29 серпня в Україні вшановують пам’ять захисників і захисниць, які загинули, захищаючи державу. У Чернігові цього дня представники Чернігівського обласного відділення Української спілки ветеранів Афганістану згадали Олега Міхнюка – одного зі своїх побратимів.
20 серпня виповнилося 12 років від дня його загибелі. Олег Міхнюк загинув у 2014 році на Луганщині. Цього дня ветерани говорили про нього й інших своїх побратимів, які не повернулися з війни.
«Враховуючи те, що у нас велика кількість колишніх афганців. Брали участь і беруть участь у захисті України, то, безумовно, ми повинні були вшанувати та щороку вшановуємо наших побратимів»,- Станіслав Віхров – заступник голови Чернігівського обласного відділення Української спілки ветеранів Афганістану
Олег Міхнюк був одним із ветеранів війни в Афганістані та засновників Української спілки ветеранів Афганістану. Під час Революції Гідності він очолював 8-му «афганську» сотню Самооборони Майдану.
У 2014 році, після початку російсько-української війни, Олег Міхнюк пішов захищати Україну.
20 серпня того ж року біля Новосвітлівки на Луганщині позиції його підрозділу обстріляли з мінометів. Олег Міхнюк загинув.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повернення додому, тривоги та спека: яким було цьогорічне літо для чернігівців (Відео)
Посмертно його нагородили орденом «За мужність» I ступеня. У 2015 році Олегу Міхнюку присвоїли звання Героя України.
«Людина була добра, відверта. Його любили і поважали»,- Станіслав Віхров – заступник голови Чернігівського обласного відділення Української спілки ветеранів Афганістану
Для тих, хто знав Олега Міхнюка, він залишився не лише військовим і громадським діячем, а передусім побратимом.
Разом із ветеранами він працював над збереженням пам’яті про війну.
«Я написав книжку про Афганістан, і він запропонував мені подати цю книжку на конкурс. Це був 2008 років, ми подали книжку «… А превратились в белых журавлей», яка була присвячена подіям в Афганістані. Ми отримали приз «Краща книга року міста Чернігова». Оцю запальничку Олег мені подарував на згадку напередодні виходу на операцію, коли з Майдану вони виходили. Я її тримаю як згадку, колись, може, поставлю в музеї в нашому та будемо згадувати його. Царство небесне. Вічна пам’ять»,- Юрій Русанов – член Чернігівського обласного відділення Української спілки ветеранів Афганістану
Історія Олега Міхнюка – частина ширшої історії ветеранів Афганістану, які згодом знову взяли до рук зброю, вже захищаючи Україну.
За даними спілки, з 2014 року 37 її членів брали участь у бойових діях на Донеччині та Луганщині. Після початку повномасштабного вторгнення ветерани знову пішли до війська.
«220 чоловік із Чернігівської області брали участь у бойових діях. 220 ьрали участь і беруть участь»,- Станіслав Віхров – заступник голови Чернігівського обласного відділення Української спілки ветеранів Афганістану
Андрій Шмаровоз – один із тих, хто повернувся на фронт із початком великої війни. У 1999–2000 роках він проходив службу в Косові у складі миротворчої місії, а після лютого 2022 року знову став на захист України.
«У березні, коли вже був налагоджений виїзд із міста, я приїхав сюди у військкомат і пішов служити. Був призваний до 12-го окремого танкового батальйону. Після звільнення Чернігівщини ми поїхали на Донбас. Там між Кураховим і Мар’їнкою знаходилися. Потім нас відправили, до Костянтинівки, там ми були до квітня 2023 року. А вже від квітня 2023 року до листопада 2025-го перебували в Оріховому Запорізької області»,- Андрій Шмаровоз – голова Семенівського районного відділення Української спілки ветеранів Афганістану
За даними спілки, в російсько-українській війні загинули 17 її членів. Серед тих, хто став на захист України, були й діти ветеранів Афганістану. Згідно з інформацією організації, 12 із них загинули.
29 серпня представники Чернігівського обласного відділення Української спілки ветеранів Афганістану також згадали Василя Шевчука – одного з тих, хто стояв біля витоків ветеранського руху на Чернігівщині. 27 серпня виповнилося 100 років від дня його народження.
«Син Василя Івановича, Володимир, вже офіцером був направлений для проходження служби в Афганістан. В одному з боїв, у травні 1980 року, він загинув. Василь Іванович після смерті сина не замкнувся в собі, а почав спілкуватися з тими хлопцями, які поверталися з Афганської війни і розумів, що їх треба об’єднати. Він вбачав у цих хлопцях високий потенціал. Постає питання, що потрібно створити єдину організацію Чернігівську. Така організація була створена»,- Людмила Трикашна – наукова співробітниця Чернігівського обласного художнього музею імені Г. Ґалаґана
У 1987 році організацію офіційно зареєстрували. Василь Шевчук став одним із тих, хто формував ветеранське середовище на Чернігівщині. Він також дбав про те, щоб пам’ять про загиблих зберігалася не лише в родинах.
«За ініціативи Василя Івановича в Чернігові був відкритий пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам, воїнам, які загинули на Афганській війні. Протягом усього свого життя й до останніх днів він спілкувався з афганцями, навіть коли здоров’я його підводило, він продовжував спілкуватися, був таким добрим порадником для них усіх»,- Людмила Трикашна – наукова співробітниця Чернігівського обласного художнього музею імені Г. Ґалаґана
Журналіст: Таліна Тарасенко
Оператор: Ангеліна Лабута
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
TagsАфганістан Війна Воїн загибель Новини ТОП Чернігів Чернігівщина
