У XVII сторіччі в Ніжині існувала потужна грецька громада. Започаткувалася вона ще за гетьмана Богдана Хмельницького, який своїм універсалом у 1657 році заохотив грецьких купців приїжджати в Україну і, якщо сучасною мовою, перевів їх на єдиний податок.
Тобто вони платили податок тільки в гетьманську скарбницю й отримували захист від інших поборів. Саме це спонукало греків їздити до України з різними товарами. А місцем свого перебування вони вибрали Ніжин. Тому в XVII столітті в Ніжині формується потужна грецька колонія. Тоді ж греки будували свої дві церкви й облаштовували окреме грецьке кладовище. Окрім того, одну з вулиць у Ніжині назвали Грецькою, а ще цілий мікрорайон, де компактно проживали греки, отримав назву Грецького.
На 1882 рік із 12 тисяч населення Ніжина майже тисячу становили греки. Це приблизно 7% населення. Тобто це була потужна національна меншина.
«При грецьких церквах формуються їхні культурні центри. Оскільки греки – нація освічена, вони приїздили сюди з книжками, для себе привозили рукописи, і все це осідало в Ніжині. Власне, це були залишки тієї Візантійської імперії, яка рухнула в XVI столітті.
У Ніжині була потужна колекція грецьких рукописних манускриптів. Причому найдавніші рукописи датувалися X-XI століттями. Всі ці рукописи ще наприкінці 80-х років XIX століття забрали до Києва. Був такий церковно-археологічний музей при Київській духовній академії. То рукописи й манускрипти поїхали туди.
А друковані книжки залишалися в бібліотеці грецького училища. У нас досі цей будинок зберігся. Це колишня швейна фабрика, яка нині, на жаль, у занедбаному стані. Але в її основі – споруди XVII століття», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Олександр Морозов, директор наукової бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сприятливі погодні умови або погана прикмета: чому на Чернігівщині багато грибів
Величезне грецьке училище було засноване навіть раніше за Ніжинський ліцей князя Безбородька. І бібліотека в ньому існувала в XIX столітті. Але наприкінці XIX століття грецька громада починає занепадати. Бо російський уряд скасував в Україні ярмарки, що суттєво підірвало економіку греків.
Окрім того, в 1821 році в Греції відбулася національно-визвольна революція. І багато греків просто почали повертатися на батьківщину. Бо до цього часу Греція перебувала під турецьким пануванням, що змушувало греків емігрувати. А в 1821 році турків вигнали, і греки почали повертатися на батьківщину.
«Так трапилося, що в кінці XIX століття ця бібліотека вже нікому не була потрібна. Вона залишалася в грецькому училищі, і директор Ніжинського історико-фіологічного інституту академік Микола Олексійович Лавровський звернувся до ніжинських греків з проханням передати їм цю бібліотеку на зберігання. От, власне, таким чином вона потрапила до нас. Греки віддали з однією умовою, що вона буде зберігатися в окремій кімнаті, і в цій кімнаті буде меморіальна дошка, що це старовинна бібліотека Ніжинського грецького училища. Так воно було до революції 1917 року.
Зберігалася ця бібліотека окремо цілим масивом. Але в 1917 році відбулася революція. Зрозуміло, що грецькі книжки більшовицькій державі не були потрібні.
До того ж наприкінці 30-х років бібліотека переїжджає з корпуса навчального закладу в те помешкання, де ми зараз, а це приміщення колишнього купецького зібрання. І під час усіх переїздів бібліотеку греків просто перемішали з загальним фондом. На початку 2000-х років фонд бібліотеки становив один мільйон триста тисяч примірників», – розповів Олександр Морозов.
Грецька бібліотека просто розчинилася в мільйоні книжок. Натомість на початку 90-х років, коли вже розпався Радянський Союз і повіяла хвиля свободи, демократії, відкрилися кордони, до Ніжина почали приїздити грецькі делегації. Це були вчені греки, які цікавилися долею грецької спадщини в Ніжині. І постало запитання: де ж грецька бібліотека?
