15-річний школяр з Ніжина розробив макет системи ППО «Anti-Shahed» та став призером міжнародного конкурсу

Навряд буде новиною, що українські діти допомагають дорослим, що боронять країну, усім, чим тільки можуть – збирають кошти, долучаються до волонтерських проєктів тощо. Так само і юні винахідники перелаштовуються за вимогою часу. Артем Крисько – так звати юнака, чия розробка системи ППО «Anti-Shahed», будучи представлена на міжнародному конкурсі комп'ютерних проєктів «INFOMATRIX-2023» отримала визнання та срібну відзнаку.   Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з юнаком, яке зробили наші колеги з  наші колеги з MYNIZHYN. – Артеме, розкажіть, будь ласка, про себе нашим читачам. – Я Артем Крисько. Мені 15 років. Я закінчив дев’ять класів Ніжинської гімназії №3 та вступив до Ніжинського міського ліцею на англо-математичний напрям природничого класу. З десяти років я активно цікавлюсь електронікою та програмуванням. У майбутньому планую й надалі розвиватися в цих напрямках, щоб створювати більш серйозні та складні проєкти, які допоможуть вирішувати різні проблеми. – Звідки у Вас виникла така цікавість до складних комп’ютерних технологій? – У першу чергу, це актуальність цієї сфери. Я розумію, що за цим майбутнє, і такі люди, як я, будуть дуже потрібні. Навіть на сьогодні нас з усіх боків оточують різні пристрої та системи. Ну і, звісно, це можливість гарно заробляти в майбутньому (Посміхається – авт.). – Попри Ваш юний вік, для таких проєктів необхідні фахові знання у галузі комп’ютерних технологій. Поділитеся секретом Вашого успіху з читачами? – Секрет мого успіху – мотивація розвиватися та відкривати для себе нові можливості в даному напрямі. Незважаючи на мій юний вік, я вже п’ять років поспіль весь свій вільний час приділяю різним проєктам та науковим роботам різної складності. В електроніці я починав з елементарних схем зі світлодіодами та кнопками, а тепер без проблем можу відтворити винаходи відомого вченого Ніколи Тесли. А в комп’ютерному напрямку опанував такі платформи для розробки як: Arduino, Raspberry pi, Stm 32, esp 8266 та інші. На їхній основі можна збирати будь-які пристрої та системи. – Чи підтримують Вас батьки у Ваших починаннях? – Так, звичайно. Без їхньої допомоги у мене просто не було б можливості цим займатись. – Хто був ініціатором участі у міжнародному конкурсі комп'ютерних проєктів «INFOMATRIX-2023»? – Безпосереднім ініціатором участі була вчитель інформатики Наталія Яременко. – Як взагалі відбувався процес розробки електромеханічної моделі системи виявлення та знешкодження повітряних цілей типу (БПЛА) «ANTI-SHAHED»? – Взагалі ідею зробити макет системи ППО придумали ми разом з вчителем інформатики Миколою Галяном. Буквально за десять днів до кінця прийому робіт на конкурс. Чесно, я взагалі пропонував відмовитися від участі, бо розумів що за десять днів зробити макет, який повинен працювати та ще й якось конкурувати з іншими учасниками – не можливо. Але таки вирішив спробувати. Фото: Найперша версія розробки макету системи ППО «Anti-Shahed» Розробка відбувалася у декілька етапів. Перші два дні я підбирав комплектуючі та продумував алгоритми. На третій день, коли вже запчастини були у мене, я почав збирати макет. До речі, зібрати вийшло не з першого разу. У результаті було спалено дві плати Arduino Nano та стабілізатор напруги на 5В. Фото: Процес зборки макету Загалом на збірку макету я витратив ще майже два дні, і лише на п’ятий день я почав писати програму для контролера. Але був один нюанс: для участі у номінації «Апаратне управління» пристрій повинен був взаємодіяти з