«Буревісник-ШВСМ» розпочав новий сезон у чоловічій волейбольній Суперлізі. У перших двох турах команда із Сіверщини потерпіла 5 поразок у 5 матчах і не змогла виграти жодної партії.
Вже найближчими вихідними, 29 та 30 листопада, у місті Городок чернігівці зустрінуться із лідером чемпіонату місцевим «Епіцентром-Подолянами» та іншим аутсайдером еліти українського волейболу – хмельницьким «Поділлям».
Чого наші всім програють?
Бо у міжсезоння команду залишили майже всі лідери. Зокрема, багаторічний капітан команди Денис Копич перейшов до клубу «Контінентал» зі Сторожинця Чернівецької області (цей клуб грає аж у третьому, за силою, дивізіоні українського волейболу), інший лідер – центральний блокуючий Максим Николайчук опинився у клубі Суперліги «Решетилівці» з Полтавської області. Втім, на цьому втрати чернігівців не завершилися:
— В нас з 16 гравців основного складу пішли 13 людей. Залишилося троє молодих хлопців – Ремез (Ярослав, ліберо, — прим.), Кривий (Олександр, зв’язуючий та новий капітан команди, — прим.) та Шиманський Вова (діагональний, — прим.). Хто поїхав за кордон – узагалі перестав грати, хто пішов в інші клуби, хто пішов працювати… Це пов’язано, у першу чергу, з тим, що нема належного фінансування у команди. Щоб тримати команду та давати якісь результат потрібно хоча б 4-6 мільйонів гривень на сезон, щоб команда могла боротися, можливо, за третє місце. Наш бюджет я наразі навіть назвати не можу. Мабуть, до мільйону. Це на виживання, — розповідає головний тренер «Буревісника» Роман Носко. – Наразі спонсорів в нас немає. Ідеш на тур – грошей немає, в когось позичаєш, свої береш. Потім ШВСМ (обласна Школа виховання спортивної майстерності, — прим.) виплачує гроші: із запізненням, але приходять. З фінансуванням в нас все дуже-дуже печально. Що буде далі – не знаємо.
Поповнили команду молодими хлопцями, переважно, із Чернігівської області. Через що у команди є одразу четверо гравців 2009 року народження. А ось народжений у 90-х роках лише один волейболіст нинішнього складу «Буревісника» – 29-річний центральний блокуючий Олександр Спичак. Втім, хоча він і виступає за клуб елітного дивізіону українського волейболу, наразі грати пан Спичак не може, бо, де-факто, є спортсменом аматором:
— Олександр місцевий, самоучка. Ми його заявили, він сказав, що якщо буде виходити – буде грати. Але на цей момент в нього не виходить із нами їздити. В нас зараз більшість хлопців десь підпрацьовують, бо треба жити, виживати. На жаль, наразі команда напівпрофесійна. Ми залишилися у Суперлізі, але цей команді треба було б починати із Другої ліги…— розповідає пан Носко.
Також на результати впливають відключення світла у Чернігові, через що команда змушена тренуватися у темряві:
— Нормальних тренувань в нас немає. Коли немає світла – в нас у цей час більшість тренувань. За два тижні в нас були два нормальні тренування. Світла немає і ми не можемо потренуватися нормально.
Чи є шанси на перемогу?
Якщо казати про перемогу у чемпіонаті – то шанси на рівні статистичної похибки. Якщо про шанси здолати хоча б сусіда по турнірній таблиці – «Новатор», то і тут головний тренер «Буревісника» не надто оптимістичний:
— В нас зараз така команда… Ми стараємося, хлопці роблять що можуть. Ми готуємося, граємо, але у цьому сезоні, на жаль, «Буревісник» не конкурентоздатний. Мабуть, вийде до кінця сезону когось обіграти, але буде важко. Команда не робиться за рік чи за два… — прогнозує Роман Носко. — Решта 7 команд Суперліги укомплектовані нормально, конкурентоздатні. Ми не змогли нікого зберегти. Це питання грошей.
Зазначимо, що до сезону 2025/26 саме «Буревісник» під час повномасштабного вторгнення був єдиної командою, яка представляла Чернігівську область у вищих дивізіонах командних видів спорту (із сезону 2025/26 другим таким колективом стала футбольна «Кудрівка»).
Нагадаємо, нещодавно ми розповідали історію колишнього волейболіста «Буревісника» Микити Каліберди, який захищав Маріуполь та провів 3,5 роки у російському полоні.
Сєргєй Карась
Чернігівська Медіа Група
Джерело: 0462.ua
