Німецька HENSOLDT AG, партнер української Fire Point у проєкті пан’європейського антибалістичного щита Freyja, у першому півріччі 2026 року подвоїла обсяг нових замовлень і вперше в історії компанії вивела портфель замовлень за позначку €10 мільярдів. Про це йдеться у фінансовому звіті компанії, передає УНН.
Обсяг нових замовлень за січень-червень становив €2,812 млрд проти €1,405 млрд роком раніше, тобто зростання — на 100,1%. Загальний портфель замовлень сягнув рекордних €10,356 млрд (+46,5% — ред.). Показник book-to-bill, який відображає співвідношення нових замовлень до виторгу, зріс до 2,4х проти 1,5х торік. Це означає, що компанія набирає замовлень удвічі більше, ніж встигає виконувати. Виторг за півріччя зріс на 23,6% — до €1,167 млрд.
Головними драйверами росту в компанії називають закупівельні замовлення уряду Німеччини та інших європейських держав.
"Політичні рішення про збільшення оборонних видатків тепер конкретизуються в нашому портфелі замовлень. Тепер саме промислова реалізація вирішує, наскільки швидко з цього постануть реальні спроможності. Для HENSOLDT це означає чітку відповідальність: ми маємо показати, що здатні не лише постачати технологію, яка дає нашим збройним силам реальну перевагу, а й маємо потужності виробляти її в потрібній кількості та з високою швидкістю", — заявив генеральний директор HENSOLDT Олівер Дьорре.
Фінансовий директор компанії Крістіан Ладурнер наголосив, що високий обсяг замовлень підтверджує довіру до рішень HENSOLDT.
"Рекордний портфель замовлень дає нам довгострокову видимість, яку ми послідовно використовуємо, щоб планувати й діяти на випередження. Ми цілеспрямовано нарощуємо виробничі та логістичні потужності, не втрачаючи дисципліни щодо маржі", — зазначив Ладурнер.
Обидва сегменти — у плюсі
У сегменті Sensors, до якого належать і радари TRML-4D, нові замовлення зросли на 57,6% — до €1,979 млрд. Драйверами стали розширення контрактів на радари для Eurofighter Mk1, замовлення на систему радіоелектронної атаки Knifefish та нові закупівлі TRML-4D. Виторг сегмента зріс на 16,9% — до €955 млн.
У сегменті Optronics замовлення зросли майже вшестеро — зі €164 млн до €971 млн, переважно завдяки великим контрактам на оснащення БМП Puma та колісних бойових машин Schakal цифровою оптико-електронною технікою. Виторг тут додав 63,2%, а скоригована EBITDA підскочила з €1 млн до €24 млн.
Прогноз на 2026 рік компанія підтвердила повністю: виторг близько €2,75 млрд, book-to-bill у діапазоні 1,5–2,0х та скоригована маржа EBITDA 18,5–19,0%. Результати за дев’ять місяців HENSOLDT планує оприлюднити 5 листопада.
Саме HENSOLDT є німецьким технологічним партнером українського проєкту антибалістичного щита. 16 червня 2026 року на полях виставки Eurosatory-2026 у Парижі німецька компанія та український виробник далекобійного озброєння Fire Point підписали меморандум про взаєморозуміння щодо спільної інтеграції компонентів у наземну систему протиракетної оборони Freyja, писав УНН.
Ключову роль у Freyja відіграватиме багатофункціональний радар TRML-4D, здатний одночасно виявляти й супроводжувати понад 1500 повітряних цілей на дальності до 250 км. Також ідеться про радар малих висот SPEXER 2000 3D MkIII.
Генеральний директор HENSOLDT Олівер Дьорре та генеральна директорка Fire Point Ірина Терех під час підписання меморандуму про взаєморозуміння.
"Співпраця з Fire Point над проєктом FREYJA — це важливий крок до масштабованого європейського внеску в оборону від балістичних ракет. Україна показала, як швидко може виникати інновація під реальним операційним тиском. Наше завдання — поєднати цю швидкість із перевіреною сенсорною технологією, промисловою масштабованістю та системною інтеграцією", — наголосив Олівер Дьорре під час підписання меморандуму.
13 липня, виступаючи перед початком засідання Антибалістичної коаліції, Президент Володимир Зеленський подякував компаніям, які долучилися до роботи над FREYJA, і назвав серед них HENSOLDT разом із Fire Point, Thales, Diehl Defence, Saab, Kongsberg Defence & Aerospace, Weibel, Leonardo, MBDA, Eurosam, Safran та Destinus.
"Усі присутні тут — частина того, що нам потрібно для створення цієї системи. Я вдячний компаніям за готовність працювати разом", — заявив Президент.
Як повідомляв УНН, за словами співзасновника і головного конструктора Fire Point Дениса Штілермана, підключення європейських урядів, зокрема німецького, суттєво пришвидшило реалізацію FREYJA. За умови, що бюрократичні процедури в країнах-партнерах рухатимуться швидко, перші ракети-перехоплювачі FP-7.X можуть бути готові вже до кінця 2026 року.
"Дещо змінилося: до ініціативи долучився наш уряд і багато інших європейських урядів, зокрема німецький. Якщо всі європейські уряди почнуть діяти швидко, ми могли б мати перехоплювачі до кінця цього року", — сказав Штілерман.
Водночас для завершення повноцінної системи потрібні ще компоненти від європейських партнерів, зокрема канал передачі даних від радара до ракети в реальному часі та командний центр. Перше перехоплення балістичної цілі системою Freyja у Fire Point планують здійснити до кінця 2027 року.
