Європейський суд з прав людини розпочав офіційну комунікацію у справах щодо заборони Меджлісу кримськотатарського народу, запровадженої окупаційною владою Криму у 2016 році. Метою скарг є визнання незаконності заборони Меджлісу та системного тиску на кримськотатарський народ.
У понеділок, 20 жовтня Європейський суд з прав людини розпочав офіційну комунікацію у справах, що стосуються заборони Меджлісу кримськотатарського народу, запровадженої окупаційною владою Криму у 2016 році. Звернення до Суду подали як представницькі органи кримських татар, так і окремі громадяни. Про це інформує УНН з посиланням на Кримськотатарський ресурсний центр.
Деталі
Голова Кримськотатарського ресурсного центру та член Меджлісу Ескендер Барієв повідомив, що ще у 2017 році за сприяння КРЦ було подано 17 індивідуальних заяв до ЄСПЛ — від фізичних осіб, Херсонського регіонального меджлісу, місцевих меджлісів та інших органів самоврядування кримських татар. Окрему заяву тоді подали й від самого Меджлісу за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.
Минуло вісім років, і нарешті ці справи почали активно розглядатися цього року. Таке тривале очікування початку розгляду пов’язано із позицією Суду, що розгляд індивідуальних справ відбуватиметься лише після розгляду міждержавних справ "Україна проти росії" щодо Криму, рішення у яких було винесене у червні минулого року
— зазначив він.
За словами Барієва, мета скарг — домогтися визнання не лише незаконності заборони Меджлісу, а й системного тиску на кримськотатарський народ, що є частиною геноцидальної політики Кремля та спробою знищити його систему самоврядування.
Улітку 2025 року КРЦ передав до ЄСПЛ додаткові докази переслідування членів Херсонського регіонального та місцевих меджлісів. Частина активістів нині перебуває за ґратами, деякі були змушені залишити територію через тортури й переслідування, а ті, хто залишився, живуть під постійним контролем окупаційної адміністрації.
Інтереси заявників у ЄСПЛ представляє адвокат Борис Бабін. Він зауважив, що справа є складною, оскільки питання прав корінних народів майже не розглядалися Судом раніше.
Найбільш драматичними, як на мене, тут стали справи місцевих меджлісів Херсонщини, які у 2017 році писали до Євросуду саме про ризики майбутньої агресії РФ на материкову Україну та подальших прогнозованих утисків там окупантами кримських татар, що й сталося з 2022 року
— наголосив адвокат.
Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв зазначив, що ключовими моментами у справі щодо заборони Меджлісу є такі: ЄСПЛ запросив у росії інформацію до 21 січня 2026 року, хоча відповідь малоймовірна. Суд визнав Меджліс представницьким органом корінного народу, що важливо для юридичної боротьби та зміцнення його статусу. Також ЄСПЛ запропонував Україні долучитися до справи як третя сторона, аби висловити позицію й захистити права кримських татар.
Нагадаємо
Рефат Чубаров заявив, що основні зусилля Меджлісу спрямовані на захист суверенітету України та якнайшвидше звільнення Криму. Також Меджліс контролює питання збереження мови і культури кримських татар.
Меджліс назвав єдину умову збереження корінних народів України09.08.25, 13:55 • 4295 переглядiв