«Напевне, в 1993 році, коли директором Музею рідкісної книги бібліотеки університету був мій попередник – Іван Петрович Костенко, приїжджала делегація з Афінського університету. Вони прийшли до нас у бібліотеку, там кинулися шукати грецькі книжки. І знайшли буквально 2-3 десятки цих книжок. Ті, про які достеменно знали, що вони з грецької бібліотеки. А про решту книжок сказали, що їх немає і невідомо, де вони перебувають.
Грецька делегація повернулася в Афіни, і представниця цієї делегації, доповідаючи на одній із конференцій про стан культури греків в Україні, сказала, що ніжинці не доклали зусиль, аби зберегти бібліотеку. Безумовно, працівникам бібліотеки чути це було болісно», – зауважив Олександр Морозов.
Тож потрібно було з’ясувати, куди поділася бібліотека.
Напевне, з року 2008-го у бібліотеці задалися ціллю з’ясувати, а що ж усе-таки з грецької цієї колекції лишилося. І от почали архівний пошук, в архіві знайшли абсолютно раптово список цієї бібліотеки, який потрапив в один з київських архівів, і за цим списком почали збирати книжки. І от коли завершили цей процес, з’ясувалося, що 90-95% книжок із цього списку є в наявності.
Єдине, що бібліотека не знала, що це книжки – з грецького цього зібрання. І от власне в процесі цієї роботи ще до цієї колекції додали дещо. Тобто коли ми переглядали ці фонди, знайшли ще додаткову грецьку літературу, яка належала і Ніжинському грецькому магістрату, і відомим грецьким родинам Зосимів, Кроммід, Кліц та Кунелакісів.
«Набралося десь орієнтовно півтори тисячі книжок, і ми вирішили їх об’єднати в єдину колекцію, назвали її «Гелленіка: книжкова спадщина ніжинських греків» і розмістили в окремій шафі Музею рідкісної книги НДУ. Проте колекцію мало зібрати, її треба ще ввести в науковий обіг.
От власне весь цей час ми працювали над створенням каталогу цієї колекції. Нині підготовлений науковий каталог з ґрунтовною передмовою, де розповідається про історію ніжинських греків, про історію цієї колекції.
Єдине, що зараз у нас застопорилася ситуація, бо треба зробити альбом ілюстрацій, на що потрібні фінанси. Ось зараз ми шукаємо таку можливість.
І я думаю, що ми постараємося видати цей каталог, попри те, що війна. Я розумію, зараз, можливо, не до культурних цінностей, але не можна життя ставити на паузу.
Бо якщо ця ситуація буде продовжуватися, це може бути безкінечно. Треба жити, треба робити справу, бо час йде», – наголосив Олександр Морозов.
Найдавніша книжка із грецької бібліотеки датується 1513 роком. У наявності дуже багато книжок XVI-XVII століть. Переважно це давня грецька філософія, релігійна література, тобто праці богословів православної церкви, і художня література XIX століття. Причому книги – різними мовами: грецькою, латиною, італійською.
«Загальний профіль цієї бібліотеки – гуманітарний. Це книги з історії, культури, релігієзнавства, давньої археології. Греки завжди цікавилися своєю стародавньою історією, історією давньої Греції.
От такого плану приблизно півтори тисячі книжок. Там 690 найменувань. Оскільки видання багатотомні, то всього за кількістю півтори тисячі томів у цій бібліотеці на сьогодні. Вона справді має дуже велике історичне значення.
Найдавніша книжка, 1513 року, – це перше в Європі повне друковане видання творів давньогрецького філософа Платона. Ця книжка є дуже важливим раритетом», – запевнив Олександр Морозов.
Ірина Осташко
Фото – Олександр Морозов
Головне фото відредаговане із застосуванням ШІ
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Tagsбібліотека Греція книги колекція книжок Новини Чернігів Чернігівщина
