«Служитиму, доки не виженемо всіх окупантів з нашої землі», – чернігівський спецпризначенець Юрій Артеменко

Боєць роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» Юрій Артеменко понад 20 років несе службу в органах внутрішніх справ. З початку повномасштабного російського вторгнення Юрій зі зброєю в руках боронив рідну Чернігівщину, а потім – Донеччину. У лютому цього року поліцейський зазнав поранення під Бахмутом, але прагне скоріше повернутися в стрій. Президент України Володимир Зеленський удостоїв Юрія Артеменка державної нагороди – ордену «За мужність» III ступеня. Розповідає про захисника Сектор комунікації поліції Чернігівської області. З 2015 року поліцейський брав участь у захисті країни на сході, служив у найгарячіших точках на фронті. «Вперше я відправився на Донеччину у складі зведеного загону поліції. Служба припала на вихід з Дебальцевого. Ми були зовсім близько звідти, у Чорнухіному, виконували бойові завдання, несли службу на блокпостах. Пізніше були неодноразові ротації в Маріуполь. Він запам’ятався мені як велике і дуже красиве місто… Те, що з ним зробили росіяни – просто жахіття», – розповідає Юрій Артеменко. Поліцейський згадує, що 23 лютого 2022 року якраз заступив на чергування. На світанку наступного дня Юрія разом з колегами підняли по бойовій тривозі. Тоді ж спецпризначенцю зателефонували рідні, які живуть в прикордонному селі Дніпровське: вони почули перші вибухи: «З першого дня ми приступили до виконання бойових завдань з оборони Чернігівщини. Спочатку прибули до приміського села Количівка, організовували там пропускний режим. Потім виконували завдання безпосередньо в самому Чернігові. 28 лютого 2022 року наш підрозділ спільно з військовими зайняли позиції в Киїнці, адже очікували наступ піхоти з цього напрямку. Однак росіяни з «Ураганів» і «Смерчів» обстріляли село. На жаль, загинули наші побратими-поліцейські, військовослужбовці та мирні мешканці села. Багато людей в той день зазнали поранень. Ми допомагали постраждалим та вивозили поранених». Юрій Артеменко зізнається, що найстрашніші і найболючіші моменти – це коли гинули побратими та мирні чернігівці: «Важко було бачити страждання жінок і дітей, як вони живуть під постійними обстрілами і бомбардуваннями. Під час патрулювань ми допомагали цивільним, чим могли. Під час облоги міста слідкували за правопорядком, спільно з військовими охороняли об’єкти критичної інфраструктури. Працювали на запобігання мародерству та недопущенню конфліктів, наприклад, у чергах за продуктами та на АЗС». Весь цей час Юрій дуже переживав за своїх рідних: «Мати та дві племінниці опинилися в окупації. Три тижні не було з ними зв’язку. Пробитися до них в Лукашівку, щоб хоча б ліки привезти, не було можливості. Увесь цей час вони просиділи в погребі. Російські військові забрали у них телефони і більш-менш нові речі у дівчат. Погрожували, що закидають гранатами погреб, у якому вони ховалися. Влітку ми дізналися, що в ті дні моя мама «на ногах» перенесла інфаркт. Коли росіяни втекли з нашої області, хотілося гнати їх якнайдалі. Щоб на наших кордонах їх взагалі не було». Після звільнення Чернігівщини поліцейський у квітні минулого року відправився на виконання бойових завдань до Краматорська і Курахового, де пробув до кінця липня. А вже у лютому 2023 року Юрій Артеменко ніс службу в Бахмутському районі Донецької області. «8 лютого виїхав на ротацію, щоб поміняти наших хлопців. У Бахмут ми приїжджали на виконання бойових завдань. Коли вчергове поїхали туди разом з військовими та співробітниками Головного управління розвідки, то вночі почався стрілецький бій. Так сталося, що біля мого окопу розірвалася ворожа граната і я зазнав поранення, – розповідає Юрій. – Зараз лікуюся, проходжу реабілітацію. До початку ворожого вторгнення я взагалі думав піти на пенсію. Хотілося б приділяти більше уваги сім’ї – дружині Наталії та донечці Поліні. Однак 24 лютого всі плани змінилися. Тепер я знаю точно, що служитиму, поки ми не виженемо всіх окупантів з нашої землі. Я переконаний на 100 відсотків, що це неодмінно станеться. Робитиму все, щоб наблизити нашу перемогу». Указом Президента України Юрій Артеменко був удостоєний державної нагороди – ордену «За мужність» III ступеня. *  *  * Приєднуйтесь у Viber та Telegram до спільноти "Чернігівський Фонтан", де тільки найактульніші новини та історії нашого міста. Джерело: 0462.ua