комп’ютером, що відповідно потребувало більше часу на написання та реалізацію, якого в мене було обмаль. Наступні три дні, майже в режимі 24/7, я писав одночасно дві програми на двох різних мовах. У результаті я отримав систему, що вже реально працювала, але в ній було багато багів, які я виправляв весь наступний день. Після цього я міг спокійно видихнути та сказати, що я вклався у десять днів. Ось так була створена перша версія «Anti-Shahed». З часом систему вдосконалили встановленням нових датчиків. Фото: Готовий макет системи ППО «Anti-Shahed» – Хто разом з Вами докладав зусиль до розробки? – Усю роботу, пов’язану з розробкою, робив я сам. – Для Ваших розробок необхідна якась спеціальна техніка, чи вистачить стаціонарного ПК? – Для програмування вистачить звичайного ПК, а ось для роботи з електронікою потрібно чимало обладнання – від базового мультиметра до осцилографів, ESR тестерів та лабораторних блоків живлення. – Чи працювали ви раніше над іншими проєктами? – Так, працював. Маю вже з десяток проєктів та різних робіт. Перелічувати їх можна довго, тому представлю найскладніші та найцікавіші. Одним з таких є годинник зібраний з 384 світлодіодів. Фото: Годинник із 384 світлодіодів Інший – напів мостовий трансформатор Тесла з аудіо модуляцією, який генерує майже 600 000 вольт. Фото: Напів мостовий трансформатор Тесла з аудіо модуляцією –  Які у Вас хобі, окрім комп’ютерних технологій? –  Приблизно три роки тому займався малюванням, але закинув, бо банально не вистачало часу. –  З Вами співпрацювали декілька учителів. Кому б Ви хотіли виразити слова подяки? –  Я хочу виразити слова подяки моїм вчителям інформатики Наталії Яременко та Миколі Галяну, безмежно вдячний їм за те, що допомогли з участю в конкурсі, а також окремо хочу подякувати Ользі Даниленко за допомогу з англійською. Ну і куди ж без однокласників, які всю дорогу підтримували та мотивували мене. Вам теж велике дякую. Фото: Наталія Яременко, Артем Крисько, Микола Галян та Ольга Даниленко (зліва на право) Фото: Однокласники Артема – Уже маєте плани на майбутнє? – У майбутньому планую зібрати безпілотного робота для розмінування та обстеження місцевості, мабуть він і буде наступним проєктом на INFOMATRIX 2024.   Бажаємо Артему гарної вдачі й утілення задуманого!   Для допитливих: як працює макет системи ППО «Anti-Shahed»? Для виявлення цілей у моделі використовуються ультразвукові датчикі відстані. Вони працюють за принципом ехолокації в просторі. Кут охоплення радаром пристрою 180о . Датчик радару, подаючи звуковий імпульс, що має відбитися від об’єкту та повернутися назад, вимірює час, за який вже відбитий імпульс, тобто його відлуння, повернеться. Завдяки цьому ми можемо швидко і досить точно дізнатися відстань до об’єкту. Таким чином, система, обертаючи датчик, аналізує простір навколо нього кожні два-три градуси. У свою чергу, мікроконтролер заносить отримані дані в масив, де кожному виміру відповідно присвоюється кут, при якому він був зроблений. Потім алгоритм порівнює нові данні з попередніми. Якщо він знаходить відмінності більші за допустимі, то починає рахувати кількість відмінних вимірів. Якщо кількість збігається з вказаною, то в алгоритмі спрацьовує команда захоплення цілі й передбачає координати на сервомотор гармати, яка повинна влучити у ціль. Після цього потрапляння у ціль, радар повторює алгоритм пошуку цілі, повертаючи платформу з боку в бік, до виявлення нової цілі. В алгоритмі також реалізовано таймаут для радару, якщо за таймаут ціль зникла з радару, то система починає діяти спочатку.   Спілкувався Олександр Воронуха Джерело: 0462.ua