У перші дні повномасштабного вторгнення багато чернігівців стали на оборону рідного міста. Вони були переконані, що зможуть зупинити ворога, і їм вдалося це зробити, проте дехто в тих боях втратив найцінніше – життя. Нині чернігівські військові, ветерани та родини загиблих об’єднались, аби віддати свою шану й увіковічнити пам’ять, встановивши козацький хрест на місці загибелі двох чернігівців – Дениса Ромадана та Валерія Мельника – неподалік села Халявин, де відбувся останній бій цих захисників.
«Пам’ятний хрест буде зроблений із граніту, як пам’ять про всіх оборонців нашого міста. Щоб проїжджали і бачили, що ми, громада Чернігова, змогли зупинити ворога.
Його з дороги буде видно. І хочемо зробити QR-код, аби кожен міг підійти й ознайомитись із розповіддю про захист міста Чернігова та конкретно про цих двох людей, які загинули на цьому місці»,- Віталій Ткачук, ветеран.
До великої війни Денис Ромадан не мав військового досвіду, лише потай від рідних проходив вишкіл.
«Від перших хвилин повномасштабного вторгнення вони разом із побратимами діяли чітко за планом. Завдання в них були різні. В тилу, тут, у місті, вони заспокоювали людей, допомагали тим, хто розгубився і шукав якоїсь опори. А там, на нулі, вони незламно стояли, стримували ворога, дивилися смерті у вічі, але не відступали»,- Ірина Сухорабська, мама загиблого захисника Дениса Ромодана.
Денис Ромадан був дуже талановитою людиною, займався ковальською справою, любив їздити на байку та найбільше у світі любив своїх рідних, мав маленьку доньку.
«Це і айкідо, і дзюдо. Все було. З подачі бабусі він зацікавився історичним фехтуванням й історичною реконструкцією. І бажання зробити власноруч свій меч та обладунки привели його до його власної ковальської справи. Будь-який шматок заліза ставав у його руках чимось неймовірним.
Його вироби розлетілися по всьому світі. Носять їх і в Америці, і в Кореї, і в Австрії.
Ковальської справи він навчився сам, залюбки ділився своїм досвідом, своїми знаннями з іншими. Завдяки його друзям і дружині його справа живе»,- Ірина Сухорабська, мама загиблого захисника Дениса Ромодана.
Друзі називали Романа «Вакулою», такий позивний мав і у війську.
«Хоча він справляв враження такої сталевої людини-кременя. Він насправді був дуже чуйною людиною. Саме таким от добрим, непохитним, вогняним, справедливим і залишається у наших серцях.
6 березня 2022 року разом із побратимами він вийшов на військове завдання. Поблизу Чернігова, неподалік села Халявин, вони потрапили у ворожу засідку, зав’язався нерівний бій, із якого мій син не повернувся»,- Ірина Сухорабська, мама загиблого захисника Дениса Ромодана.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Наші ще не вдома»: мирна хода пройшла в Сосницькій громаді
Тоді разом із Денисом Ромоданом загинув і Валерій Мельник. До початку повномасштабного вторгнення він був підприємцем, допомагав військовим, мав багато нагород і подяк за допомогу війську.
«Мій чоловік дуже допомагав хлопцям, які служили і захищали на той час країну, він допомагав чим міг.
Мій чоловік займався підприємницькою діяльністю, в нього було своє підприємство, яке ще в 90-х роках заснував. Працював на деревообробці. Багато чого робив як за кордон, так і по Україні»,- Віра Мельник, дружина загиблого захисника Валерія Мельника.
Захищати Чернігів Валерій Мельник пішов зі своїми синами.
«Він міг поїхати з міста, коли розпочалося вторгнення, але сказав, що в нього досить великий досвід, він ще в радянські часи проходив службу.
Він допомагав хлопцям підказками, допомагав своїми знаннями та сказав, що не може кинути своїх дітей, йому вже було 63 роки на той час. Він сказав, що не може кинути, бо вони ще молоді, а я буду стояти осторонь?»,- Віра Мельник, дружина загиблого захисника Валерія Мельника.
Востаннє Віра Мельник говорила з чоловіком за день до його загибелі.
«5 березня він передзвонив мені і спитав, як йому лікувати руки, які потріскалися від морозу, від холоду. А потім спитав, що подарувати на день народження. У мене 8 березня – день народження. Я сказала «Бережи себе». 6 березня був цей бій, вони пішли на завдання. І там була засідка»,- Віра Мельник, дружина загиблого захисника Валерія Мельника.
Для цих родин встановлення пам’ятного знака – це пам’ять і шана Героям. Частина коштів на виготовлення козацького хреста уже зібрана, проте її замало. Перерахувати кошти й увіковічнити пам’ять про нескорених чернігівців можна на рахунок благодійного фонду, який ви зараз бачите на екрані.
4246 0010 0342 6115 (тільки Приватбанк)
Призначення платежу: обеліск благодійний внесок.
Всі інші банки:
Рахунок отримувача: UA713052990000026005026307484
Найменування отримувача: БО МБФ МИ З УКРАІНИ +
Код отримувача: 26000026
Назва банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Призначення платежу: обеліск благодійний внесок.
«Ми зараз хочемо на місці загибелі хлопців поставити козацький хрест, бо хлопці – Денис і Петрович – разом пішли захищати країну та загинули. Ми хотіли, щоб на цьому місці був такий знак – честі і незламності. Символ тих воїнів, які віддали своє життя за рідну землю.
Саме козацький хрест є символом мужності, незламності, нескореності. Це буде нагадуванням усім, що свобода має своїх героїв»,- Ірина Сухорабська, мама загиблого захисника Дениса Ромодана.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Журналіст Оксана Замятіна
TagsВійна Новини ТОП Чернігів Чернігівщина
