Розділити Чернігів на райони, взяти заручників, а в разі найменшого спротиву радянській владі – розстрілювати їх. Саме такі методи застосовували більшовики для утримання контролю над містом понад століття тому.
Свідченням цього є архівний документ від 24 серпня 1919 року, який оприлюднив Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського. Наказ демонструє, як під гаслами захисту революції окупаційна влада фактично запроваджувала систему залякування та колективної відповідальності мирного населення.
Документ має назву «Наказ №2 губернського комітету робітничо-селянської оборони Чернігівщини». Попри офіційний характер і типову для того часу революційну риторику, його зміст вражає жорстокістю.
У першому пункті наказу більшовицьке керівництво розпорядилося розділити Чернігів на кілька районів і в кожному з них узяти заручників. Офіційно такі заходи пояснювали необхідністю підтримання «революційного порядку» та запобігання контрреволюційним виступам. Однак подальший текст документа розкриває справжній характер цих дій.
У разі заворушень, появи антибільшовицьких прокламацій, нападів на червоноармійців чи представників радянської влади, а також пошкодження телефонних ліній заручників відповідного району наказували розстрілювати.
Особливо показово, що документ не передбачав необхідності доводити особисту причетність заручників до будь-якого правопорушення. Достатньою підставою для страти могла стати подія, яка відбулася в районі, де цих людей утримували. Таким чином, більшовицька влада намагалася змусити населення контролювати одне одного під загрозою смерті невинних людей.
Події серпня 1919 року відбувалися на тлі запеклої боротьби за контроль над Україною. Чернігів уже пережив кілька змін влади, а на початку 1919 року знову опинився під контролем більшовицьких військ. Сучасні історичні дослідження свідчать, що репресії на Чернігівщині розпочалися задовго до видання цього наказу.
Зокрема, у науково-документальному виданні «Реабілітовані історією. Чернігівська область» наведено директиву липня 1919 року, згідно з якою місцевим органам влади наказували визначати й арештовувати як заручників людей, які мали вплив серед противників більшовиків. До категорій потенційних жертв зараховували поміщиків, заможних селян та інших осіб, яких радянська влада вважала неблагонадійними.
Отже, оприлюднений серпневий наказ був не поодинокою ініціативою місцевих керівників, а частиною ширшої політики червоного терору.
Як зазначає Укрінформ у добірці архівних публікацій, уже 31 січня 1919 року Українське телеграфне агентство передавало інформацію про вбивства місцевих жителів після вступу більшовицьких військ до Чернігова. Також повідомлялося про руйнування губернської «Просвіти» та вороже ставлення частини селянства до окупаційної влади.
Окрім розпорядження про заручників, наказ містив низку інших обмежень для жителів Чернігова. Зокрема, пересування вулицями дозволялося лише з шостої години ранку до одинадцятої вечора за київським часом. Фактично в місті діяла комендантська година, під час якої люди не могли вільно залишати свої домівки. Ще один пункт передбачав негайну заміну всіх наявних перепусток. Нові документи мали бути завірені представниками губернського комітету оборони.
Відповідальність за виконання наказу покладалася на Чернігівську губернську надзвичайну комісію – місцевий орган радянської каральної системи.
У науковому журналі «Сіверянський літопис» за 2023 рік наведено спогади сучасниці тих подій М. Черносвітової, яка стверджувала, що в Чернігові протягом одного з періодів більшовицького панування розстріляли понад 500 людей. За її свідченнями, значну частину загиблих становили селяни, зокрема заможні господарі, які не погоджувалися з політикою комуністів або відкрито висловлювали невдоволення владою. Дослідники також описують випадки побиття заарештованих, відсутності належного слідства та безсистемних розстрілів.
Улітку 1919 року більшовики поступово втрачали контроль над значною частиною України. З півдня наступали білогвардійські війська генерала Антона Денікіна, які також не визнавали української незалежності та виступали за відновлення єдиної Росії. На Чернігівщині точилися запеклі бої. Уже восени війська Денікіна захопили Чернігів. У листопаді 1919 року місто знову перейшло під контроль Червоної армії.
Фото – ілюстративне і створене за допомогою ШІ
Запись Кривавий Чернігів 1919 року: як більшовики наказали брати заручників і розстрілювати людей впервые появилась ЧЕline.
