Ще кілька років тому власна квартира у великому місті для багатьох українців залишалася символом стабільності. Житло поблизу роботи, магазинів, транспорту та інфраструктури вважалося практичним рішенням. Однак останні роки поступово змінюють ці уявлення. Пандемія, розвиток дистанційної роботи, повномасштабна війна, безпекові питання та бажання мати більше особистого простору вплинули на житлові пріоритети людей.
Українці дедалі частіше розглядають не лише квартири у містах, а й приватні будинки, заміські ділянки та старі сільські хати.
Про нові тренди на ринку нерухомості та про те, чому українці "тягнуться до землі" УНН поговорив з президенткою Спілки фахівців з нерухомого майна України (СФНУ), директоркою АН REALTERRA Ларисою Ставиногою.
Переїзд з міста в село як новий тренд серед українців
Останніми роками інтерес до життя за межами великих міст помітно зріс. Частково це пояснюється розвитком дистанційної роботи. Якщо людині не потрібно щодня витрачати час на дорогу до офісу, місце проживання перестає бути жорстко прив'язаним до міста.
Окремим фактором стала війна. Після масованих обстрілів та життя в умовах постійної загрози безпеці частина українців звернула увагу на менші населені пункти та села. Для багатьох це можливість почати мешкати у відносно безпечних регіонах й автономно користуватися опаленням, газом, водою та електрикою, не залежачи від комунальних служб у містах.
Окрім того, важливу роль відіграє фінансовий аспект. Вартість квартири у великому місті часто дорівнює або навіть перевищує ціну будинку в передмісті чи селі. Через це люди починають розглядати альтернативні варіанти.
Але навіть тут є нюанси. Як пояснює президентка СФНУ Лариса Ставинога, після початку повномасштабного вторгнення інтерес до заміської нерухомості спочатку, навпаки, зменшився. Причина — травматичний досвід людей, які опинилися в окупації або поблизу зони бойових дій у населених пунктах біля Києва, Чернігова та інших міст.
Експертка зазначила, що тоді частина українців почала сприймати життя за містом як ризик. Люди боялися залишитися сам на сам із небезпекою у разі нового наступу або інших надзвичайних обставин.
"Після того, як почалося масштабне вторгнення в Україну, коли ми мали досвід наступу країни-агресора та окупації територій під Києвом, Черніговом та іншими населеними пунктами, інтерес до заміської нерухомості значно зменшився", — розповідає Ставинога.
За її словами, тоді на громадську думку сильно вплинули події в Бучі, Гостомелі, Ірпені, на Чернігівському напрямку та в інших громадах, які пережили російську окупацію або активні бойові дії.
У Кабміні обговорили можливість придбання 1000 будинків у сільській місцевості для ВПО 27.05.26, 20:32 • 6020 переглядiв
Чому інтерес до сіл і селищ знову зріс
Згодом ситуація почала змінюватися. Після першого шоку, відновлення частини зруйнованого житла та адаптації суспільства до умов війни українці знову почали дивитися в бік будинків за містом. Одним із головних чинників стали проблеми з електроенергією, опаленням та комунальними послугами у багатоповерхівках.
Ставинога вважає, що важливим переломним моментом стала зима 2025-2026 років, коли через російські удари по енергетичній інфраструктурі мешканці багатоквартирних будинків відчули особливу вразливість централізованих систем.
"Основним тригером стала зима 2025-2026 років, коли масово били по ТЕЦ, коли люди в багатоповерхівках не мали ні опалення, ні світла, ні газу. У багатоповерхівці важко виживати, тому що це залежність від централізованих систем", — говорить вона.
За словами експертки, після цього частина українців почала продавати квартири й купувати приватні будинки. Особливо активно цей процес став помітним навесні.
"Починаючи з лютого (2026 року – ред.), усе, що не продавалося до травня, та міська нерухомість, яка не продавалася роками, була (реалізована – ред.). Люди продають, переїжджають, шукають такі населені пункти, де є обов’язкова амбулаторія, школа і дитячі садочки", — зазначає Ставинога.
Що шукають українці при переїзді за місто
За словами експертки, українці не просто купують будь-який будинок у селі. Для більшості родин важливо, щоб населений пункт мав базову соціальну інфраструктуру. Йдеться насамперед про амбулаторію, школу, дитячий садок, нормальну дорогу та можливість дістатися до міста.
Це особливо важливо для сімей з дітьми та людей, які доглядають за літніми родичами. Будинок у селі вони розглядають як простір, де можна зібрати родину разом і забезпечити базову безпеку.
