Як новий водогін допоміг підприємствам Чернігова залишитися в строю

6

Чернігів відновлюється після блокади та руйнувань, спричинених у 2022 році. Зокрема, місто реконструює критичну інфраструктуру, яка забезпечує водою десятки тисяч мешканців і ключові підприємства. Один із проєктів — заміна водогону, зруйнованого під час бойових дій. Він не лише повернув стабільне водопостачання, а й підтримав роботу місцевих бізнесів.

Роботи з реконструкції водогонуРоботи з реконструкції водогону

Чернігів вистояв 37 днів в оточенні після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Це стало справжнім випробуванням для міста: постійні обстріли, знищення інфраструктури та гуманітарна криза. За даними місцевої влади, в області було зруйновано або пошкоджено близько 3 500 будівель, більшість з яких — житлові. У самому місті постраждали 27 шкіл, 37 дитсадків та три з чотирьох лікарень. Особливої шкоди зазнала критична інфраструктура: мости, насосні станції, водогінні мережі. Три з п’яти найбільших насосних станцій водопроводу отримали значні ушкодження, а одна, найбільша, яка забезпечувала третину подачі води місту, була повністю знищена.

Серйозно постраждав і водогін довжиною понад два кілометри, що проходить по околиці Чернігова. Ця лінія забезпечувала водою приблизно 42 тисячі мешканців п’яти мікрорайонів і понад 35 підприємств. Водогін також об’єднував дві насосні станції. Побудований ще у 1969 році, він і до повномасштабної війни перебував у зношеному стані через корозію та осад у трубах. Це впливало на тиск та якість самої води. Пряме влучання авіабомб у цей водогін зробили його ремонт невідкладним.

У квітні 2023 року Чернігівська міська рада спільно з КП «Чернігівводоканал» і представниками місцевого бізнесу подали заявку на участь у проєкті «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів» (SRER). Проєкт фінансував уряд Німеччини та спільно реалізовували компанія GIZ та Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Він був спрямований на відновлення економік українських муніципалітетів шляхом інвестицій у місцеву базову та бізнес-інфраструктуру. Після конкурсного відбору Чернігів увійшов до переліку 12 українських міст, які стали учасниками проєкту.

Вже на етапі початку реконструкції стало зрозуміло — водогін давно потребував повного оновлення. «Коли нам донори погодили фінансування і ми почали реконструкцію, ми ще більше впевнились, що це було правильне рішення. Цей водогін був у дуже поганому стані. Там була суміш різних матеріалів: і чавун, і сталь, і залізобетон. Були великі підтікання, відкладення всередині. Після реконструкції пікова подача з насосної станції збільшилась на 30–40%», — розповідає Микита Пономаренко, заступник головного інженера КП «Чернігівводоканал».

«Ми разом з підприємствами, які живляться від цього водогону, обговорювали доцільність реконструкції. Адже його функціональність впливає на їхню роботу. А це 35 підприємств! Ми впевнені, що покращення водопостачання для них вже дає свої плоди», — додає Микита.

Серед підприємств, які отримали безперебійний доступ до води – один з двох Крохмальних заводів «ВИМАЛ». Завод входить у групу українських компаній харчової, сільськогосподарської та машинобудівної промисловостей. Саме у крохмальному підрозділі працює близько 110 людей, він експортує картопляний крохмаль у країни Європейського Союзу та світу. За словами головного інженера Василя Авдощенка, реконструкція трубопроводу суттєво вплинула на стабільність роботи заводу:

«Це дуже велика справа, що замінили цю ділянку трубопроводу. Ми на цій гілці – один з найбільших користувачів води. Наше підприємство сезонне. Ми працюємо на нашому великому заводі вересень-грудень – це основний сезон, коли йде постачання сировини й коли ми ведемо переробку. І за період, поки підприємство не працює, раніше збиралось багато відшарування від металевих труб, іржавини… Коли завод запускався, були через це проблеми для обладнання».

Старі трубиСтарі трубиСтарі труби

Через старі труби фільтри виходили з ладу майже щодня — їх доводилося постійно замінювати. Тепер же їхній строк служби подвоївся. Авдощенко сподівається, що КП «Чернігівводоканал» продовжить модернізацію водогонів і в інших районах міста:

«Хотілося б, щоб наш водоканал замінив більше трубопроводів по місту. Бо якщо тут це питання більш-менш вирішилось, то наш менший завод у місті далі потерпає від застарілих мереж».

Серед інших користувачів оновленого водогону — ТОВ «Український кардан». Підприємство є наступником Чернігівського заводу карданних валів, заснованого ще у 1969 році. Серед широкого асортименту запчастин компанія виробляє карданні вали для комунального транспорту, сільськогосподарської техніки.

«Український кардан» суттєво постраждав через бойові дії та обстріли: не вистачає кваліфікованих кадрів, скоротилися обсяги виробництва. Попри це, на підприємстві працює 158 людей, які забезпечують деталями українських споживачів, а також експортують продукцію до європейських країн — зокрема, Молдови, Польщі, Угорщини, Італії, Німеччини, Словаччини та Румунії.

Нові труби

Якісне водопостачання впливає на виробництво й роботу підприємства. «Постійне водозабезпечення у нас було і раніше, у нас чотири пункти доступу. Нам потрібно було доставляти воду більш продуктивно, – розповідає Олександр Верхулевський, директор з якості та загальних питань.– Зараз все працює значно краще, ми можемо збільшити прохолодження й тиск. Ніхто не ремонтував труби мінімум 20–30 років».

Реконструкція тривала дев’ять місяців — з лютого по листопад 2024 року. За цей час замінили водогінні лінії, арматуру, водопровідні колодязі та камери, встановили технічні прилади обліку. Також закільцювали дві насосні станції – крок, який значно підвищив надійність системи.

Наразі «Чернігівводоканал» проводить реконструкцію іншої насосної станції, а також шукає фінансування на реконструкцію колектора. «У нас в пріоритеті ремонт каналізаційної мережі. Вона проходить через місто довжиною 8 кілометрів. Це сотні мільйонів гривень і фінансів поки, на жаль, нема. Зараз ми ремонтуємо локально, змінюємо невеличкі ділянки. Також проводимо реконструкцію насосної станції, але це дуже масштабний проєкт і потребує багато роботи й коштів», – розповів Микита Пономаренко.

Джерело: 0462.ua

Предыдущая статья«Еще один источник неопределенности». МВФ – о влиянии на экономику ударов США по Ирану
Следующая статья«В последний раз плавала»: украинка отдала $1200 за отдых на самом большом круизном лайнере