали — операція одна за одною. Але людина не втрачає оптимізму.

Тетяна Шило
— Хоч інколи й падаю духом, але встаю й біжу, — жартує 70-річна Тетяна Шило з Покошич, що на Коропщині. Про цю унікальну жінку «Вісник» писав у січні 2017 року. У свій час їй вирізали одну грудь (через онкологію), гланди, апендикс, оперували міжхребцеву грижу, позаматкову вагітність.

— Добрі люди на моєму шляху траплялися, помагали, — дякує лікарям Тетяна Панасівна. — Треба слідкувати, щоб не було запущених хвороб. Важливо на свого лікаря натрапити і довіряти йому. Не засиджуватися вдома, радитися. Турбує щось — обстежитися, — міркує по-сучасному. — Але ж пенсія мінімальна. То через гроші не можу, то не можу залишити самих курей, собаку, кота, кішку. Все одно планую у Новгород-Сіверську лікарню поїхати, там ЛОР є. А в мене кашель, синусит хронічний, проблеми з носовою перетинкою. Зима, здоров’ячко тікає.
А осінь непогана була. Ловко почувалася. Усе виростила, ы картоплю, і гарбузове насіння на продаж. Той рік весною за два дні п’ять чи шість возів гною розкидала. У цьому році вже не подужаю. Хоча, якщо не дивлюся в дзеркало, не бачу свою мордашку, то думаю, що й те хочеться ще зробити, і те. А подивишся в люстерко, та прислухаєшся до себе…
А прислухатися, вважаю, потрібно. Відчуваю, що печінка, підшлункова турбує. Камені у жовчному міхурі утворилися. Думали робити операцію, вирізати жовчний міхур. Але з серцем погано було, аритмія завадила.
Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №3 (1810), 21 січня 2021 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Предыдущая статья“Слуги народа” обсудили назначение Витренко: фракция будет поддерживать
Следующая статьяТривожна сирена: систему екстреного оповіщення перевірять на Чернігівщині