Експертка у розмові з УНН підкреслює, що українці стали ухвалювати рішення значно швидше, ніж до війни. Вони мають досвід криз, вміють адаптуватися і більше не чекають, що всі проблеми за них вирішить держава або комунальні служби.
"Українці, маючи вже майже п’ятирічний досвід повномасштабної війни, навчилися швидко адаптуватися і швидко приймати рішення. Вони (ухвалюють – ред.) його ситуативно, спираючись на той досвід, який отримали", — пояснює фахівчиня.
Які будинки у блекаути й літню спеку стануть найнебезпечнішими для життя без кондиціонера та як рятуватися28.05.26, 14:23 • 52066 переглядiв
Автономність як головна перевага будинку перед квартирою
Одна з ключових переваг приватного будинку — можливість самостійно організувати побут. У квартирі мешканець багатоповерхівки дуже залежить від електрики, водопостачання, роботи ліфта, централізованого опалення та інших систем. У приватному будинку частину цих питань можна вирішувати самостійно.
Йдеться про генератори, інвертори, сонячні панелі, твердопаливне опалення, піч, запас дров, свердловину або колодязь, льох для зберігання продуктів. Такі рішення потребують грошей і роботи, але дають власнику більше контролю над ситуацією.
"Зараз населення взагалі не сподівається на державу. Люди розуміють, що кожен сам собі має забезпечити той рівень комфорту, який він бажає", — підтверджує Лариса Ставинога.
Також, за її словами, для багатьох українців важливо мати землю, де можна виростити хоча б частину овочів та фруктів для щоденного раціону. Навіть невеликий город дає відчуття додаткової стабільності.
"Є подвір’я, є екологія. Щось можна на землі виростити: картоплю, буряк, цибулю, моркву. Якщо є земля, ти вже матимеш якісь продукти, погріб, запаси", — зазначає експертка.
Однак тут таки акцентує: будинок дає більше свободи, але потребує й більшої відповідальності, якщо порівнювати з квартирою у багатоповерхівці.
Приватний будинок дозволяє власнику самостійно вирішувати, як утеплювати житло, чим його опалювати, як переобладнувати приміщення і які додаткові системи встановлювати. У квартирі такі можливості значно обмежені технічними умовами будинку, правилами ОСББ, документацією та залежністю від сусідів.
Ставинога зазначає, що українці традиційно мають сильну господарську культуру і не бояться облаштовувати житло власними силами.
"Українці завжди були господарями та не боялися складнощів. Зараз люди розуміють: якщо у тебе є будинок, ти сам собі господар. Як захотів, так і обладнаєш своє житло", — говорить експертка.
Водночас будинок потребує постійної уваги. Якщо у квартирі частину питань вирішують керівна компанія, ОСББ або комунальні служби, то у приватному секторі більшість проблем лягає на власника. Ремонт даху, паркану, опалення, труб, каналізації, утеплення або двору доведеться організовувати самостійно.
"Щось там відвалилося — і це треба робити самому. Тут кожна родина дивиться на свої можливості", — пояснює Лариса Ставинога.
Чому для деяких родин будинок вигідніший за квартиру: неочевидні причини
Ще одна причина інтересу до приватних будинків — можливість отримати більшу площу за ті самі гроші. У деяких випадках продаж квартири у місті дозволяє купити будинок у селі або селищі, отримавши "бонусом" до основного житла землю, подвір’я, господарські приміщення та простір для розширення.
За словами директорки АН REALTERRA, у приватному будинку легше розмістити кілька поколінь родини. Це актуально для сімей, які доглядають за літніми батьками, мають дітей або хочуть жити разом із родичами в умовах війни.
"Коли є літні батьки, діти, онуки або родичі, за якими доглядають, будинок дає можливість усіх зібрати під одним дахом і опікуватися всіма разом", — підтверджує вона.
Окремий тренд — облаштування укриттів на приватних ділянках. Такі рішення можуть дозволити собі не всі, але серед заможніших власників будинків така практика вже існує.
"Ті, хто має гроші, будують собі бомбосховища на своїх ділянках. Такий тренд теж спостерігається. Люди хочуть автономії, щоб забезпечити для своєї родини комфортні умови життя", — зазначає співрозмовниця УНН.
