16 лютого у храмі Михайла і Федора в Чернігові попрощалися з українським військовослужбовцем, молодшим сержантом Ярославом Хлистуном. Він загинув 6 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Покровська на Донеччині. Йому було 26 років.
Ярослав Хлистун народився у селищі Куликівка на Чернігівщині, де й минули його дитинство та юність. Після школи вступив до Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка, де здобув ступінь бакалавра.
У перші дні повномасштабного вторгнення Ярослав добровільно долучився до територіальної оборони, а згодом — до Національної гвардії України.
«Він усе, що мав: термобілизну, термостельки, термоси, чайники — віддав людям в укритті, а сам пішов у ТРО. З перших днів він пішов добровольцем у ТРО, до «Свободи», в Броварах. Потім добровільно перевівся до Національної гвардії України. У 2024 році він отримав поранення», — Владислав Матросов – друг загиблого захисника.
Після отриманого поранення Ярослав Хлистун проходив тривалу реабілітацію та відновлювався, аби знову мати змогу ходити. Після завершення реабілітації він повернувся до служби.
«Ми йому казали, що він може не воювати, може залишитися в тилу, працювати на виробництві. А він відповідав, що хоче воювати та «двіжувати» з нашими пацанами», — «СЕМ» — побратим загиблого захисника.
«Він сказав, що не може відсиджуватися в тилу, поки його побратими там, на фронті. Він хотів туди — назад. 30 листопада він перевівся до «Азову», «Любарт». Уже 1 грудня був на Харківському напрямку, потім — на Покровському», — Владислав Матросов – друг загиблого захисника.
У 2025 році, під час повномасштабної війни, Ярослав Хлистун вступив до магістратури й поєднував навчання зі службою. Востаннє друзі та рідні Ярослава спілкувалися з ним напередодні його загибелі — 5 лютого. Того дня він виходив на зв’язок і листувався з ними у месенджерах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Погрожував розправою батьку загиблого захисника у Ніжині: де зловмисник та на якому етапі справа
«Востаннє ми спілкувалися з ним 5 числа, за вечір до загибелі. Я запитував у нього, чи може він вийти на зв’язок, щоб поговорити. Він відповів, що ні, бо ситуація в них була складна», — Владислав Матросов – друг загиблого захисника.
6 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Покровська на Донеччині Ярослав Хлистун загинув унаслідок удару ворожого FPV-дрона.
Рідні, друзі та побратими Ярослава згадують його з посмішкою. Кажуть, він був добрим і щирим, душею компанії, опорою та підтримкою для рідних і друзів.
«Веселий, затійник, він завжди був за якийсь «кіпіш» — десь піти, когось розсмішити. Він був душею компанії», — Кристина – подруга загиблого захисника.
«Він назавжди залишиться у нашій пам’яті мужнім, талановитим і щирим. Він був добрим, підтримував своїх побратимів, нічого не боявся й ішов у бій — свідомо. Він постійно прагнув удосконалення та навчання, не стояв на місці», — «СЕМ» — побратим загиблого захисника.
«Характер у нього був бойовий. Він завжди до всього ставився з посмішкою, постійно жартував», — Владислав Матросов – друг загиблого захисника.
Ярослав Хлистун мав багато планів, прагнув розвитку та самовдосконалення. Мріяв про велику й міцну родину, однак створити її не встиг.
«Найбільше він мріяв про кар’єрне зростання та сім’ю. Хотів, щоб удома на нього чекали дружина і діти», — Кристина – подруга загиблого захисника.
16 лютого Ярослава поховали у його рідному селищі Куликівка на Чернігівщині.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Таліна Тарасенко
TagsВійна Новини ТОП Чернігів Чернігівщина
