Уже дві толоки, спрямовані на порятунок садибного комплексу «Покорщина» в Козельці, організувала команда відомого українського журналіста, сценариста та автора документальних й історичних проектів Акіма Галімова. 31 серпня та 14 вересня небайдужі до долі історичної пам'ятки люди вигрібали сміття в будівлях і підвалах садиби й розчищали її подвір'я. Усе це — підготовка до проведення протиаварійних робіт, які дозволять врятувати садибу Дараганів від подальшої руйнації.
— Звернув увагу на цю пам’ятку я давно, ще до повномасштабного вторгнення, коли знімав цикл документальних фільмів «Україна. Повернення своєї історії», — говорить Акім Галімов. — У лютому ж цього року я повернувся в Козелець, щоб зняти епізод про родину Розумовських для свого проєкту «Реальна історія». Подивився на садибу Дараганів… Серце кров’ю облилося — вона за крок до повного знищення, бо ще однієї зими точно не переживе. А це ж єдина дерев’яна садиба панського типу на Лівобережній Україні. Зразу ж прийшло розуміння, що треба щось робити, причому негайно. Звісно, порятунок пам’ятки національного значення, якою і є Покорщина, — завдання не з простих.
На її відродження потрібні чималі кошти, а ми всією командою свідомі того, що в Україні йде війна і всі ресурси мають максимально спрямовуватися на підтримку нашої армії. Тоді я вирішив звернутися до підписників нашого ютуб-каналу — їх уже майже 600 тисяч, і це дуже віддана аудиторія. Сфотографував Покорщину, виклав фото на канал і зробив опитування — чи варто зараз збирати гроші на протиаварійні роботи (про повне відновлення мова поки що не йде, бо це інший масштаб й інші витрати). Понад 80% людей, які взяли участь у цьому опитуванні, проголосували за збереження пам’ятки. Після цього я почав шукати профільних фахівців, які готові взятися за цю справу, і зібрав дійсно потужну команду.
Архітектор та історик Іван Биков й архітектор та реставратор Сергій Юрченко допомогли визначити, що ще можна врятувати на території Покорщини, і скласти кошторис антируйнівних робіт. Архітектор і народний депутат Анна Бондар допомагатиме із процесами, пов'язаними із законодавством, адже навіть на протиаварійні роботи активісти мають зробити проектну документацію й узгодити її з відповідними органами, оскільки це пам'ятка національного значення.
Волонтери благодійного фонду «Блискавка» Ілля Бречко і Сергій Моргуненко займатимуться організаційними питаннями, збиратимуть кошти й забезпечать прозорість у звітах при їх використанні.
— За підрахунками реставраторів, тільки на першочергові роботи — ремонт даху та відведення води — потрібно близько трьох мільйонів гривень. У своєму зборі ми вже наближаємось до середини — маємо 1 мільйон 200 тисяч гривень, — каже Акім Галімов.
— Поки що на своїх толоках ми лише прибираємо сміття на території садиби. Паралельно ж спілкуватимемось із керівництвом Чернігівської ОДА, бо саме на її балансі перебуває ця пам’ятка, і готуватимемо проектну документацію.
І вже зараз треба думати про те, що робити із садибою далі, виходячи з потреб Козелецької громади. Мені дуже хотілося б зробити такий собі пілотний проект: провести дослідження в ТГ, що саме хочуть бачити її мешканці на цьому місці.
Я маю кілька варіантів, але вони ще не повністю продумані. Це може бути, наприклад, освітній центр з окремими музейними кімнатами або ж культурний центр. Але тут свої пропозиції мають висловлювати вже самі козельчани.
Коли ж це питання буде вирішено, можна працювати над залученням грантових коштів. До речі, за допомогою цього проекту ми змогли б перевірити і наше законодавство, знайти в ньому слабкі місця і спробувати їх виправити (думаю, Анна Бондар нам у цьому допоможе), а також стимулювали б місцеві громади до розвитку. Отож закликаємо всіх долучатися до збору (зробити свою пожертву можна на «банку», посилання на яку є на сторінці Акіма Галімова у фейсбуці. — Авт.) ідо самих толок (анонси про них також розміщуються на сторінці Акіма. — Авт.). Дуже хочеться оживити цю історичну пам'ятку!
Джерело: газета “Гарт”, Катерина Дроздова. Фото з альбому Акіма Галімова
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