Окупанти "дарують" будинки українців родинам російських ядерників на ЗАЕС 19.12.25, 16:51 • 9782 перегляди
Коли та для кого квартира стає кращим варіантом житла, ніж будинок
Попри зростання інтересу до сіл і селищ, квартира у місті не втрачає актуальності. Президентка СФНУ пояснює, що ідеальний варіант для багатьох родин — мати й квартиру в місті, й будинок за містом. Але така можливість є далеко не у всіх.
Квартира залишається зручнішою для людей, яким важлива міська логістика: робота, навчання, лікарні, громадський транспорт, швидкий доступ до послуг. Вона також більше підходить тим, хто не має автомобіля. Для життя в селі або селищі машина часто стає базовою необхідністю, бо без неї складно возити дітей, закуповувати продукти, їздити до лікаря або на роботу.
"Будинок передбачає наявність авто. Якщо автівки немає, то складно. А квартира мобільніша", — розтлумачила експертка.
За її словами, квартири частіше обирають літні люди, зовсім молоді покупці, а також частина переселенців, які отримують компенсації або мають обмежений бюджет. Квартира простіша в утриманні, дешевша на старті та не потребує такого рівня постійної фізичної участі, як приватний будинок.
"Літнім людям і зовсім молодим, звісно, кращі квартири. Якщо є родина, діти, більше людей середнього віку, то вони частіше прагнуть до будинку", — зазначає Ставинога.
Як та чому ОСББ і міські будинки шукають автономність
Експертка звертає увагу також на те, що прагнення до автономії помітне не лише серед власників приватних будинків. У містах мешканці багатоповерхівок також стають активнішими. ОСББ залучають програми енергоефективності, модернізують будинки, міняють ліфти, утеплюють фасади, ремонтують системи освітлення та намагаються зменшити залежність від аварійних ситуацій.
Це свідчить про ширший суспільний процес: українці менше очікують готових рішень і частіше беруть відповідальність за своє житло на себе.
"Зараз дуже багато будинків об’єднуються в ОСББ, залучають різні програми, роблять теплий дім, світлий дім, міняють ліфти, роблять ремонти. Це теж активна позиція людей", — підтверджує Лариса Ставинога.
Кабмін спростив механізм забезпечення житлом переселенців — озвучений алгоритм19.02.26, 13:17 • 3609 переглядiв
Інтерес до старих будинків як новий тренд серед молоді
Окремо фахівчиня відзначає появу нового тренду серед молодих українців. Частина людей віком близько 25 років свідомо купує недорогі старі будинки у невеликих селах, проводить туди інтернет і поступово переобладнує житло власними силами.
Такий вибір не завжди пов’язаний лише з економією. Для частини молоді це спосіб отримати власний простір, працювати дистанційно, жити простіше і менше залежати від міської інфраструктури.
"Свідомі люди близько 25 років купують забуті будиночки в маленьких селах, проводять туди інтернет, своїми силами переобладнують ці будинки, і досить непогано у них усе виходить", — розповідає Лариса Ставинога.
Чи вигідно зараз переїжджати в село: погляд експертки
За словами співрозмовниці УНН, універсальної відповіді на це запитання немає.
Для однієї родини будинок у селі може стати економічно вигідним і психологічно комфортним рішенням. Для іншої — джерелом додаткових витрат, складної логістики й постійних побутових проблем.
Вибір залежить від складу родини, наявності дітей, стану здоров’я, доходів, роботи, транспорту, готовності вкладатися в ремонт і здатності самостійно розв'язувати побутові проблеми.
Якщо людина не готова до відповідальності за будинок, земля і подвір’я швидко перетворяться на тягар.
Водночас директорка АН REALTERRA вважає, що для українців власне житло має особливе значення. Навіть ті, хто виїхав за кордон, часто прагнуть не просто орендувати квартиру, а з часом купити власну нерухомість.
"У нас це ментальний вибір. Українці прагнуть мати своє власне. У Європі такого немає в такому вигляді: де робота, там житло. А українці прив’язуються до майна, до дому, до землі", — сказала вона.
Фахівчиня додає, що в період невизначеності складно прогнозувати, як довго триватиме нинішній тренд на житло у сільській місцевості. Однак зараз інтерес до будинків у селах і селищах справді зростає. І для частини українців це справді єдиний шанс побудувати безпечніше, автономне і стійке життя в умовах війни.
Нагадаємо
У лютому 2026 року стало відомо, що Мінрозвитку та Habitat for Humanity планують переобладнати покинуті будівлі під житло для ВПО, але юристи та НАЗК попереджають про ризики непрозорого відбору об'єктів та юридичні колізії.
