У давні часи Київської Русі невід’ємним атрибутом міст, особливо тих, що розташовувалися на березі річок, були підземні ходи. Зокрема, легенди переповідають про такі ходи під Новгородом-Сіверським, Черніговом, Любечем та іншими історичними населеними пунктами.
Відомо, що згадані міста мали важливе стратегічне значення, вони в будь-який час мали бути готовими до оборони. Саме під час воєнних дій підземні ходи особливо ставали в нагоді.
«Підземні ходи під час оборони міста, наприклад Новгорода-Сіверського чи Чернігова, були потрібні, аби можна було маневрувати, перекидати війська, щоб ворог не бачив цього або бачив менше.
Також можна було через мережу цих підземних ходів чи один хід завести додаткові сили захисників на територію фортеці.
Або ж, за потреби, підземні ходи могли стати порятунком для гарнізону чи князівської родини, інших державних діячів доби Київської Русі, Гетьманщини чи їхніх родин, бо вони зазвичай вели за межі міста. А в таких містах, як Новгород-Сіверський чи Чернігів, вони могли вивести до ріки, і вже далі човнами можна було кудись відплисти та врятуватися. Або їх могли використовувати у випадку, коли князь зі своїм почтом їхав на полювання, аби одразу із фортеці потрапити на берег річки.
Окрім того, підземні ходи могли слугувати сховищем для харчів, зброї, пізніше пороху й інших речей», – у коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначив Максим Блакитний, кандидат історичних наук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наприкінці ХІХ сторіччя в Чернігові функціонували три пивоварні
Підземні ходи не могли бути широкими і надто високими, бо викопані вони були під землею, що має здатність осипатися, та потребували значних земляних робіт. До того ж, їх треба було постійно підтримувати в належному стані, що було дуже непросто. Тож, за словами історика, їх здебільшого копали такого розміру, щоб могла пройти людина. Імовірно, десь були і ходи, в яких міг вміститися вершник на коні, але це дуже рідкісний випадок.
Максим Блакитний пояснив, що давні підземні ходи були чимось на зразок сучасних укриттів, у яких переховуються українці в разі повітряної тривоги, наприклад як у київському метро. Але що в давнину, що нині довго в укриттях не всидиш.
Окрім того, історик наголосив, що в давнину наявність підземного ходу могла зіграти вирішальне значення в битві. До прикладу, хтось із місцевих міг провести ворогів до фортеці, як це, до прикладу, було під час трагічних подій у Батурині, в 1708 році. І це перетворювалося на трагедію для міст-фортець Чернігівщини та їхніх жителів.
Ірина Осташко
Фото ілюстративне
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Tagsісторія легенди Новини Чернігів Чернігівщина
