Наукові ступені мають отримувати лише науковці?

Міністр освіти України Оксен Лісовий першим відмовився від ступеня кандидата наук після звинувачень у плагіаті в науковій роботі. Він скористався механізмом добровільної відмови від наукового ступеня, про що сам повідомив 30 травня. Про ухвалення механізму, який дозволяє відмовитися від статусу наукового кандидата чи іншого наукового ступеня, уряд України повідомив 19 травня. Першим, хто скористався цим механізмом, став міністр освіти. «На собі, власне, першим і випробовував механізм відмови. Написав відповідну заяву і від учора вже не є кандидатом наук. Триматися за формальні для себе статуси не збираюся. Набагато важливіші реальні справи та дії», – повідомив Оксен Лісовий. За його словами, науковий ступінь має оцінюватися не отриманням документа, а, власне, здобуттям знань. Тому, на його думку, кандидатський, докторський та професорський ступені мають отримувати лише науковці. «Як військову форму мають право носити лише військові, так і мати наукові ступені, на мою думку, повинні лише науковці», – заявив він. Оксен Лісовий зазначив, що наступним кроком в українській культурі академдоброчесності має стати новий закон. Він, за словами Лісового, ще доопрацьовується. Слідом за Оксеном Лісовим від наукового ступеню відмовився голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Він став другим посадовцем, який відмовився від ступеня доктора технічних наук. Сергій Бабак підтвердив, що в його докторській дисертації присутні елементи плагіату, що формально є порушенням. Що думають з цього приводу чернігівці? Ганна Жара, доктор педагогічних наук, професорка Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т.Г.Шевченка: — Законодавчо передбачено позбавлення наукових ступенів тих, у чиїх дисертаціях знайдено плагіат. Те, що Оксен Лісовий відмовився від наукового ступеня, не вирішує проблему плагіату в цілому. Вважаю так: людина, яка кров'ю, потом, безсонними ночами і нервами вистраждала свою дисертацію, так просто не зможе відмовитись від отриманого ступеня та нівелювати цю титанічну працю. Особисто я за 12 років рецензування та редагування статей до «Вісника НУЧК імені Т.Г.Шевченка» бачила стільки плагіату у статтях, що про це можна написати окрему книгу. Щодо кроку міністра – вважаю, що з одного боку це тактичний хід, щоб менше було розмов, як це було з попереднім міністром. А з іншого — це намагання продемонструвати визнання своїх помилок (що є рідкістю). Хоча… проблему тотального плагіату це все одно не вирішить. Олександр Красногор, нотаріус, доктор філософії в галузі права: — Звичайно, це особиста справа міністра. Хоча, як на мене, цей крок схожий більше на піар, адже здобуття наукового ступеня — це праця! Якщо йому це звання дісталося легко, і йому не шкода своєї праці, зусиль, часу, — таке вже його бажання. Можливо, він не доклав зусиль, адже це дуже кропітка робота! Гадаю, легше дві освіти отримати на рівні магістра, ніж одну кандидатську захистити. Я особисто пишаюся своєю дисертацією і просто так від неї відмовитися, віддати – це як здатися без бою? Його ж ніхто не примушував це робити… На мою думку, від цього жесту поваги до нього як посадовця не збільшилося. Нащо було напрягати своїх наукових керівників, писати, витрачати час? Скоріше цей крок підтверджує, що його робота не має жодної цінності! Отже, не потрібна людям, колегам, учням тощо. Цікавилася Вероніка Приходько Джерело: 0462.ua