14 лютого російський ударний безпілотник атакував Чорнобильську АЕС, завдавши удару по конструкції «Укриття», яка накриває зруйнований 4-й енергоблок. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Попри суттєві пошкодження, пожежу вдалося ліквідувати, а рівень радіації залишився в нормі. Щоб з’ясувати більше інформації про можливі наслідки атаки, «Славутич інфо» звернувся за коментарем до Олександра Купного — колишнього дозиметриста ЧАЕС, який працював на об'єкті понад 20 років.
Хто такий Олександр Купний?
Олександр Купний — експерт з радіаційної безпеки, колишній дозиметрист ЧАЕС, який понад 20 років працював на об’єкті «Укриття». Він неодноразово заходив у зруйнований реакторний зал 4-го блоку, документуючи наслідки аварії 1986 року. Нині живе у Славутичі та веде YouTube-канал «Кофе со вкусом Чернобыля», де ділиться знаннями про зону відчуження та ядерну енергетику.
«Арка не розрахована на такі удари»
– Олександре, розкажіть простими словами про конструкцію «Укриття», в яке влучив російський дрон. Чи могло воно витримати такий удар?
— «Арка», яку ще називають «Новий безпечний конфайнмент» (НБК), має двошарову конструкцію. Між внутрішнім та зовнішнім шарами передбачено створення надлишкового тиску. Він потрібен для запобігання виходу радіоактивного пилу у навколишнє середовище. Утім, коли проєктували «Арку», насамперед ураховували захист від впливу довкілля та стримування радіаційних матеріалів усередині. Прямий удар дрона або літака не був у базових розрахунках. Тобто конструкція не розрахована на подібну атаку.
– Наскільки серйозними можуть бути наслідки атаки? Чи є ризик радіаційного забруднення?
— Пошкоджено цілісність всієї конструкції Арки та її герметичність. Поки з об'єктом «Укриття» нічого не відбувається, ризик радіаційного забруднення мінімальний.
– Чи можна вважати, що ця атака свідчить про намагання Росії створити ядерну загрозу?
— Якби хотіли створити справді велику ядерну загрозу, били б, імовірно, по сховищах відпрацьованого ядерного палива (ХОЯТ). Проте навіть так удари по будь-якому ядерному об’єкту — це небезпечний прецедент і потенційна ядерна загроза. Такі дії абсолютно неприпустимі.
«Попали у гараж, ризик мінімальний»
– Якщо пошкоджено об’єкт із радіоактивними матеріалами, наскільки швидко можна оцінити ризики?
— Безпосередньо влучили у північний гараж для обслуговування кранів. Там не зберігаються радіоактивні матеріали. Хоча герметичність «Арки» тепер частково порушена, жодного миттєвого суттєвого витоку радіації не відбулося. Відповідні служби ведуть моніторинг, і якщо всередині «Укриття» не відбувається додаткових аварійних процесів, то ризик мінімальний.
– Чи є у нас зараз достатньо фахівців та обладнання, щоб оперативно реагувати на такі інциденти?
— Без поняття.
– Якими можуть бути довгострокові наслідки?
— Зважаючи на пошкодження, це може вплинути на терміни демонтажу нестабільних конструкцій усередині «Укриття». Ці роботи й так планувалися відкласти до 2027 року, тож тепер імовірно, що графіки посунуться ще більше.
«Захист потрібно посилювати»
– Чи достатньо, на вашу думку, захищені наші стратегічні ядерні об'єкти? Чи можна було передбачити таку атаку?
— Про ступінь захисту говорити складно, бо ми не знаємо всіх деталей. Але очевидно, що є над чим працювати.
– Які міжнародні механізми можуть допомогти убезпечити українські ядерні об’єкти від атак?
— Під час війни таких механізмів немає. Єдиний варіант — закінчення війни.
«Рівень загрози мінімальний»
– Ви працювали в умовах радіаційної небезпеки. Як оцінюєте поточний рівень загрози?
— Мінімальний.
– Яка ваша головна рекомендація українцям після цієї атаки?
— Глибоко вдихнути, і на видиху… ну, ви самі знаєте, що сказати в бік агресора. Серйозно – не панікувати!
«Ремонт відкладеться до кінця війни»
– Які строки відновлення «Укриття», зважаючи на пошкодження?
— Роботи на висоті потребують спеціалістів. На «Арці» працювали іноземні висотники, а зараз їх залучити складно. Тому реальні відновлювальні роботи розпочнуться після війни.
Атака російського дрона на «Укриття» Чорнобильської АЕС, безумовно, викликала тривогу в суспільстві. Утім, за словами Олександра Купного, реального ядерного інциденту не сталося, а радіаційний фон залишився стабільним. Найбільшим викликом вбачаються наслідки для самої конструкції «Арки» та перенесення термінів подальших робіт із демонтажу нестабільних елементів.
Експерт наголошує, що ця атака — ще один сигнал для України та міжнародної спільноти про те, що критична ядерна інфраструктура потребує посиленої охорони. В умовах війни, коли жодні міжнародні угоди не захищають об’єкти від ракетних чи дронових ударів, безпека залежить від успіху ЗСУ, систем ППО та координації з міжнародними партнерами.
Хочете швидше дізнаватися про найцікавіші і найважливіші новини?
Приєднуйтесь до наших каналів:
— в TELEGRAM
— у VIBER
— в INSTAGRAM
Тут тільки найактульніші відео, новини та історії Чернігова!
Джерело: 0462.ua
